АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-174/08 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 122 ч. 1 СОВЕНКО О.М.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
КЕКУХ В.Ф.
УХБАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" березня 2008 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого КЕКУХ В.Ф.
суддів КОЛОДНИЦЬКОГО Е.Й., ЛІТВІНЦЕВА В.М.
за участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
потерпілої ОСОБА_1
виправданої ОСОБА_2
розглянувши кримінальну справу за апеляціями прокурора, що брав участь в розгляді справиОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_1 на вирок Городищенського райсуду від 27 грудня 2007 року, -
встановила:
Зазначеним вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянку України, в силу ст. 89 КК України не судиму, -
виправдано за ст. 122 ч. 1 КК України на підставі ст. 6 ч. 1 п. 1 КПК України за відсутністю події злочину.
Одночасно кримінальну справу щодо неї закрито з цих же підстав, про що зазначено в резолютивній частині вироку.
Органами досудового слідства ОСОБА_2обвинувачувалася в тому, що 10 березня 2000 р. близько 12 години 30 хв. в с Сахнівка Корсунь-Шевченківського району на присадибній ділянці Задорожньої на ґрунті особистих неприязних стосунків під час сварки з останньою спричинила їй середньої тяжкості тілесні ушкодження, зокрема, завдала удар в ділянку прооперованої нирки, що призвело до виникнення у потерпілої рецидивного після травматичного нефроптозу.
В апеляції прокурора ОСОБА_3. ставиться питання про скасування виправдувального вироку з направленням справи на новий розгляд. Він мотивує своє прохання тим, що судом неправильно було дано оцінку доказам, зібраним у справі, які, на його думку, є суперечливими, зокрема, показанням потерпілої, свідківОСОБА_4та
ОСОБА_5., висновку судмедекспертизи від 19.01.2001 p., вказує на необгрунтовану перевагу і покладення в основу вироку висновку повторної судмедекспертизи від 19.06.2007 р. тощо
Потерпіла ОСОБА_1 в апеляції посилається на необґрунтованість вироку суду, неврахування ряду обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи, зокрема, упередженість при оцінці висновків експертиз, невірну оцінку показань свідків ОСОБА_1, ОСОБА_5ОСОБА_6
Вона просить скасувати вирок і направити справу на новий розгляд в іншому складі суду.
Попередній вирок цього ж суду від 22 червня 2004 р. 17 травня 2005 р. ухвалою колегії суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах, за яким Дзігору засуджено за ст. 122 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі з застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України, скасовано з мотивів однобічності і неповноти судового розгляду,які істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі. При цьому було скасовано і ухвалу апеляційного суду від 31.08.2004 p., а справу було направлено в районний суд на новий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора та потерпілу, які підтримали апеляції, виправдану Дзігору, яка вважає їх необгрунтованими, перевіривши справу та доводи обох апеляцій, підстав для їх задоволення колегія суддів не вбачає.
У відповідності зі ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На думку колегії суддів, виправдувальний вирок суду щодо ОСОБА_2 є вмотивованим, а його висновок про невинуватість її у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України із-за відсутності події злочину носить обґрунтований характер.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено, що ОСОБА_1 роками хворіє у зв'язку з аномалією нирок - двохстороннім нефроптозом П і ПІ ступенів, у зв'язку з чим була прооперована у 1999 р., а у 1996 р. визнана інвалідом 2 групи, через 6 місяців після інкримінованого ОСОБА_2 злочину планово лікувалась в умовах стаціонару.
Свідок по справі, лікар-уролог ОСОБА_6 ствердив, що при зверненні 16.03.2000 р. Задорожньої до нього в зв'язку з післяопераційним станом, остання на отримання перед цим травми нирки не заявляла і на біль з цього приводу не скаржилась.
Свідок ОСОБА_8 колишній голова села Сахнівки неодноразово стверджував, що 10.03.2000 р. до нього зверталась ОСОБА_2яка скаржилась на ОСОБА_1, що та кинула в неї камінь і розбила вухо. При з'ясуванні ним обставин конфлікту ОСОБА_1 заявила, що нічого не трапилося.
СвідокОСОБА_9 судмедексперт, зазначив, що будь-яких тілесних ушкоджень у Задорожньої не виявив, хоча остання говорила після вибігу 6 місяців з часу конфлікту, що ОСОБА_2побила її палкою.
З висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи від 19.06.2007 р. вбачається, що вислів у медичній картці № 11083 Задорожньої в період її лікування в Черкаській обласній лікарні з 28.08 по 8.09.2000 p., - «післятравматичний нефроптоз справа» ґрунтується лише на показаннях хворої і ніякими клінічними даними не підтверджується, а навпаки, заперечується ними - тривале лікування з приводу вказаної патології задовго до моменту допускаючої травми.
За таких обставин, на думку колегії суддів, суд 1 інстанції обґрунтовано надав перевагу наведеному висновку експертизи і відхилив попередній висновок судово-медичної експертизи від 19.01.2001 p., оскільки такий висновок робився у відсутність повної медичної документації з приводу лікування потерпілої та проведеної їй операції. В цьому висновку міститься посилання на травмування прооперованої нирки потерпілої як на встановлений незаперечний факт, хоча в самій постанові прокурора Кам'янця В.Т. від 9.01.2001 р. про призначення експертизи саме цей факт підданий сумніву, із-за чого проводилась експертиза.
Даний висновок не містить в собі обґрунтування, чим саме з медичної точки зору об'єктивно підтверджується травмування правої нирки Задорожньої за 6 місяців до її звернення у лікарню та чи мається причинний зв'язок, пов'язаний з травмуванням.
Виходячи з викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення прохань апелянтів по викладених в апеляціях мотивах і вважає, що органи досудового слідства та суд вичерпали всі можливості для здобуття якихось нових доказів по справі та постановления на їх основі іншого судового рішення.
Виправдувальний вирок суду з вище перелічених мотивів є законним і обґрунтованим, вагомих доказів, які б спонукали до його скасування та необхідності проведення нового судового розгляду справи, апелянтами не наведено.
6-й абзац резолютивної частини вироку, де зазначено про закриття кримінальної справи, підлягає виключенню як такий, що є зайвим.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції ОСОБА_3. та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а виправдувальний вирок Городищенського районного суду від 27 грудня 2008 р. щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Виключити з резолютивної частини вироку(6 абзац) посилання суду на те, що «кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України за відсутності події злочину на підставі ч. 1 п. 1 ст. 6 КПК України закрити» як таке, що є зайвим у виправдувальному вироку.