ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-1193/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2008 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої - судді Хоми О.П.,
при секретарі Керницькій І.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Золочівського району Львівської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення невиплаченої і недоплаченої щорічної разової допомоги учасника війни,
в с т а н о в и в :
Прокурор Золочівського району Львівської області в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 різницю не доплаченої у повному розмірі одноразової щорічної грошової допомоги в розмірі 3149 грн. 80 коп. Вимоги мотивує тим, що йому їй як учаснику війни відповідно до ст. 14 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня повинна виплачуватися одноразова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону та ст. 22 Конституції України така грошова допомога за 2005-2007 роки виплачувалася не в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі свого представника та письмові заперечення проти позову, суть яких зводиться до наступного. Виплата щорічної одноразової грошової допомоги учаснику війни до 5 травня проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України і така була здійснена позивачу у розмірах, визначених Законами України «Про Державний бюджет України» на 2005 р., 2006 р., 2007 р. та в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з дотриманням норм ст.9 Конституції України, ст.ст. 7, 23, ч.1 ст.119 Бюджетного кодексу України. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім цього, законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для виплати допомоги, доплат і надбавок та підвищення пенсії. Зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, представив заперечення на позов, в якому зазначив наступне: Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і підпорядковується йому. Згідно положень Бюджетного кодексу України, в Україні застосовується ОСОБА_2. Міністерство праці та соціальної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення. Безпосередньо роботу із соціального захисту населення виконують обласні та районні управління праці та соціального захисту населення, зокрема здійснюють щорічну разову допомогу до 5 травня. Крім цього, виплати до 5 травня здійснюються на підставі доведеного Міністерством праці та соціальної політики розподілу для ОСОБА_2, а останнє в свою чергу здійснює розподіл між районами області. Пряме стягнення коштів з державного бюджету не передбачено, оскільки ці кошти є на рахунках в органах праці та соціального захисту. Враховуючи вищенаведене, органи ОСОБА_3 виступають як установи банку, в яких відкрито рахунки відповідного органу праці та соціального захисту населення, на яких обліковуються кошти, що спрямовуються на соціальні виплати, і у зв'язку із цим ОСОБА_2 не є учасником правовідносин у сфері соціального захисту населення та законодавчо не уповноважено на здійснення владних управлінських функцій з приводу виділення, розподілу, виплати коштів для відповідної категорії громадян, зокрема відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується посвідченням серія Д-І № НОМЕР_1, виданим 26.02.2004 року ОСОБА_2.
Положеннями частини п'ятої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, в редакції від 09 липня 2007 року, передбачено щорічно до 5 травня виплачувати уасникам війни разову грошову допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 1 статті 17-1 цього ж Закону - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Саме на місцеві органи праці та соціального захисту населення покладено фізичну виплату цієї допомоги ветеранам війни і Постановою КМ України № 177 від 18.02.2004р. «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на яку покликається представник відповідача.
Згідно виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Золочівської РДА довідки № 994 від 16.04.2008 року позивач ОСОБА_1 отримала щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни у 2005 році - 50 грн., у 2006 році - 50 грн., у 2007 році - 55 грн., тобто з урахуванням розмірів, встановлених Законами України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» (ст. 34), «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (ст. 30), «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (ст. 29).
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише випадках, передбачених Основним Законом України, вичерпний перелік яких закріплений у статті 64 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлювалася щорічна разова грошова допомога інвалідам війни.
Оскільки вказаним рішенням Конституційного Суду України, яке має преюдиціальне значення, визнано неконституційним встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» обмеження гарантій учасникам війни стосовно отримання ними разової грошової допомоги до 5 травня, вимоги позивача щодо виплати недоплаченої у 2007 році такої допомоги підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ. особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З урахуванням положень ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з наступними змінами та доповненнями, та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком станом на день виплати згаданої разової допомоги становить 410 грн.06 коп. (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток).
Отже, недоплата разової грошової допомоги за 2007 рік, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 1175 грн. 18 коп. ( 410.06 х 3 - 55.00 = 1175.18)
Щодо вимог позивача стосовно виплати разової грошової допомоги за 2005 та 2006 роки, то такі не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, що закріплено статтею 8 Конституції України, і який є одним із принципів адміністративного судочинства (ст. 8 КАСУ).
Єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність), зокрема, законів та інших правових актів Верховної Ради України, у відповідності до вимог ст.150 Основного Закону та ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР,з наступними змінами та доповненнями, є Конституційний Суд України.
Відтак, недоплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2005 та 2006 роки не підлягає стягненню, оскільки положення статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими встановлені інші, менші, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розміри такої допомоги, не були оскаржені до Конституційного Суду України, а тому підлягали обов'язковому виконанню на всій території України.
Виходячи із наданих суду повноважень при вирішенні справи, суд вважає, що найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача ОСОБА_1 на одержання недоплаченої їй одноразової грошової допомоги учаснику війни до 5 травня за 2007 рік буде обраний самим позивачем спосіб у вигляді стягнення грошової суми.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.
Керуючись ст. ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 2, 14, 17, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, проживаючого в с. АДРЕСА_1, разову грошову допомогу учаснику війни до 5 травня за 2007 рік в сумі 1175 (одна тисяча сто сімдесят п'ять) грн. 18 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ХОМА О.П.
Повний текст постанови виготовлений 29 вересня 2008 року.