Судове рішення #46431
13/215-2658

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2006 р.

Справа № 13/215-2658

 11 год. 00 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стопника С.Г.             

при секретарі судового засідання  Пудіш О.О.

Розглянув справу

за позовом:  Науково-виробничого підприємства "Еко-Енерго-Ресурс", с. Романове Село, Збаразький район, Тернопільська область, 47375           


до відповідача: Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Б.Хмельницького, 1, м. Збараж, Збаразький район, 47300            


За участю представників сторін:

позивача:          Мельник О.С. –довіреність № б/н від 01.06.2006 р.           

відповідача :           Стецько Н.Ю. –довіреність №2303/10 від 10.04.2006 р.

                              Завалій Г.О. –доручення № 5340 від 05.07.2006 р.


Суть справи:

про скасування податкових повідомлень-рішень №0000052301/2 та №0000062301/2 від 16.06.2006 р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що: позивачем внесено кошти на поповнення статутного фонду, який на момент внесення не був визначений, а тому ці внесення розцінюються як безповоротна фінансова допомога і позивач безпідставно не включив до оподатковуваного прибутку та валових доходів 239100 грн.; придбавши товар (запасні частини) в ТОВ «Укрзахіденерго»на суму 199500 грн. в січні 2003 р., позивач у січні 2003 р. продав їх у НГВУ «Надвірнанафтогаз»за такою ж ціною, однак в результаті коригування ціни згідно додаткової угоди від 18.12.2003 р., позивач сторнував 125,9 тис. грн. зі складу валового доходу та зменшив нарахування ПДВ за грудень 2005 р., що являється незаконним і привело до заниження податку на прибуток та ПДВ.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України.

В засіданні оголошувалась перерва до 14.07.2006 р. для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування, заперечення та докази, а також в зв’язку з уточненням позовних вимог.

 

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:


- Кременецькою МДПІ, правонаступником якої є Збаразька МДПІ (наказ № 342 від 28.12.2005 р. ДПА в Тернопільській області), проведено перевірку діяльності позивача на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2005 р., за результатами якої складено акт № 127/23-01/31273507 від 23.02.2006 р. та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000062301/0 та № 0000052301/0 від  01.03.2006 р. про донарахування та стягнення відповідно 91250 грн. податку на прибуток приватних підприємств та 23413 грн. санкцій, 25180 грн. ПДВ та 7554 грн. санкцій.

В процесі адміністративного оскарження приймались податкові повідомлення-рішення від 10.04.2006 р. та від 16.06.2006 р., після уточнення вимог оскарженими залишились від 16.06.2006 р.

Як видно з акту перевірки, відповідач: підтверджуючи внесення коштів власником з цільовим призначенням «поповнення статутного фонду»не визнає їх такими, а констатує їх як безповоротна фінансова допомога з донарахуванням податку на прибуток; підтверджуючи факт коригування вартості придбаних і в послідуючому проданих цінностей, не визнає правомірність відображення цього в бухгалтерському та податковому обліку, донараховуючи податок на прибуток та ПДВ за грудень 2005 р.

Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи зі слідуючого:

- вносячи кошти на поповнення статутного фонду, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 51 від 22.06.2005 р. (80 тис.); № 50 від 16.06.2005 р. (60,6 тис); № 56 від 20.10.2005 р. (98,5 тис.), власник позивача фактично реалізовував право розпорядження своєю власністю при відсутності якихось обмежень такого права, що повністю відповідає вимогам Закону України «Про власність». Зміст права розпорядження власністю і полягає у спрямуванні коштів за вибраним на свій розсуд призначенням, що чинним законодавством в даному випадку не заборонено. Змінюючи чи не визнаючи цілі спрямування коштів без наявності законодавчо встановлених обмежень, відповідач фактично порушує право власності.

- при створенні (17.12.2002 р.) та діяльності позивача діяли обов’язкові до керівництва норми Законів України «Про підприємства в Україні»та «Про підприємництво», згідно яких та статуту позивача останній є приватним підприємством –заснованим на власності фізичної особи зі своїм балансом та статутним фондом. Для можливості виконання статутних завдань підприємства і наділяються власниками майном (основні, оборотні засоби), що є необхідною умовою для створення підприємства, в т.ч. приватного. Однак це не означає, що для усіх видів підприємств обов’язковою умовою є включення у статути розміру (в грошовому вигляді) статутного фонду. Закон України «Про підприємства в Україні»такої фіксації в установчих документах приватних підприємств не вимагав.

Відсутність фіксації статутного фонду в установчих документах зовсім не означає, що його об’єми, суму, вид не можна визначити взагалі, оскільки відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабміну України №250 від 03.04.1993 р. (яке втратило чинність згідно постанови Кабміну України №419), Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291, зареєстрованої в Мін’юсті України 21.12.1999 р. за № 892/4185 з послідуючими змінами і доповненнями, статутний фонд і фактична заборгованість учасників за вкладами до статутного фонду обліковується і відображається розгорнуто за окремими статтями активу і пасиву балансу, який у позивача є, як і є статутний фонд, про що сам відповідач стверджує з вказанням його розміру на день перевірки –476,1 тис. грн. (стор.2 акта). Тому констатація наявності безповоротної фінансової допомоги з нарахуванням податку на прибуток, посилаючись на відсутність фіксації розміру статутного фонду в статуті, при наявності вищевикладених обставин є безпідставним. Крім того, причини поповнення статутного фонду позивач підтвердив Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10.08.2005 р. № 629, якою його зобов’язали виконати нормативи достатності власних активів та інших показників, що обмежують ризики з операцій на ринку природного газу. А внески (поповнення) до статутного фонду до валового доходу не включаються.

- позивачем по господарській операції з НГВУ «Надвірнанафтогаз», згідно договору купівлі-продажу № 3/43-МТР, продано товарно-матеріальні цінності. Згідно додаткової угоди від 18.12.2003 р. до основної, зменшено ціну проданого товару в зв’язку із зменшенням фактичних витрат продавця (в даному випадку позивача) по купівлі в свою чергу цього товару у ТОВ «Укрзахіденерго»по причині відсутності доказів проведення розрахунків згідно накладної № РН-1-30013 від 30.01.2003 р. В зв’язку з цим проведено коригування вартісних показників, в результаті чого сторновано по звітності за 11 місяців 2005 р. 125,9 тис. грн. зі складу валового доходу та зменшено нарахування ПДВ за грудень 2005 р.

Не ставлячи у встановленому законом порядку питання про законність основної і додаткової угоди, відповідач констатує незаконність коригування, посилаючись на те, що дані зміни в податковій і бухгалтерській звітності не були проведені ні в 2003 р., ні 2004 р., ні протягом 10 місяців 2005 р., а придбані позивачем запчастини у ТОВ «Укрзахіденерго»не використані у власній господарській діяльності. Тому валові витрати безпідставно завишені на 125,9 тис. грн. за 11 місяців 2005 р. та за 2005 р. і відповідно безпідставно проведено коригування податкового кредиту в грудні 2005 р. на суму 25180 грн.

Господарська діяльність, її напрямки та види передбачається статутом платника, тому, з огляду на статут позивача, суд оцінює критично висновки відповідача з приводу придбання запчастин у ТОВ "Укрзахіденерго" не для власної господарської діяльності.

З огляду на п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, що діяла в грудні 2003 р. (коригування цін), виправлення помилок і відповідно коригування здійснюється на протязі 3-х років.

Таким чином, проведення позивачем коригування в зв’язку зі зміною вартісних показників є правомірним, а висновки відповідача помилкові.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та базуються на чинному законодавстві.


Керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення  КАС України, господарський суд


ПОСТАНОВИВ:


1.  Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції  №0000052301/2 та №0000062301/2 від 16.06.2006 р.


Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 19 липня 2006 р.  до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

 


          Суддя                                                                                          С.Г. Стопник

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація