Справа № 1704/346/12
номер провадження 1/1704/34/12
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2012 року смт Демидівка
Демидівський районний суд Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області у складі:
одноособово судді Кравціва О.Р.,
при секретарі Хом'як О.О.,
з участю:
прокурора Кондратюк А.В.,
підсудного ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, неодруженого, невійськовозобов’язаного, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не має судимості, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 в кінці грудня 2011 року близько 22:00 год., розібравши цегляну стіну, проник в нежитлове приміщення хліва господарства ОСОБА_2, що знаходиться по вул. Молодіжна, 6 с. Ільпибоки Демидівського району Рівненської області, звідки викрав 4 рулони металевої оцинкованої сітки “Рабиця”з діаметром дроту 2,2 мм і розміром вічка 60Ч60 мм, висотою 1,2 м, загальною довжиною 40 м, вартістю 205 гривень 20 коп. за один рулон, та обернув їх на свою користь, чим завдав потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 820 гривень 80 коп.
Також, ОСОБА_1 на початку лютого 2012 року близько 22:00 год. керуючись єдиним злочинним наміром на заволодіння чужим майном, прийшов у господарство ОСОБА_2, що знаходиться по вул. Молодіжна, 6 с. Ільпибоки Демидівського району Рівненської області, де, через раніше зроблений ним отвір у стіні, проник у приміщення хліва, звідки повторно викрав три зубові кінні борони вартістю 36 гривен кожна, одну металеву стельвагу до кінних борін вартістю 32 гривні, і одну зубову тракторну борону вартістю 191 гривня 32 коп., що належать ОСОБА_4 та обернув їх на свою користь, чим завдав останній майнову шкоду на загальну суму 331 гривня 32 коп.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним повністю у вчиненні злочину, що йому інкримінується, щиро розкаявся та повністю підтвердив встановлені в обвинувальному висновку обставини вчинення злочину та встановлений на досудовому слідстві розмір збитків, заподіяних злочином. Під час допиту показав суду, що в даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. Неподалік його господарства знаходиться господарство ОСОБА_2, в якому вже довгий час ніхто не проживає. Приблизно в кінці грудня 2011 року ввечері він проник на територію господарства ОСОБА_2 з метою щось викрасти. Зробивши отвір та проникши в приміщення хліва, ОСОБА_1 виніс до себе в господарство 4 рулони металевої сітки, які були обмотані папером. Згодом, він продав вказані рулони сітки невідомому чоловікові.
У середині лютого 2012 року ОСОБА_1 знову були потрібні гроші і він знову пішов до господарства ОСОБА_2 щоб щось звідти вкрасти. Приблизно о 22.00 год., проникши в хлів через раніше зроблений ним отвір, він викрав звідти три зубові кінні борони, одну металеву стельвагу до кінних борін, і одну зубову тракторну борону. Також, він знайшов на подвір’ї у господарстві ОСОБА_5 ще кінного плуга, і добре знаючи, що цей плуг належить ОСОБА_4, теж заволодів ним. У подальшому всі ці речі він продав невідомому чоловікові, відвізши у с. Дубляни.
Підсудний ОСОБА_1 не зміг пояснити причин вчинення ним цих злочинів, у скоєному щиро кається.
Вина підсудного у вчиненні злочину підтверджується також іншими зібраними у справі доказами, однак підсудний та прокурор вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюються. Проти цього не заперечують і інші учасники судового розгляду.
Судом роз'яснено зміст ч. 3 ст. 299 КПК України, про те що суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову справи у апеляційному порядку.
Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вважає вину підсудного ОСОБА_1 доведеною і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України є тяжким, підсудний не має судимості, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо /Т.1. а.с.69-72/. Обставинами, що пом’якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції передбаченої ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України –звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Прокурором в інтересах потерпілої ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 в порядку ст. 28 КПК України, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 331 гривня 32 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди завданої злочином /Т.2 а.с. 41-42/.
На підставі ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред’явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи наведене, а також повне визнання підсудним своєї вини в інкримінованому йому злочині та визнання ним цивільного позову, суд вважає, що позов у частині відшкодування збитків завданих злочином підлягає до задоволення у повному обсязі.
По справі органами досудового слідства заявлено судові витрати на загальну суму 294 (двісті дев’яносто чотири) гривні /Т.2. а.с.38-39/. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, судові витрати складаються з витрат, що їх зробили органи дізнання, досудового слідства і суд при провадженні у справі. З матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства витрати на проведення експертизи не понесені, а відтак, відшкодуванню в судовому порядку не підлягають.
Керуючись ст.ст. 299, 321-324 КПК України, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання –3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк –2 (два) роки.
На підставі пп. 2-4 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Цивільний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 331 гривню 32 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків.
Речові докази –4 рулони металевої оцинкованої сітки “Рабиця”, три зубові кінні борони, металеву стельвагу до кінних борін, зубову тракторну борону, кінний однокорпусний плуг –повернути законним володільцям.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з дня його проголошення до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд.
С У Д Д Я ОСОБА_6