Справа 1-179/11

Вирок

Іменем України

08 червня 2011 року Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі головуючого судді Окунь Т.В.

при секретарі Гончар С.Т.

з участю прокурора Рябиха С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

14 жовтня 2009 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.3 ст.185,ч.3 ст.357, ч.1,3 ст.358 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі з іспитовим строком на два роки,

за ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

Підсудний вчинив ряд умисних, тяжких злочинів проти власності за таких обставин:

На початку січня 2011 року , близько 02-00 год., ОСОБА_1., з метою викрадення чужого майна, прибув на територію ВАТ «Полтавський ГЗК, де шляхом вибиття цегляної стіни приміщення «ГОК Сервіс», через отвір проник до приміщення майстерні, звідки таємно, повторно, з корисливих спонукань викрав ручну масляну станцію марки «ТМJL 100», внаслідок чого завдав ВАТ «ПГЗК» матеріальної шкоди на суму 200 грн.

З місця події підсудний зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в середині січня 2011 року, близько 10-00 год. ОСОБА_1, знаходячись в районі будинку № 42 по вул.. Леніна в м. Комсомольську, з метою викрадення чужого майна, безперешкодно зайшов до підвального приміщення згаданого будинку, де пошкодивши цегляну стіну, проник до комори, звідки таємно, повторно, з корисливих спонукань викрав велосипед, набір гайкових ключів та карбюратор марки «ЛАЗ К 126», внаслідок чого завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 560 грн.

З місця події підсудний зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19 січня 2011 року, ОСОБА_1В, з метою викрадення майна потерпілого ОСОБА_3 , який мешкає в сусідній по гуртожитку кімнаті з підсудним, через вікно своєї кімнати потрапив на металеву конструкцію для висушування білизни, після чого, через відчинену кватирку потрапив до кімнати № 325, звідки таємно, повторно, з корисливих спонукань викрав ноутбук марки «Lenovo IdealPad G 550-4А», внаслідок чого завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 4320 грн.

З місця події підсудний зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Свою вину в пред’явленому обвинуваченні підсудний визнав повністю, і підтвердив суду, що за обставин, викладених в мотивувальній частині вироку, вчинив ряд крадіжок чужого майна, яким розпорядився на власний розсуд для особистого збагачення.

Обґрунтовуючи висновки про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєні інкримінованих злочинів, суд, обмежившись допитом підсудного, застосовуючи положення ст.299 КПК України, приймає до уваги, що фактичні обставини справи та вартість викраденого майна ніким з учасників процесу не оспорюються.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд враховує, що підсудний вчинив ряд тяжких злочинів проти власності, але приймає до уваги, що тяжких наслідків від скоєного не настало, викрадене майно повернуто власникам, претензій матеріального характеру до підсудного вони не мають. В якості обставини, що пом’якшує покарання підсудному, суд враховує його щире каяття у вчиненому, визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочинів (а.с. 28,63).

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

За висновком ЛКК підсудний практично здоровий, працездатний, не потребує примусового лікування від наркоманії та алкоголізму. З восьми років мав статус дитини, позбавленої батьківського піклування, виховувався в Кременчуцькій обласній ЗОШ-інтернаті для дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Сім’ї не має. До взяття під варту не працював, проживав в гуртожитку, зі слів підсудного існував за рахунок випадкових заробітків у приватних осіб.

Вирішуючи питання що виду та міри покарання, приймаючи до уваги дані про особу підсудного, який вчинив ряд повторних, тяжких злочин проти власності в період відбування покарання за попереднім вироком, що є свідченням його небажання стати на шлях виправлення, з врахуванням положень ст. 50, ч.2 ст. 65 КК України, які передбачають, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочини, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд, з врахуванням положень ст..71 КК України вважає, що відбувати покарання ОСОБА_1 повинен лише в умовах ізоляції від суспільства.

Питання про речові докази вирішене судом відповідно до ст.81 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Комсомольського міського суду від 14 жовтня 2009 року і остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому залишити попередній- тримання під вартою.

Строк покарання відраховувати з 24 січня 2011 року.

Речові доказ по справі залишити потерпілим, як їм належні.

На вирок суду протягом 15 днів з моменту його проголошення, засудженим в той же строк з часу вручення копії вироку може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області.

Суддя підпис ОСОБА_4

Копія вірна:

Суддя Т.В. Окунь