Справа № 2-1953/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А  Ї Н И

Заочне

03 липня 2008 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді       Крамара О.В.

при секретарі -                Леськів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Дрогобичводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водоспоживання, -

в с т а н о в и в  :

В червні 2008 року КП "Дрогобичводоканал" звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за послуги водоспоживання, мотивуючи позов тим, що надає відповідачу по місцю його проживання послуги з водопостачання та водовідведення.

За отримані послуги відповідач зобов'язаний проводити оплату не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Однак, свої зобов'язання стосовно своєчасного і повного проведення оплати за послуги з водопостачання та водовідведення відповідач не виконує, а тому станом на 01.04.2008 року утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 221,01 грн. Добровільно погасити заборгованість чи укласти угоду про реструктуризацію боргу відповідач не бажає.

Неоплата за надані КП "Дрогобичводоканал" послуги приводить до значних збитків, до затримки сплати податків та неоподаткованих платежів, підприємство не може вчасно розрахуватися за спожиті, в процесі надання послуг, електроносії, не має змоги закупити необхідні матеріали та обладнання, потрібне для усунення аварій водопостачання та водовідведення. Як наслідок, тривала криза платежів у сукупності з іншими чинниками спричинює загрозливу ситуацію в галузі комунального господарства.  

Виходячи з вище вказаного, просить стягнути з відповідача на користь КП “Дрогобичводоканал” заборгованість за надані послуги в сумі 221,01 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник КП "Дрогобичводоканал" – ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, пояснила суду аналогічне, просить позов задоволити.

Представник відповідача позову не визнав, пояснивши, що констатуючи факт заборгованості в сумі 221,01 грн., позивач замість того, щоб представити суду розрахунок цієї суми і за який конкретно період вона виникла, представляє комп’ютерну роздруківку з 2003 року по 2008 рік, за який заборгованості у відповідача не має, про що свідчать квитанції. Сума заборгованості яку вказує позивач виникла в період з березня 2001 р. по грудень 2002 року включно, і складає 221,01 грн. Позивач знаючи, що відповідач з березня 2001 року регулярно не сплачує коштів за надані послуги, що порушується його право на протязі п’яти з половиною років не звертався до суду з позовом про стягнення цієї суми, тому перебіг позовної давності в позивача почався ще в березні 2001 року і закінчився в грудні 2005 році. Відповідно до п.4 ст. 267 ЦК України сплив строк позовної давності, а це є підставою для відмови в позові.  

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали, суд вважає, що позов є безпідставним та не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що заборгованість виникла ще до 2003 року, а відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тобто на момент звернення позивача до суду вже пройшла позовна давність. Відповідно до п.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови в позові, в цій же статті вказано, що порушене право підлягає захисту у випадку, якщо суд визнає причини пропущення позовної давності поважними, неправильне застосування позивачем норм процесуального права для своєчасного звернення з позовом, не може бути поважною причиною пропуску строку позовної давності.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач жодним чином не обґрунтував неможливість своєчасного звернення з позовом до суду, жодними доказами не обґрунтував та не підтвердив причини пропуску вказаного процесуального строку, не вказав жодних незалежних від його волі обставин, що зумовили, або унеможливлювали своєчасне звернення до суду.

Таким чином, суд вважає, що в позові слід відмовити, так як позивач пропустив строк позовної давності без поважних причин.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому на підставі ст. 88 ЦПК України з позивача слід стягнути судовий збір в сумі 51,00 грн. та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року за №1258 витрати на ІТЗ в сумі 30,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. 257, 267 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року за №1258, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Комунального підприємства "Дрогобичводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водоспоживання - відмовити.  

Стягнути з КП "Дрогобичводоканал" 51,00 грн. судового збору в дохід держави та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                   Крамар О.В.