Судове рішення #46324019

Справа № 1-5

Провадження №1102

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції:

Доповідач :


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2009 рокум. Вінниця



колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Кульбаки С.С.

суддів Рупака А.А., Старинця Ю.В.

з участю прокурора Фінца Д.Г.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок – заступника прокурора Вінницької області Шубіна Р.І. зі змінами, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого з доповненнями та засудженого ОСОБА_2 з доповненнями на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2008 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

визнано винним за ч.2 ст.368 КК України та призначено покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у державних органах та займатись діяльністю у сфері державної служби на 3 (три) роки та з конфіскацією усього майна, яке є його власністю.

З засудженого стягнуто на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати в розмірі 282, 47 гривень.

Вирішено питання про речові докази.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2 працюючи на посаді начальника Шаргородського РВ ГУ МНС України у Вінницькій області, будучи службовою особою, з корисливих мотивів, умисно, вимагав та отримав в липні 2006 року від приватного підприємця ОСОБА_3, який являється власником магазину, розташованого в місті Шаргород Вінницької області, по вулиці Леніна, хабар в сумі 1000 гривень за підписання державного акту вводу в експлуатацію малої архітектурної форми – магазину, розташованого поблизу загальноосвітньої школи №1 в місті Шаргород, а також протягом грудня 2006 року – січня 2007 року вимагав від приватного підприємця ОСОБА_3, власника цього ж магазину, хабар в розмірі 700 гривень за не проведення перевірок та не звернення уваги на порушення «Правил пожежної безпеки» в ході експлуатації вищевказаного магазину, який отримав 31 січня 2007 року.

В апеляції прокурора зі змінами ставиться питання про скасування вироку через істотні порушення норм кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. На думку прокурора судом під час постановлення вироку порушено вимоги ст.ст.324, 334 КПК України, а також під час призначення покарання суд не в достатній мірі врахував особу засудженого, який за відсутності обставин, що обтяжують покарання позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий. Просить пом’якшити призначене покарання до 5 років позбавлення волі.

В апеляціях адвоката ОСОБА_1 з доповненнями та засудженого ОСОБА_2 з доповненнями ставиться питання про скасування вироку та закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину. На думку засудженого та його захисника має місце невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, прокурора Фінца Д.Г., який підтримав апеляцію в межах внесених змін, адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які підтримали доводи своїх апеляцій, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора зі змінами підлягає до задоволення, а апеляції адвоката в інтересах засудженого та самого засудженого слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Відповідно до ч.1 ст.324 КПК України, постановляючи вирок, суд повинен вирішити чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» відповідно до п.2 примітки до ст.386 КК службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені п.1 примітки до ст.364, посади яких згідно до ст.25 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п’ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів і одиниць. Наведені переліки є вичерпними і поширеному тлумаченню не підлягають. Висновок суду про те, що службова особа займала відповідальне становище, повинен бути належним чином мотивований.

В порушення вищезазначених норм суд в описовій частині вироку зазначив, що ОСОБА_2 являвся службовою особою, а в мотивувальній частині вказав, що підсудний є службовою собою, яка займає відповідальне становище. Крім того, і в постанові прокурора про зміну обвинувачення (т.3, а.с.168-177), і у вироку суду (т.3, а.с.217-223) зазначено, що ОСОБА_2 обіймав посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків та через це є службовою особою, яка займає відповідальне становище, однак ці обставини не є достатніми підставами для визнання службової особи такою, що займала відповідальне становище.

При новому судовому розгляді слід перевірити доводи апеляційної скарги засудженого та його захисника щодо обставин отримання хабара в розмірі 1000 гривень, оскільки як вбачається матеріалів справи, під час перших допитів потерпілий ОСОБА_4 повідомляв, що про обставини дачі хабара він розповідав ОСОБА_5, однак пізніше появився новий свідок – ОСОБА_6, з яким разом перебував потерпілий в момент передачі хабара. При цьому ані свідок ОСОБА_5, ані свідок ОСОБА_6 не вказали на ОСОБА_2 як на особу, якій ОСОБА_4 давав хабар. Їм відомо лише те, що хабар давався «начальнику пожарки за підписання акту введення в експлуатацію споруди». Однак начальником СНПД на той момент був ОСОБА_7, який і давав висновок місцевого органу державного пожежного нагляду.

Крім цього, при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував особу підсудного ОСОБА_2, який за відсутності обставин, що обтяжують покарання позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, вперше притягується до кримінальної відповідальності. За таких обставин, якщо при новому розгляді справи буде встановлена вина підсудного в інкримінованому злочині, то призначене покарання за попереднім вироком слід вважати явно несправедливим внаслідок суворості.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок – заступника прокурора Вінницької області Шубіна Р.І. зі змінами задовольнити повністю, апеляції адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого з доповненнями та засудженого ОСОБА_2 з доповненнями задовольнити частково.

Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2008 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.368 КК України скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Судді:

З оригіналом вірно:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація