Справа № 1704/304/12

номер провадження 1/1704/29/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 року смт Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кравціва О.Р.,

при секретарі Хом'як О.О.,

з участю прокурора Кондратюк А.В.,

підсудної ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілих (цивільних позивачів) ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки с. Боремель Демидівського району Рівненської області, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває у незареєстрованому шлюбі, непрацююча, українка, громадянка України, не має судимості, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 19 квітня 2012 року приблизно о 15:00 год., керуючись єдиним злочинним наміром на заволодіння чужим майном, відкривши знайденим на підвіконні ключем вхідні двері, проникла всередину житлового будинку господарства ОСОБА_3, що розташоване по вул. Першотравнева, 12 с. Боремель Демидівського району Рівненської області, де зі столу, що знаходиться в коридорі даного будинку, таємно викрала грошові кошти в сумі 20 (двадцять) гривень, та з шафи, що знаходиться у залі даного будинку, таємно викрала грошові кошти у сумі 10800 (десять тисяч вісімсот) гривень та обернула їх на свою користь, чим заподіяла потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 10820 (десять тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 повністю визнала себе винною у вчиненні злочину, що їй інкримінується, щиро розкаялася та повністю підтвердила встановлені судом обставини вчинення злочину.

Вина підсудної у вчиненні злочину підтверджується також іншими зібраними у справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. З’ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає вину підсудної ОСОБА_1 доведеною і кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням у житло.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України є тяжким, підсудна не має судимості та має на утриманні одну малолітню дитину, не працює, за місцем проживання характеризується негативно (а.с.27-31). Обставинами, що пом’якшують покарання є щире каяття у вчиненні злочину та наявність на утриманні у підсудної одної малолітньої дитини. Обставин, що обтяжують її покарання судом не встановлено.

Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України –звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Потерпілими заявлено цивільний позов до підсудної ОСОБА_1 на суму 4820 гривень в рахунок відшкодування збитків завданих злочином та 10000 гривень (по 5000 гривень на кожного) в рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с.108-109).

На підставі ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред’явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Враховуючи наведене, а також повне визнання підсудною своєї вини в інкримінованому їй злочині та визнання нею цивільного позову, суд вважає, що позов у частині відшкодування збитків завданих злочином підлягає до задоволення у повному обсязі.

Крім того, ст. 23 Цивільного кодексу України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушенні її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи наведене, обставини справи, особу підсудної, її матеріальний стан, те що підсудна ніде не працює, наявність у неї на утриманні однієї малолітньої дитини, та те, що моральні страждання потерпілих були недовготривалими, відсутність фізичних страждань, врахувавши вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що цивільний позов у частині відшкодування моральних збитків, спричинених потерпілим, підлягає до задоволення частково, а саме в сумі 1000 гривень (по 500 гривень на кожного).

По справі органами досудового слідства заявлено судові витрати на загальну суму 470 (чотириста сімдесят) гривень 40 коп. (а.с.46). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 Кримінально-процесуального кодексу України, судові витрати складаються з витрат, що їх зробити органи дізнання, досудового слідства і суд при провадженні у справі. З матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства витрати на проведення експертизи не понесені, у зв’язку з чим відшкодуванню в судовому порядку не підлягають.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України і призначити їй покарання –3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк –1 (один) рік.

На підставі пп. 2-4 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 4820 (чотири тисячі вісімсот двадцять) гривень в рахунок відшкодування матеріальних збитків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1000 (одну тисячу) гривень (по 500 гривень на кожного) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Речові докази –грошові кошти в сумі 6000 (шість тисяч) гривень, які передані на відповідальне зберігання потерпілому під розписку, повернути законним володільцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з дня його проголошення до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд.

С У Д Д Я ОСОБА_5