Справа № 22-ц- 1856/ 2009 р.                                                                 Головуючий 1 інст. Муратова С.О.

Категорія :  стягнення аліментів                                                                Доповідач  :          Кіпенко І.С.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     

          5 травня  2009 р.                                      Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області  в складі: 

                   головуючого судді - Макарова Г.О., 

                   суддів  -  Кіпенка І.С., Хребтова В.П., 

                   при секретарі - Третяковій Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 представника ОСОБА_2     на рішення  Київського районного суду  м. Харкова  від  30 січня  2009р. по цивільній справі за позовом  ОСОБА_3    до ОСОБА_2, 3-я особа орган опіки та піклування Київського району м. Харкова  про  стягнення аліментів, -

 

встановила:

           

            4 квітня 2008р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому після неодноразових змін просив  про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. в розмірі 1/3 частини від заробітку відповідачки, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

             В обґрунтування своїх вимог вказував, що в шлюбі з відповідачкою вони мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., який мешкає з позивачем, відповідачка допомоги на  утримання сина  не надає. В судовому засіданні суду першої інстанції позивач та його представник позов підтримали посилаючись на обставини зазначені в позові.

             Відповідачка ОСОБА_2, з позовом згодна частково,  не заперечувала проти сплати аліментів в сумі, яку встановить суд .

             Рішенням Київського районного суду  м. Харкова  від  30 січня  2009р. позов задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно,  починаючи з 4 квітня 2008р. і до повноліття дитини. суд стягнув з ОСОБА_2 : - на користь ОСОБА_3 164грн.50к. витрати  пов'язані  з оплатою правової допомоги, 51грн. витрат на оплату судового збору; - на користь держави 30 грн. на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

             В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення  суду змінити в частині стягнення з відповідачки  на користь позивача витрат пов'язаних  з оплатою правової допомоги, скасувавши його в цій частині та відмовити в задоволенні цих вимог.

               Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги,  вважає, що вона  задоволенню не  підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Вирішуючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та  закон їх регулюючий.

            Доводи апеляційної скарги про не відповідність висновків суду обставинам справи, щодо надання ОСОБА_5, правової допомоги позивачеві як фахі­вцем у галузі права, а не як представником позивача, а також щодо розрахунку оплати правової допомоги, - безпідставні.              

               Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони поне­сені нею і документально підтверджені судові витрати.                    

              Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК до судових витрат серед іншо­го належать і витрати на правову допомогу.

             У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 є  фахівцем у галузі права, має право за законом на надан­ня правової допомоги та надавала таку допомогу як фахі­вець у галузі права. 

            Судом встановлені підстави для присудження з відповідачки компенсації понесених позивачем витрат, та граничний розмір такої компенсації у відповідності з постановою Кабінету Міністрів від 27.04.2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'я­заних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

              Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи, оскільки рішення судом першої інстанції постановлено  відповідно до вимог  закону.

                На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, ст.308, 313-315, 317,319 ЦПК Україна, судова колегія,

 

у х в а л и л а :

            

               Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 представника ОСОБА_2     відхилити.                

                Рішення  Київського районного суду  м. Харкова  від  30 січня  2009р. залишити без змін.

               Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

             

                 Головуючий 

 

                Судді колегії