справа №240/405/15-ц

провадження № 2/240/236/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 серпня 2015 року      смт. Олександрівка

    Олександрівський районний суд Донецької області

      у складі:

                   головуючого: судді Попович І.А.

                  при секретарі:       Камак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 60416,92 грн. за кредитним договором № АВZNRX13420053 від 01.10.2008 року.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору № АВZNRX13420053 від 01.10.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4991,52 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ПАТ «Акцент-Банк» є правонаступником прав на обов’язків ЗАТ «Акцент-Банк». Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», Тарифами складає між ним і ОСОБА_2 кредитно-заставний договір. Відповідач був ознайомлений і згоден з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», банком надана повна інформація про умови кредитування, що підтверджується підписом відповідача в заяві. Згідно умов укладеного договору він складається з Заяви позичальника та Умов надання споживча того кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному режимі: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією. А також інші витрати згідно Умов. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором, відповідач станом на 18.05.2015 року має заборгованість – 157916,24 грн., яка складається з: 4991,52 грн. – заборгованість за кредитом; 369,81 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 137,28 грн. – заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 152417,63 – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором. Від цієї суми заборгованості на думку позивача віднімається сума у розмірі 100852,51 грн., яка була задоволена за рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 21.03.2013 року з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «А-Банк», різниця становить – 57063,73 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 2853,19 грн. – штраф (процентна складова). Загальний розмір заборгованості становить 60416,92 грн.

В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з’явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а.с.38,48).

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи відповідно до вимог ч. 3 ст. 76 ЦПК України (а.с.41-42,45-46,).

В зв’язку з повторною неявкою відповідача, суд на підставі ч. 4 ст. 169, 225 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, врахувавши думку представника позивача, який не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України: якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За статею 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Предметом неустойки, відповідно до ст. 551 ЦК України може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За статею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За вимогами ст. 616 ЦК України, я кщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Судом, в судовому засідані встановлено, що 01 жовтня 2008 року відповідач уклав з ЗАТ «Акцент-Банк» кредитний договір, що складається з заяви позичальника № 0315030100071051849 від 01.10.2008 року та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а.с.6-13). Відповідно до розділу Банківські послуги якої, банк надав позичальнику кредит у сумі 4991,52 грн. на строк 12 місяців з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року на придбання товару у розмірі 5000,00 грн., сплату страхового платежу у розмірі 191,52 грн., а також умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1.0 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 800 грн., та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 12,48 грн. в обмін на зобов’язання позичальника з повернення кредиту, оплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 15.11.2008 року (дата оплати першого щомісячного платежу) у сумі 456,36 грн. для погашення заборгованості за кредитом.

.

За вимогами п. 3.2.3 Умов, позичальник зобов’язується погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви, сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до Заяви та п.п. 4.1., 4.2 Умов та Тарифів, повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 5.3 Умов, при порушені клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи за № 055448, 24.09.2009 року відбулася зміна найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» (а.с.16-21).

Відповідно до розрахунку заборгованності за договором № АВZNRX13420053 від 01.10.2008 року укладеного між А-Банк та клієнтом ОСОБА_1, станом на 18.05.2015 р., заборгованість за кредитом становить – 4991,52 грн; заборгованість за відсотками – 369,81 грн.; заборгованість з комісії – 137,28 грн.; заборгованість з пені – 152417,63 грн.; штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.; штраф (відсоток від суми заборгованості) – 2853,19 грн. разом – 60416,92 грн. (а.с.5).

Заочним рішенням Олександрівського районного суду від 21 березня 2013 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент Банк»» стягнуто згідно до кредитного договору № АВZNRX13420053 від 01.10.2008 року заборгованість: 4991 гривня 52 коп. – заборгованість за кредитом, 369 гривень 81 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 137 гривень 28 коп. – заборгованість по комісії за користування кредитом, 90075 гривень 21 коп. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором, а також штрафи, відповідно до п. 5.3 Умов та правил подання банківських послуг: 500 гривень штраф – фіксована частина, 4778 гривень 69 коп. – штраф – процентна складова, усього стягнуто 100852 гривні 51 коп. (а.с.4).

Зобов'язання боржника за договором повернути кредитору, отриману грошову суму та винагороду за користування грошима, на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з поверенння отриманого кредиту та винагороди за користування грошима, а кредитор має право, - вимагати повернення наданого кредиту та сплати процентів.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1, задоволенню не підлягають, оскільки за вимогами про стягнення 4991,52 грн. – заборгованості за кредитом, 369,81 грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом; 137,28 грн. – заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 500,00 грн. – штрафу (фіксована частина), 2853,19 грн. – штрафу (процентна складова). - вже є рішення Олександрівського районного суду від 21 березня 2013 року, яке набуло законної сили. Штраф (процентна складова) за рішенням Олександрівського районного суду від 21 березня 2013 року була стягнута в розмірі 4778,69 коп., що перевищує розмір заявлених позовних вимог. Повторне стягнення штрафу за невиконання грошового зобов’язання договором за № АВZNRX13420053 від 01.10.2008 року, не передбачено.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 152417,63 грн., суд дійшов до висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки рішенням Олександрівського районного суду від 21 березня 2013 року, яке набуло законної сили з відповідача вже була стягнута пеня в розмірі 90075 гривень 21 коп.

Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню. Невиконання кредитором цього обов'язку може бути підставою для зменшення судом розміру збитків та неустойки, що стягуються з боржника, що передбачено частиною 2 ст. 616 ЦК України, згідно якої суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Враховуючи, що про порушення зобов'язання відповідачем ОСОБА_2 дізнався ще в жовтні 2009 року, коли відповідач не виконав свої зобов’язання по поверненню отриманих ним кредитних ресурсів за кредитним договором, а до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором звернувся вперше в 2013 року, тобто після спливу чотирьох років, а з позовом, що розглядається в червні 2015 року, та позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження тих обставин, що в цей період ним здійснювалися заходи щодо стягнення заборгованості з відповідача. Тим самим позивач сприяв виникненню та збільшенню розміру неустойки за кредитним договором.

Виходячи з засад цивільного судочинства, а саме, розумності та справедливості, суд вважає, що стягнута за рішенням Олександрівського районного суду від 21 березня 2013 року, пеня є достатньою компенсацією для позивача за невиконання відповідачем своїх грошових зобов’язань. Розраховану позивачем пеню в розмірі 152417,63 грн. суд вважає не справедливим розміром неустойки, що значно перевищує розмір завданих збитків та спотворює дійсне правове призначення неустойки, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка, що розрахована позивачем перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Такого висновку суд дійшов, враховуючи в тому числі висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013, які узгоджуються з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 9 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено, що визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема частини третьої статті 551 Кодексу, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.

З огляду на викладене, суд вважає за неможливе повторне стягнення з відповідача пені, що значно перевищує розмір збитків позивача.

Зазначене відповідачем в позовній заяві зарахування раніше стягнутої за рішенням Олександрівського районного суду від 21 березня 2013 року грошової суми в розмірі 100852,51 грн., чинним законодавством України не передбачено.

На підставі зазначеного, ст. 525, 526, 530, 549-551, 599, 610-611, 1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212 – 214, 218, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості у розмірі 60416,92 грн. за кредитним договором № АВZNRX13420053 від 01.10.2008 року, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Олександрівський районний суд.

Суддя Олександрівського

районного суду ОСОБА_3