Справа № 22-ц - 1569/2009 р.                                                            Головуючий 1 инст.  Діденко С.А.

 Категорія : відшкодування                                                                           Доповідач         Кіпенко І.С.

 шкоди   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           7 квітня  2009 р.                                                                 Судова колегія судової палати  у цивільних справах    апеляційного суду Харківської області  в складі: 

       головуючого судді - Шаповал Н.М.,

       суддів  -  Кіпенка І.С., Хребтова В.П.,  

       при секретарі - Татаріновій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  цивільну справу за апеляційною   скаргою ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова  від 14 січня 2009р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИЛА:

            В березні 2008р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди в наслідок ДТП.

             В обґрунтування свого позову позивач вказував, що 02.10.2007 року по вул. Блюхера в м. Харкові мала місце ДТП, - зіткнення належного йому автомобіля ВАЗ 210150 держ. НОМЕР_2 з автомобілем Мазда -626 держ. НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_2

             Вважає , що відповідач повинен відшкодувати йому матеріальну шкоду у розмірі 16099,56 грн., яка складається з шкоди спричиненої автомобілю в сумі  13419,56грн., витрат на проведення авто - товарознавчого дослідження в сумі 400 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 2500 грн.                                                           

            Позивач зазначив, що діями відповідача йому заподіяна і моральна шкода, яку він оцінює в 5000грн.

             У судовому засіданні позивач і його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини вказані в позові.

Відповідач, позов не визнав, посилаючись на недоведеність та безпідставність вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

               Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 січня 2009р. позов задоволено частково, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто у відшкодування матеріального збитку 16099,56 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000грн., на користь держави 118, 50грн. державного збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

               В апеляційній скарзі ОСОБА_1, представник відповідача ОСОБА_2 посилаючись на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права просить рішення районного суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

              Судова колегія, перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду першої

інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

            Вирішуючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.

              Правовідносини, що виникли врегульовано ст. 1188 ЦК України, яка регламентує відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.                     

              Так відповідно до п.1ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

              Доводи апеляційної скарги, щодо не вирішення питання щодо винності в ДТП ОСОБА_3, - безпідставні.

              Судовим розглядом встановлено, що ДТП виникла з вини водія ОСОБА_2, що підтверджується постановою Московського районного суду міста Харкова від 6.11.2008 року, про закриття провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2, до адміністративної відповідальності по ст. 124 КпАП України за порушення ПДР України в зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.60).

                Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

                 У відповідності з п.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

                 При проведенні перевірки органами ДАІ ОСОБА_2, своєї вини у ДТП не оспорював, постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 6.11.2008 р. про закриття провадження по адміністративній справі про притягнення його до адміністративної відповідальності по ст. 124 КпАП України за порушення ПДР України в зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності не оспорював.

                  З огляду на це, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо задоволення позову. Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими і висновків суду не спростовують.

                  Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

  Апеляційну  скаргу ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 відхилити .

  Рішення Київського районного суду  м. Харкова  від 14 січня 2009р.  залишити без  змін. 

 Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.

                Головуючий     

                        Судді