Ізяславський районний суд Хмельницької області

м. Ізяслав, вул. Незалежності, 3, 30300, (03852) 4-13-47

Справа № 2-2504-10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2010 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої – судді П’єнти І.В., при секретарі Островській В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги ветеранам війни,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги відповідно до ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, зазначивши, що відповідно до вищезазначеної норми, щорічно до 5 травня їй повинна надаватися разова грошова допомога в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, як учаснику війни, але виплати у 2008-2009 роках їй проводилась не в повному об’ємі. На думку позивачки таке обмеження її прав є незаконним.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, подала суду заяву про слухання справи у її відсутності.

Представник управління праці та соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації в судове засідання не з’явився. Управління подало до суду письмові заперечення, в яких повідомлено про невизнання позовних вимог позивача та про слухання справи у відсутності представника управління.

Перевіривши матеріали справи, суд знаходить, що позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Частиною 5 статті 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення Ізяславської РДА позивачу ОСОБА_1 щорічна одноразова допомога до 5 травня була виплачена 08.05.2008 році - в сумі 65 грн., 21.04.2009 році - в сумі 70 грн. Тобто, щорічна разова допомога була виплачена позивачу у розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Постановою КМУ №183 від 12.03.2008 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Постанови КМУ №211 від 18.03.2009 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

На момент виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня в 2008 та 2009 роках були чинними норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»” та Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 р.”, які передбачали допомогу в такому розмірі, яка отримана позивачем.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року не має зворотної дії в часі і діє з того моменту, коли ухвалене. Виплата щорічної разової грошової допомоги позивачу проведена до набрання чинності даним рішенням. Державний бюджет України на 2008 та 2009 роки не передбачав видатків на виплату такої допомоги понад розміри встановлені вище зазначеними законами про Державний бюджет.

Статтею 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що особи, які не отримали разової щорічної допомоги до 5 травня, мають право звернутись за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач не зверталась до управління праці та соціального захисту населення Ізяславської РДА до 30 вересня у відповідних роках з заявами про виплату їй разової щорічної допомоги до 5 травня в більшому розмірі.

Тому суд вважає, що підстав для стягнення з управління праці та соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації на користь позивача щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2008-2009 роки немає, оскільки управління діяло на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. ст. 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального України,

р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: