ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" липня 2006 р. | Справа № 13/158-2242 (02-2/14-138) |
14 год. 30 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
при секретарі судового засідання Сеник Т.П.
Розглянув справу
за позовом: Релігійної громади Свідків Єгови села Слобідка Козівського району Тернопільської області, вул. Львівська, 2, с. Слобідка, Козівський район, Тернопільська область, 47633
до: Городищенської сільської ради, с. Городище, Козівський район, Тернопільська область, 47633
За участю представників сторін:
позивача: Поворозник І.Я., паспорт № 271088 від 31.07.98 р.
Чубай Людмила Петрівна, довіреність № б/н від 10.03.06 р.
Ківа Володимир Олексійович, довіреність № б/н від 10.03.06 р.
відповідача :
Суть справи:
про визнання протиправним та скасування рішення Городищенської сільської ради від 11.03.2005 р. №70.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те що: позивач є місцевою релігійною організацією і згідно свідоцтва про реєстрацію її діяльність поширюється виключно на території села Слобідка Козівського району; земельна ділянка знаходилась у користуванні колгоспу „Слава” і згідно ст. 149 Земельного кодексу України її перед виділенням позивачу слід було вилучити у землекористувача чого зробленого не було, а тому відміна незаконних рішень оскаржуваним рішенням від 11.03.2005 р. №70 є правомірним.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх права і обов’язки передбачені ст. ст. 49, 51, 130 КАС України.
В засіданні оголошувались перерви до 14.07.2006 р. та до 18.07.2006 р., для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування, заперечення, докази та в зв’язку з витребуванням судом додаткових доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив:
- відповідачем прийняті рішення № 34 від 29.10.2003 р. „Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця будівництва Дому молитви”, за результатами розгляду заяви позивача, рішення № 47 від 30.03.2004 р. „Про розгляд заяв громадян”, яким дано дозвіл позивачу на будівництво храму „Зал царства”, яке знаходиться в с. Городище по вул. Шкільна, рішення № 26 від 18.05.2004 р. „Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки громаді „Свідків Єгови”.
11.03.2005 р. відповідач рішенням № 70 відмінив своє рішення від 18.05.2004 р. №26 та визнав такими, що втратили чинність рішення №34 від 29.10.2003 р., п.5.6 рішення №47 від 30.03.2004 р. При цьому підставою для прийняття оскаржуваного рішення, як в ньому вказано було: відсутність реєстрації позивача на території Городищинської сільради, невиконання рішення сільради від 18.05.2004 р. №26. А з врахуванням пропозиції проведеного громадського слухання 12.02.2005 р. та відповідно до ст. ст. 9, 13 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” і прийняте оскаржуване рішення.
Позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи зі слідуючого:
- згідно свідоцтва № 1250 про реєстрацію статуту релігійної громади від 14.02.2003 р., позивач був зареєстрований як юридична особа розпорядження облдержадміністрації № 63 від 14.02.2003 р. і згідно довідки ЄДРПОУ № 22-134 Тернопільського обласного управління статистики включений до держреєстру 24.03.2003 р. Права, обов’язки, види і рід занять, правоздатність, дієздатність визначаються статутами релігійної організації, а не свідоцтвом про реєстрацію згідно ст.12 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”. Відповідно до ст. 13 вказаного закону, релігійна організація як юридична особа, користується правами і несе обов’язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту. Ні вказаний закон, ні статут позивача , ні інші законодавчі акти не обмежують територіально діяльність позивача, а саме його юридичною адресою –с. Слобідка Козівського району, оскільки це порушувало б правоздатність позивача як юридичної особи, яка є повноцінним суб’єктом цивільних правовідносин. Згідно ст. 19 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації”, будівництво культових та інших будівель релігійними організаціями здійснюється в порядку встановленим чинним законодавством для суб’єктів цивільного призначення, що також підтверджує відсутність обмежень у цивільній правоздатності. Відсутність територіального обмеження у виконанні статутних завдань підтверджується і змістом ст.21 вказаного закону.
- з приводу підстави вказаної у оскаржуваному рішенні, а саме невиконання рішення від 18.05.2004 р. № 26, тобто розробити АПЗ і виготовити проектно-кошторисну документацію до 31.12.2004 р., то слід зазначити, що Земельний кодекс України такої підстави не передбачає, а строки розроблення проектів відведення земельних ділянок встановлюються в договорах, які укладаються замовником та виконавцем цих робіт, а АПЗ № 283/04 було готове і погоджене 06.07.2004 р.;
- згідно ст. ст. 9, 13 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, пропозиції місцевих ініціатив чи громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування, тобто діє заборона на ігнорування розгляду, але це не значить, що є обов’язок виконати пропозиції. Для вирішення любого питання позитивно чи негативно, підставою є закон.
- посилання відповідача про наявність землекористування колгоспу „Слава” на спірну земельну ділянку, якому по акту розподілу в лютому 1992 р. перейшла будівля, що на ній знаходиться і в якого не взято згоду на вилучення, спростовується поданою Головним управлінням статистики у Тернопільській області, історією перереєстрації вказано колгоспу № 07-3337 від 12.07.2006 р., згідно якої колгосп „Слава” ліквідоване 26.06.2001 р. І в даному випадку говорити про порушення ст.141 Земельного кодексу України, а саме про необхідність вилучення землі у землекористувача, а потім передати іншому в користування недоречно, оскільки жодне відмінене рішення відповідача не приймалось по виділенню, передачі чи закріпленню за позивачем землі з виникненням прав згідно ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Факт землекористування взагалі на день прийняття відмінених рішень оскаржуваним спростовується й актом обстеження від 12.12.2003 р., затвердженого головою Козівської райдержадміністрації згідно якого обстежена земельна ділянка належить до земель відповідача не наданих в користування чи власність.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і базуються на чинному законодавстві.
Керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КАС України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Городищенської сільської ради Козівського району Тернопільської області від 11.03.2005 р. №70 "Про відміну рішень сільської ради".
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 21 липня 2006 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя С.Г. Стопник