Ізяславський районний суд Хмельницької області

м. Ізяслав, вул. Незалежності, 3, 30300, (03852) 4-13-47

№2-2593-10

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої - судді П'єнти І.В., при секретарі Островській В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначає, що 07 травня 2010 року біля річки ОСОБА_4 в с. Заваденці Ізяславського району неповнолітній син відповідачів - ОСОБА_5 вибив з рук її неповнолітнього сина ОСОБА_6 мобільний телефон, внаслідок чого телефон, покотившись по траві, впав у річку. У зв'язку з чим позивач вважає їй спричинена матеріальна шкода та моральна шкода.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги уточнила, просила суд стягнути з лише з відповідача ОСОБА_2 на її користь 740 грн. матеріальної шкоди, 3000 грн. моральної шкоди та судові витрати, сплачені нею при подач позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, пояснивши при цьому, що не тільки її син винен у тому, що сталося, а і син позивачки, крім того, її син вибив телефон з необережності.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 07 травня 2010 року біля 17 год. біля річки ОСОБА_4 с. Заваденці Ізяславського району неповнолітній ОСОБА_5 з необережності вибив з рук ОСОБА_6 мобільний телефон «Нокіа 2600», внаслідок чого телефон, покотившись по траві, впав у річку, віднайти телефон було неможливо, що підтверджується поясненнями сторін, показами ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Вказані обставини знаходять своє підтвердження і матеріалами проведеної перевірки за заявою ОСОБА_1 , за результатами якої було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.05.2010 року, оскільки в діях ОСОБА_5 не вбачається ознак злочину, передбаченого ст. 296 КК України.

Пояснення позивача щодо того, що ОСОБА_5 навмисно вибив з рук її сина мобільний телефон не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, крім того, в позовній заяві позивача ставилась вимога про відшкодування шкоди, завданої внаслідок необережних дій.

Покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11 судом до уваги не беруться, оскільки вони не були очевидцями даної події.

Як вбачається з наданих позивачем та жодним чином не спростованих відповідачем доказів, вартість мобільного телефону «Нокіа 2600», який був придбаний позивачем у серпні 2009 року у ПП ОСОБА_12, становить 740 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечуючи суму вартості телефону, не надала суду відповідних доказів та відмовилась від проведення товарознавчої експертизи.

Відповідно до ч.і ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітній особи майна, достатнього для

1

відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частині, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 є неповнолітнім, навчається, власних доходів немає, майно, що належить йому на праві власності відсутнє, крім того, відповідальність за дітей, їх поведінку покладено на батьків, а тому суд вважає, що мати останнього, відповідач по справі ОСОБА_2 повинна нести відповідальність за заподіяну сином шкоду.

ОСОБА_3 не являється батьком неповнолітнього ОСОБА_5, а тому не може бути відповідачем по справі.

Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не було подано суду відповідних доказів, що підтверджують факт заподіяння моральних страждань, порушення налагодженого стану життя, не вказано з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. Крім того, ОСОБА_5 вибив мобільний телефон з необережності, умисел неповнолітнього сина відповідача в судовому засіданні не було доведено.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року, обов'язкову з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодуванню моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову.

Керуючись ст. ст. 1166, 1179 ЦК України, ст.ст. 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,

рішив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Заваденці Ізяславського району Хмельницької області, не працює, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки с. Заваденці Ізяславського району Хмельницької області, 740 грн. матеріальної шкоди, 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, сплачених позивачем при подачі позову.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: