Справа 2 «а» - 257/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2009 року м. Макіївка
Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Єрьоміна Д.О.,
при секретарі Голда О.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради, 3-я особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій управління праці та соціального захисту Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради неправомірними, про стягнення заборгованості з виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини, зобов’язання в подальшому нараховувати допомогу по догляду за дитиною у відповідному розмірі, суд –
встановив:
13 березня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради, 3-я особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій управління праці та соціального захисту Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради неправомірними, про стягнення заборгованості з виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини, зобов’язання в подальшому нараховувати допомогу по догляду за дитиною у відповідному розмірі, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона 04.09.2007 року народила сина – ОСОБА_2. З вересня 2007 року вона почала отримувати допомогу при народженні дитини, та з листопада 2007 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За період з 16.11.2007 року по 31.01.2009 року їй було нарахована допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 2106, 10 грн. та допомога при народженні дитини (одноразово у сумі 3400 грн. у вересні 2007 року ), а з жовтня 2007 року по вересень 2008 року 5 100 грн., по 425 грн. щомісячно. 04 лютого 2009 року вона звернулась до управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради з заявою щодо перерахування виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та сплати заборгованості з цих виплат відповідно до чинного Законодавства України. 13 лютого 2009 року вона отримала відповідь з відмовою у задоволенні своїх вимог. Також зазначила, що згідно із Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмір одноразової допомоги при народженні дитини повинен становити сумі кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 01 вересня 2007 року становить 463 грн. х 22, 6 = 10 463, 80 грн., одноразово у дев’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини (463х9= 4167 грн.), решта 6296, 80 грн. протягом наступних 12 місяців по 524, 73 (6296, 80/12=524, 73 грн.). Тому вважає, що сума недотриманої допомоги при народженні дитини з урахуванням розрахунку складає 1963, 80 грн., а сума недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з листопада 2007 року по січень 2009 року включно складає 5 859, 40 грн.. Крім того, зазначила, що про порушення своїх прав дізналась у зв’язку з прийняттям постанови Кіровського районного суду м. Донецька від 21.05.2008 року по справі № 2-а-7/08, що підтверджено також постановою Кіровського районного суду м. Макіївки від 25.11.2008 року по справі № 2-а-54/2008. На підставі наведеного просила суд поновити строк для звернення за судовим захистом порушених відповідачем її прав за весь період їх порушення; визнати дії відповідача неправомірними; зобов’язати відповідача донарахувати на її користь суму не отриманої допомоги при народженні дитини у розмірі 1963, 80 грн. та суму не отриманої допомоги до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 5859, 40 грн.; стягнути з державного бюджету на її користь суму не отриманої допомоги до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 5859, 40 грн. та суму не отриманої допомоги при її народженні у розмірі 1963, 80 грн.; зобов’язати відповідача з 01.02.2009 року нараховувати та виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірах встановлених Законом України «Про державну дорогу сім’ям з дітьми».
В судовому засіданні позивач – ОСОБА_1, підтримала заявлені позовні вимоги і просила суд визнати дії відповідача неправомірними; зобов’язати відповідача донарахувати на її користь суму не отриманої допомоги при народженні дитини у розмірі 1963, 80 грн. та суму не отриманої допомоги до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 5859, 40 грн.; стягнути з державного бюджету на її користь суму не отриманої допомоги до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 5859, 40 грн. та суму не отриманої допомоги при її народженні у розмірі 1963, 80 грн.; зобов’язати відповідача з 01.02.2009 року нараховувати та виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірах встановлених Законом України «Про державну дорогу сім’ям з дітьми». Крім того суду пояснила, що про порушення своїх прав дізналась не тільки з постанов Кіровського районного суду м. Донецька від 21.05.2008 року та Кіровського районного суду м. Макіївки від 25.11.2008 року, а також із засобів масової інформації – інтернету, на підставі чого і просила суд поновити їй строк для звернення до суду за захистом її порушених прав.
Представник відповідача, управління праці та соціального захисту населення Центрально-міської районної адміністрації Макіївської міської Ради, в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суду нічого не повідомив, але відповідачем суду було надано листа, в якому просили справу розглядати без участі їх представника. Також зазначили, що позов ОСОБА_1 не визнають.
В запереченнях наданих суду, управлінням праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради зазначено, що позивач ОСОБА_1 отримувала грошову допомогу при народженні дитини з 01.09.2007 року по 30.09.2008 року та з 12.11.2007 року отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та відповідно до постанови КМУ «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» № 13 від 11.01.2007 року. Також зазначено, що на підставі ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст.ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», в яких правлінням фонду соціального страхування встановлювався розмір допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, для застрахованих осіб, в розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим законом є окремим видом загальнообов’язкового страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 23 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб та допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн., виплата якої здійснювалась одноразово при народженні дитини у розмірі 8500 грн., виплата якої здійснювалась одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн., решта протягом наступних 12 місяців рівними частками. Щодо виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у 2008 році, то вона здійснювалась у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гривен згідно Закону України № 2812 – ХІІ від 21.11.1992 року із змінами, внесеними згідно із Законом України № 107-VІ від 28.12.2007 року. Згідно цих встановлених розмірів ОСОБА_1 і було перераховано зазначені допомоги за 2007, 2008 та 2009 роки. Також у запереченнях проти позову, відповідач наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду. На підставі наведеного просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник 3-ї особи Головного управління Державного казначейства України в Донецької області, також в судове засідання не з’явився, але суду було надано листа в якому просили справи розглядати без участі їх представника.
Крім того, суду було надано пояснення щодо позову, де зазначено, що згідно ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітності та пологам, призначають і виплачують органи соціального населення за місцем проживання батьків. Відповідно до ст. 4 «Джерела покриття витрат на виплату державної допомоги», покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Згідно до ст. 102 «Субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на здійснення програм соціального захисту» Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. На підставі наведеного зазначено, що відповідно до ст.ст. 4, 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та ст. 102 Бюджетного кодексу України стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинно проводитися з відповідного управління праці та соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи і перевіривши надані докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до довідки УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради від 13.02.2009 року за № 09/721 позивачу було сплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за листопад 2007 року – 88, 70 грн., з грудня 2007 року по січень 2009 року включно по 144, 10 грн. (а.с. 8).
Відповідно до довідки УПСЗН Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради від 13.02.2009 року за № 09/721 позивачу було сплачено допомогу при народженні дитини за жовтень 2007 року – 3400 грн., з листопада 2007 року по вересень 2008 року включно по 425 грн. щомісячно, на загальну суму 8 500 грн. (а.с. 9).
Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_2, який народився 04.09.2007 року, батьками дитини є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 6).
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, суд зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 12 та 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження.
Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Тобто, за період з 12 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач мав право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а саме в розмірі 525, 26 грн., виходячи з такого розрахунку: за листопад 2007 року 470 грн. : 31 х 19 днів = 288, 06 грн. – 88, 70 грн. = 199, 36 грн. (сума недоплати); за грудень 2007 року 470 грн. – 144, 10 грн. = 325, 90 грн. (сума недоплати).
Також, позивач мав право на отримання допомоги при народженні дитини у сумі кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а саме повинен був становити 10 463, 80 грн., виходячи з такого розрахунку: 463 (прожитковий мінімум) х 22, 6 = 10463, 80 грн. – 8500 грн. = 1963, 80 грн., тобто розмір недоплати складав 1963, 80 грн.
Однак, згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущений строк звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленим клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про пропущення своїх прав позивач дізнався із засобів масової інформації. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків обов’язково підлягають оприлюдненню.
Крім того, в судовому засіданні позивачу було роз’яснено ст. 102 КАС України, щодо можливості поновлення строку у разі надання позивачем суду поважних причин, які могли бути підставою для поновлення строку, але позивач зазначив, що інших причин крім зазначених немає.
У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за 2007 рік та допомоги при народженні у сумі кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про виплату допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 12.11.2007 року по 31.12.2007 року та допомоги при народженні дитини у розмірі 1963, 80 грн. (дата подання позову згідно штампу суду – 13.03.2009 року).
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до пункту 23 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" N 107-VI від 28.12.2007, було передбачено д опомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Дана норма Закону "Про державний бюджет України на 2008 рік" до теперішнього часу Конституційним Судом України не визнана неконституційною, в зв'язку з чим, стосовно виплат, що здійснені відповідачем у 2008 році у розмірі 144, 10 грн., то суд вважає такі виплати правомірними і доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги за вищезазначений рік, в зв'язку з чим в задоволені позову, а саме в частині стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період за 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, позивачу ОСОБА_1 слід відмовити.
Крім того, відповідно до ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога при народженні дитини до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється в розмірах і порядку визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 22 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу з дітьми» допомога по догляду за диною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гривен.
Зазначені норми Законів та постанови Кабінету Міністрів України до теперішнього часу Конституційним Судом України не визнані неконституційними, в зв'язку з чим, стосовно виплат, що здійснені відповідачем у січні 2009 року у розмірі 144, 10 грн., то суд вважає такі виплати правомірними і доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги за вищезазначений рік, в зв'язку з чим в задоволені позову, а саме в частині стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за січень 2009 року, позивачу ОСОБА_1 слід також відмовити.
Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача виплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Враховуючи наведене , на підставі наданих та оцінених доказів, суд дійшов до висновку про необхідність у відмові позивачу ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 69-72, 86, 99, 100, 158-163, 167, 185, 186, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про державну допомогу з дітьми», Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік», Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, Постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1751, суд –
постановив:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Центрально – Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради, 3-я особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій управління праці та соціального захисту Центрально-Міської районної адміністрації Макіївської міської Ради неправомірними, про стягнення заборгованості з виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини, зобов’язання в подальшому нараховувати допомогу по догляду за дитиною у відповідному розмірі – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову винесено в нарадчій кімнаті в 1-ому екземплярі.
Суддя: