ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 УХВАЛА

Суддя Бурда Н.М. розглянувши позовну заяву суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Тернопіль, до Акціонерного страхового товариства „Вексель”, м.Київ, до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м.Київ, до Дочірнього підприємства „Галіція-Транс”, м.Тернопіль, про визнання частково недійсним договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) НОМЕР_1 та стягнення з АСТ „Вексель” на користь СПД-ФО ОСОБА_1    27369,77 грн., вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі через те, що не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Позивачем долучено до матеріалів справи як доказ сплати державного мита квитанцію №83 від 30.06.2006р. на суму 273,70 грн.

Однак, відповідно до п.п. 4.5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.1998р. „Про деякі практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” -у випадку об'єднання в одній заяві вимог як майнового так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Декрет Кабінету Міністрів України „Про державне мито” встановлює, що із позовних заяв майнового характеру розмір державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімум доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімум доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру -5 неоподатковуваних мінімум доходів громадян. Натомість, позивачем сплачено державне мито тільки за вимогу майнового характеру в сумі 273,70 грн.

Таким чином, враховуючи неналежне оформлення позовної заяви, вона та додані до неї матеріали справи підлягають поверненню  на підставі  п. 4 ст. 63 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. 61, п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Тернопіль, до Акціонерного страхового товариства „Вексель”, м.Київ, до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м.Київ, до Дочірнього підприємства „Галіція-Транс”, м.Тернопіль, про визнання частково недійсним договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) НОМЕР_1 та стягнення з АСТ „Вексель” на користь СПД-ФО ОСОБА_1 27369,77 грн. та додані до неї документи (всього на 17-ти аркушах ), без розгляду.

Відповідно до п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93, державне мито в сумі 273 (двісті сімдесят три) грн. 70 коп, сплачене згідно із квитанцією №83 від 30.06.2006р. підлягає поверненню.

          Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя                                                                                               Н.М. Бурда