ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2006 р.

Справа № 13/187-2480

 12 год. 00 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стопника С.Г.             

при секретарі судового засідання  Пудіш О.О.

Розглянув справу

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Стубіс", вул. Об'їзна, 1, Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722 (адреса для відправлення поштової кореспонденції: вул. Микулинецька, 31, м. Тернопіль, 46000)

до відповідача:  Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000            

За участю представників сторін:

позивача:          Лучко Н.І.. –довіреність № 45 від 01.06.2006 р.           

відповідача :           Ткач І.Я. –довіреність № 22350/7/10-015 від 13.04.2006 р.

Суть справи:

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 30846/0000082309/0 та № 30845/0000072309/0 від 25.05.2006 р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що: від імені УПП „Укртехмаш” виписано податкові накладні та оформлено накладні на загальну суму 1006569,36 грн. власником якого і керівником є Гнатюк М.Є., який згідно довідки Скалатської міськради № 1553 від 08.12.2005 р. помер, а тому припинено право управління та власності даного підприємства і оскільки первинні документи завірені як власноручно Гнатюком М.Є. так і факсимільним підписом, що не вбачається за можливе, включення до валових витрат вартості продукції та до податкового кредиту сплаченого у вартості продукції ПДВ є неправомірним.

    В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України.

В засіданні оголошувалась перерва до 13.07.2006 р. в зв’язку з поданням заперечень з доказами безпосередньо в день розгляду які треба було дослідити та оцінити.

 

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

- відповідачем проведено перевірку діяльності позивача на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2006 р., по результатах якої складено акт № 10650/23-09/14034244 від 19.05.2006 р. та прийняті податкові повідомлення-рішення № 30846/0000082309/0, № 30845/0000072309/0 від 25.05.2006 р. про донарахування та стягнення відповідно 173059,56 грн. ПДВ та 86529,78 грн. санкцій, 209227 грн. податку на прибуток та 64 753,2 грн. санкцій.

Як видно з акту перевірки між позивачем та УПП „Укртехмаш”, укладено два договори купівлі-продажу обладнання для будівництва газопроводів від 01.06.2005 р. на суму 300 тис. грн. та від 01.07.2005 р. на суму 1000 тис. грн. згідно яких постачальник УПП „Укртехмаш” на протязі півроку поставляє продукцію, а позивач приймає та оплачує її. На поставлене обладнання виписані податкові та видаткові накладні на суму 1006569,36 грн. та проведена безготівкова оплата в сумі 826744,98 грн., з залишком заборгованості 179824,38 грн.

Відповідач констатує, що УПП „Укртехмаш” не було власником переданого позивачу товару (стор.13 акта), товарно-транспортні накладні на транспортування обладнання відсутні, накладні та податкові накладні завірялись підписами, як власноручно керівником та власником УПП „Укртехмаш” так і з застосуванням факсимільного підпису, а оскільки Гнатюк М.Є. помер 12.07.2005 р., то після цієї дати, операцій по продажу обладнання проведені бути не могли. Тому відповідач зробив висновки про виключення з валових витрат вартості придбаного, оплаченого обладнання та відповідно збільшення бази оподаткування податком на прибуток, та виключення з податкового кредиту суми ПДВ сплачені позивачем у вартості обладнання та збільшення зобов’язання по ПДВ, оскільки податкові накладні не виконують своєї законодавчо-встановленої функції.

Позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи зі слідуючого:

- відповідачем безпідставно зроблені висновки про те, що при відсутності товарно-транспортної накладної, вартість придбаного обладнання не може включатись до валових витрат, оскільки товарно-транспортні накладні разом з шляховими листами це документи для транспортування матеріальних цінностей і відсутність їх можуть бути підставою для обґрунтування виключення з валових витрат транспортних видатків, про які мова не йде.

- відповідач безпідставно ототожнює поняття правочину з первинним документом, посилаючись на ст. 207 ЦК України (стор. 14 акту), до яких відносяться як видаткові накладні, податкові накладні та інші паперові носії інформації, що свідчать про проведені господарські (в даному випадку) операції і кладуться в основу бухгалтерського обліку та звітності. Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.2.5 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Мінфіну України 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Мін’юсті України 05.06.1995 р., первинні документи мають доказову силу при завірені їх факсимільним підписом. А Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрований в Мін’юсті України 23.06.197 р. № 233/2037, заборону на факсимільний підпис не містить і взагалі про це не говорить. Більше того має виключні підстави для визнання недійсною чи не чинною податкову накладну. Відповідно до ст.207 ЦК України, факсимільний підпис це аналог власноручного підпису.

- відповідач не довів, що угоди на поставку обладнання фіктивні, мнимі чи інші, що не відповідають закону, цілям та меті сторін договору і у встановленому законом порядку на день прийняття оскаржуваних рішень, це питання не ставилось.

- безпідставним і недоречним є обґрунтування в акті перевірки, можливості чи неможливості включення до податкового кредиту вартості продукції придбаної позивачем, оскільки згідно Закону України „Про податок на додану вартість” до податкового кредиту можуть включатись лише суми ПДВ сплачені у вартості придбаної продукції, а не: „... вартість таких цінностей...” (стор. 13 ату).

- в порушення вимог „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних, планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р. та зареєстрованого в Мін’юсті України 25.08.2005 р. за № 6/31-92, відповідач без описання, обґрунтування без посилання на первинні документи чи матеріали зустрічних перевірок, констатує, що продане обладнання УПП „Укртехмаш” у постачальників не придбав (стор. 19 акту).

- недоречним є висновки відповідача в акті перевірки (стор. 13 акту) про: „... отримання товарно-матеріальних цінностей, основних засобів (в даному випадку цукор, компресор)...”, коли поставка проводилась обладнання для будівництва газопроводів і такі  цінності як „цукор”, „компресор” в первинних документах не фігурують.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та базуються на чинному законодавстві.

Керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення  КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №30846/0000082309/0 та №30845/0000072309/0 від 25.05.2006 р. з моменту їх прийняття.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 18 липня 2006 р.  до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

 

          Суддя                                                                                          С.Г. Стопник