Справа № 2а - 100 /07/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 січня 2007 року                                Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого- судді ПопрасВ.О.,

суддів -                     Чередник В.Є., Шмадченко С.І.,

при секретарі -         Бутиріної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Магістральної митниці Державної митної служби України, треті особи: Єгоров Олександр Борисович, Помтольник Володимир  Васильвич про ви­знання незаконним наказу про звільнення, поновлені на роботі на займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що з 10.07.1992 р. він працював на Харківської митниці. 11.04.1994 р. був переведений до Магістральної митниці і з 14.07.2003 р. працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 „ІНФОРМАЦІЯ_2" Магістральної митниці. Наказом Голови Державної мит­ної служби України НОМЕР_1 від 10.04.2006 р.ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади з 11.04.2006 р. на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України. Позивач вважає, що при звільнені були порушені його права, передбачені Конституцією України і КЗпП України. При прийнятті рішення про його звільнення, Голова ДМС України керувався тільки рішенням Вищої атестаційної комісії Державної митної служби України, не прийнявши до уваги, що порушень трудової і виконавчої дисципліни ОСОБА_1 не до­пускав, завдання керівництва виконував своєчасно і якісно. Митний пост „ІНФОРМАЦІЯ_2", яким керував пози­вач, згідно наказу ДМС України НОМЕР_909 від 19.08.2004 p., зайняв 3 місце в номінації „Кращий митний пост", а сам ОСОБА_1 неодноразово заохочувався за успіхи в роботі. Приймаючи рішення про зві­льненняОСОБА_1 з роботи в зв'язку з невідповідністю займаній посаді, Голова Державної митної служби України не врахував виконання позивачем основних задач, передбачених його посадовою інстру­кцією, складність виконуваної ОСОБА_1 роботи і її результативність, щорічних оцінок виконаної позивачем роботи його безпосереднім керівництвом. Висновки Вищої атестаційної комісії Державної ми­тної служби України про невідповідність позивача займаній посаді являються надуманими, нічим не під­твердженні та не відповідають фактичним обставинам. Наказ НОМЕР_1 про звільнення позивача виданий в порушення вимог п.12 Положення про проведення атестації державних службовців, невідповідність займаній ОСОБА_1 посаді ні чим не підтверджується, протирічить фактичним даним про стан виконання позивачем посадових обов'язків, а тому наказ є незаконним. Тому позивач просить визнати незаконним наказ Державної митної служби України НОМЕР_1 від 10.04.2006 р. про звільненняОСОБА_1 з займаної посади на підстав п. 2 ст. 40 КЗпП України. Також просить визнати незаконним наказ начальника Магістральної митниці Державної митної служби України НОМЕР_2 від 11.04.2006 р. „За но­менклатурою посад Голови Служби". Зобов'язати Голову Державної митної служби України відмінити вказані незаконні рішення та поновити позивача на займаній посаді, виплативши заробітну плату за час вимушеного прогулу. Стягнути з Державної митної служби України в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 15000 грн., оскільки незаконне звільнення завдало позивачу моральної шкоди, що вимагало від його додаткових зусиль для організації його життя, а саме: з 14.03.2006 р. по 31.03.2006 р. позивач знаходився на лікуванні, внаслідок душевних страждань, пов'язаних з втратою за­робітку на витратами на лікування, втратив нормальний образ життя, була принижена його честь гідність та ділова репутація.

В ході судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Державної митної служби України Зоріна С.В. заперечувала проти позо­ву, посилаючись на те, що згідно висновку Вищої атестаційної комісії від 28.12.2005 р. ОСОБА_1 визнаний таким, що не відповідає займаній посаді, оскільки Вища атестаційна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 не показав достатній рівень знань з питань митної справи, боротьби з контрабандою та порушення митних правил, як керівник митного поста на належному рівні не забезпечив роботу установки „Паліскан". 12.01.2006 р. до Держмитслужби України надійшла скаргаОСОБА_1 на рішення Вищої атестаційної комісії Держмитслужби України. Листом Голови Держмитслужби України від 27.02.2006 р. НОМЕР_3 ОСОБА_1 було повідомлено, що підстав для перегляду рішення Вищої атестаційної комісії Держмитслужби України від 28.12.2005 р. не вбачається. Згідно наказу Держмитслужби України НОМЕР_4 від 01.03.2006 р.ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді, і начальника Магістральної митниці зобов'язано запропонувати ОСОБА_1 посади, віднесені до номенклатури посад начальника митниці. 03.03.3006 р. ОСОБА_1 були запропоновані вакантні посади Магістра­льної митниці, віднесені до номенклатури посад начальника Магістральної митниці, з переведенням на які він не погодився. Оскільки митним органом згоди на переведенняОСОБА_1 на іншу посаду отри­мано не було, Державна митна Служба України мала право звільнити позивача з займаної посаді на під­ставі п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Також представник відповідача вважає, що позивач не обґрунтував в чому саме полягають моральні переживання і приниження ділової репутації та не підтверджує зазначені твердження жодним доказом. В задоволенні позовних вимогОСОБА_1 просила суд відмовити.

Представники відповідача Магістральної митниці Державної митної служби України Грабарчук С.В. і Горшкова Г.І заперечували проти задоволення позову, пояснивши в судовому засіданні, що в 2004 році позивача було атестовано за умови підвищення особистої кваліфікації та підвищення контролю за підлеглими, але зазначені умови позивач не виконав і не збирався виконувати. Наказом Держмитслужби України №67 від 28.01.2005 р. було затверджено план підвищення кваліфікації робітників митної служби України та навчання кадрового резерву у 2005 році. Згідно п.2.2 наказу Держмитслужби України №67 від 28.01.2005 р. начальникам митних органів було наказано направляти на навчання у відомчі навчальні заклади робітників, які більш ніж 3-5 років не підвищували свого професійного рівня. На той час ОСОБА_1 обіймав посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 „ІНФОРМАЦІЯ_2" Магістральної митниці, підвищував ква­ліфікацію на курсах останній раз в 1999 році та був повідомлений про заплановані заходи підвищення кваліфікації. Але на курси підвищення кваліфікації до м. Києва ОСОБА_1 не поїхав, а пішов у відпу­стку, ухилившись від підвищення своїх професійних знань з питань митної справи. В березні 2005 року на митному посту на установці „Паліскан" трапився нещасний випадок, вахту на установці ніс працівник митниці ОСОБА_7, який не був допущений до робот на установці. Крім того, в 2005 році інспектором митного поста „ІНФОРМАЦІЯ_2" проведено незаконне митне оформлення препарату „Пенталгін", що відноситься до наркотичних засобів. 28.12.2006 р. відбулося засідання Вищої атестаційної комісії Держмитслужби України. Про проведення повторної атестаціїОСОБА_1 було повідомлено 21.11.2005 p., тобто більш ніж за місяць. Рішенням Вищої атестаційної комісії Держмитслужби України ОСОБА_1 визнаний таким, що не відповідає займаній посаді. Це рішення ніким не визнано незаконним. Згідно п. 25 Порядку проведення атестації посадових осіб митної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 25.12.2004 р. № 1984, посадова особа, визнана за результатами атестації такою, що не відповідає займаній посаді, звільняться з роботи відповідно до законодавства. Згідно п. 24 Порядку проведення атес­тації посадових осіб митної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2004 р. № 1984, рішення про звільнення з посади приймається керівником митного органу в двомісячний строк із дня атестації. Час тимчасової непрацездатності посадової особи в цей строк не включається. Оскільки після проведення повторної атестації 28.12.2005 р., в період з 06.02.2006 р. по 01.03.2006 р. і з 14.03.2006 р. по 31.03.2006 р. ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні, приказ про звільнення позивача був прийнятий у встановлений законом строк. Вважають, що позивач законно був звільнений із займаної посади наказом Голови Державної митної служби України НОМЕР_1 від 10.04.2006 р., тому в задоволенні позову просять відмовити.

Представник третьої особи: Голови Державної митної служби України Єгорова О.Б. - Зоріна С.В. вважала, що дії Єгорова О.Б. є правомірними, а позов задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи: начальника Магістральної митниці Державної митної служби України Постольника В.В. - Марченко Н.В. вважала, що позовні вимогиОСОБА_1 задоволенню не підляга­ють, оскільки припинення трудового договору на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України у разі, якщо воно про­ведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації праців­ник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов'язки і його не можливо перевести за його згодою на іншу роботу є виключено законним. Висновок атестаційної комісії щодо невідповідності працівника займаній посаді, а також неможливість переведення працівника на іншу роботу за його згодою є підставою для звільнення працівника відповідно до п.2 ст. 40 КЗпП України. Підставою для звільненняОСОБА_1 є рішення Вищої атестаційної комісії Державної митної служби (протокол засідання ВАК від 28.12.2005 p.), наказ Голови Державної митної служби України від 01.03.2006 р. НОМЕР_4 про визнанняОСОБА_1 таким, що відповідає займаній посаді, а також неможливість переведенняОСОБА_1 на іншу роботу у зв'язку з ненаданням ним згоди. Позивач не наводить підстав, які вказують на незакон­ність видання наказу Держмитслужби України від 10.042006 р. НОМЕР_1, відповідно відсутні правові під­стави щодо визнання незаконним вказаного наказу. Наказ Магістральної митниці від 11.04.2006 р. НОМЕР_2 видано відповідно до наказу Держмитслужби від 10.04.2006 р. НОМЕР_1 та на дату видання наказу Магіс­тральної митниці існували передбачені Законом підстави, які не спростовані до теперішнього часу.

Заслухавши пояснення позивача та його представників, представників відповідачів та третіх осіб, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що в Харківську митницю на посаду інспектора ОСОБА_1 було прийнято 10.07.1992 р. Після чого він працював на різних посадах в Харківській і Магістральній митницях.

На посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 „ІНФОРМАЦІЯ_2" позивачаОСОБА_1 переведено з посади заступника ІНФОРМАЦІЯ_1 „ІНФОРМАЦІЯ_2" згідно наказу начальника Магістральної митниці НОМЕР_5 від 14.07.2003 р.

Наказом Держмитслужби України від 30.03.2004 р. НОМЕР_6 ОСОБА_1 присвоєне спеціальне звання Радника митної служби 1 рангу.

Згідно пункту 2 наказу Голови Державної митної служби України НОМЕР_7 від 18.10.2004 р. „Про результати проведення 26.08.2004 р, 27.08.2004 р. та 02.09.2004 р. періодичної атестації працівників Схід­ної регіональної та підпорядкованих їй митниць" ОСОБА_1 за результатами атес­тації визнано таким, що відповідає займаній посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 „ІНФОРМАЦІЯ_2" за умови підви­щення рівня професійних знань з питань митної справи та посилення контролю за діяльністю підлеглих, та провести повторну атестацію через рік.

Наказом Голови Державної митної служби України НОМЕР_97 від 28.01.2005 р. „Про затвердження Плану підвищення кваліфікації працівників митної служби України й навчання кадрового резерву у 2005 році" був затверджений план підвищення кваліфікації працівників митної служби України й навчання кадрового резерву у 2005 році, яким у п.2.3 передбачалось проведення навчання начальників митних по­стів в Академії митної служби за темою „Організації роботи митного поста як структурного підрозділу митниці. Робота з особовим складом митного поста". Згідно графіку роботи факультету післядипломної освіти Академії митної служби України на 2005 рік навчання начальників митних постів в Академії мит­ної служби за темою „Організації роботи митного поста як структурного підрозділу митниці" проводилось з 17.10.2005 р. по 27.10.2005 р.

За заявою ОСОБА_1 наказом начальника Магістральної митниці НОМЕР_8 від 26.08.2005 р. начальнику митного поста „ІНФОРМАЦІЯ_2" ОСОБА_1 надана щорічна чергова відпустка протягом 45 календарних днів з 29.09.2005 р. по 12.11.2005 p., тобто в період проведення навчання начальників митних постів в Академії митної служби за темою „Організації роботи митного поста як структурного підрозділу митниці".

Як вбачається з витягу з Протоколу НОМЕР_9 засідання Вищої атестаційної комісії Держмитслужби України від 28 грудня 2005 року, на засідання ОСОБА_1 пояснив, що на підвищення кваліфікації до Академії митної служби поїхав його заступник, оскільки влітку вони будували єдиний офіс.

Таким чином, в 2005 році ОСОБА_1 не підвищував кваліфікацію в Академії митної служби.

Наказом Голови Державної митної служби України № 1116 від 16.11.2005 р. „ Про проведення по­вторної атестації працівників митних органів у 2005 році" передбачено провести протягом листопада-грудня 2005 року повторну атестацію посадових осіб митних органів, щодо яких атестаційними комісіями було прийняте рішення про відповідність займаній посаді за певних умов, затверджено графік проведення повторної атестації працівниками митних органів, посади яких віднесено до номенклатури посад Голови Служби, щодо яких Вищою атестаційною комісією було прийнято рішення про відповідність займаній посаді за певних умов.

З графіком проведення повторної атестації працівників митних органів, посади яких віднесено до номенклатури посад Голови Служби, щодо яких Вищою атестаційною комісією було прийняте рішення про відповідність займаній посаді за певних умов в 2005 році позивач ОСОБА_1 був ознайомлений 21.11.2005 p., тобто у відповідності до вимог п.9 Порядку проведення атестації посадових осіб митної слу­жби.

Як вбачається з витягу з Протоколу НОМЕР_9 засідання Вищої атестаційної комісії Держмитслужби України від 28 грудня 2005 року, на підставі матеріалів, що були в розпорядженні членів Вищої атестацій­ної комісії, та відповідей, наданих ОСОБА_1 на поставлені питання, Вища атестаційна комісія прийшла висновку, що ОСОБА_1 не показав достатній рівень знань з питань митної справи, боротьби з контрабандою та порушень митних правил, як керівник митного поста він на неналежному рівні не за­безпечив роботу установки „Паліскан", внаслідок чого відсутні результати її роботи, які необхідні при будівництві нової установки „Паліскан" в Одесі. ВідповідіОСОБА_1 на питання, пов'язані із управ­лінською діяльністю (основні показники роботи митного поста, організація взаємодії із суміжною держа­вою та іншими контрольними службами, здійснення контролю за роботою підлеглих, проведення виховної роботи з особовим складом митного поста) дають підстави для висновку про те, що як керівник він не в достатній мірі володіє інформацією щодо митного контролю та митного оформлення товарів за окремими напрямками, що здійснюються на митному просту „ІНФОРМАЦІЯ_2", ним як керівником не проводиться виховна робота з особовим складом, низьким є й рівень організації контролю за роботою підлеглих, що призвело до нещасного випадку на митному посту „ІНФОРМАЦІЯ_2". Враховуючи викладене, комісія прийшла висновку, що ОСОБА_1 не виконав рекомендації Вищої атестаційної комісії, надані під час проведення його пері­одичної атестації у 2004 році.

Рішенням Вищої атестаційної комісії Держмитслужби України від 28.12.2005 р. ОСОБА_1 визнаний таким, що не відповідає займаній посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 „ІНФОРМАЦІЯ_2" Магістральної митниці. Вищою атестаційною комісією Держмитслужби України рекомендовано перевестиОСОБА_1 на посаду, віднесену до номенклатури посад начальника митниці.

06.01.2006 р. ОСОБА_1 подав скаргу Голові Державної митної служби України на зазначене Рішення Вищої атестаційної комісії Держмитслужби України від 28.12.2005 р.

Листом НОМЕР_3 від 27.02.2006 р. Голова Державної митної служби України повідомив ОСОБА_1 про те, що рішення Вищої атестаційної комісії від 28.12.2005 р. про визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді, прийнято відповідно до вимог Порядку проведення атеста­ції посадових осіб митної служби. Під час атестації Вищою атестаційною комісією перевірялись не тільки теоретичні знання законодавства з питань митної справи, а й враховувались показники за різними напря­мками роботи підпорядкованого ОСОБА_1 підрозділу, рівень професійних, організаторських та управлінських якостей як керівника підрозділу, рівень організації роботи та здійснення контролю за діяль­ністю підпорядкованого особового складу, здатність забезпечити високу ефективність митного контролю, а також виконання умов й рекомендацій, наданих Вищою атестаційною комісією під час проведення пері­одичної атестації у 2004 році. Комісією було зауважено начальнику митниці на необ'єктивність наданої ОСОБА_1 характеристики. Підстав для перегляду рішення Вищої атестаційної комісії Держмитслу­жби України від 28.12.2005 р. Голова Служби не вбачає.

Наказом Голови Державної митної служби України НОМЕР_4 від 01.03.2006 р. „Про результати проведення повторної атестації ОСОБА_6,ОСОБА_1", ОСОБА_1, началь­ник митного поста „ІНФОРМАЦІЯ_2" Магістральної митниці, визнаний таким, що не відповідає займаній посаді. Начальнику Магістральної митниці наказано, запропонувати ОСОБА_1 посади, віднесені до номен­клатури посад начальника митниці, та подати до Держмитслужби України пропозиції щодо подальшого проходження ним служби в митних органах України після закінчення його терміну тимчасової непраце­здатності.

03.03.2006 р. на виконання наказу Державної митної служби України від 01.03.06 р. НОМЕР_4 „Про результати проведення повторної атестації ОСОБА_6, ОСОБА_1", відповідно до рекомендацій Вищої атестаційної комісії ОСОБА_1 були запропоновані вакантні посади Магістральної митниці, віднесені до номенклатури посад начальника Магістральної митниці. ОСОБА_1 не дав своєї згоди на переведення на запропоновані посади.

Наказом Голови Державної митної служби України НОМЕР_1 від 10.04.2006 p., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 „ІНФОРМАЦІЯ_2" Магістральної митниці, звільнено із займаної посади 11.04.2006 р. у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді відповідно до п. 2 статті 40 КЗпП України.

Наказом начальника Магістральної митниці НОМЕР_2 від 11.04.2006 p., ОСОБА_1 наказано здати на відповідальне зберігання у відділ по роботі з особовим складом: представницькі картки і службо­ве посвідчення.

Згідно п. 25 „Порядку проведення атестації посадових осіб митної служби", затвердженого поста­новою Кабінету Міністрів України від 25.12.2004 р. № 1984, посадова особа, визнана за результатами ате­стації такою, що не відповідає займаній посаді, звільняться з роботи відповідно до законодавства.

Пунктом 24 Порядку проведення атестації посадових осіб митної служби передбачено, що рішення про звільнення з посади приймається керівником митного органу у двомісячний термін з дня атестації. Час тимчасової непрацездатності посадової особи до цього терміну не включається.

З 06.02.2006 р. по 01.03.20()6 р. ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в обласній клінічній травматологічній лікарні м. Харкова з діагнозом остеохондроз поясничного відділу хребта, а з 14.03.2006 р. по 31.03.2006 р. - на стаціонарному лікуванні в Обласному спеціалізованому диспансері ра­діаційного захисту населення з діагнозом гіпертонічна хвороба II ст.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що рішення про звільнення позивача з займаної по­сади керівником митного органу прийнято в строк, передбачений п. 24 Порядком проведення атестації посадових осіб митної служби.

Згідно Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1922, державний службовець визнаний за результатами атестації таким, що не відповідає займаній посаді, звільняється з роботи відповідно до пункту 2 статті 40 Кодексу законів про працю України.

У відповідності з п. 2 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані вла­сником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продо­вженню даної роботи.

Частинами 2 і 3 ст. 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також в період перебування працівника у відпустці.

Згідно ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповнова­женого ним органу допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (проф­спілкового представника) у випадках: звільнення службових осіб митних органів, яким присвоєно персо­нальне звання.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що Рішення Вищої атестаційної комісії Держмитслужби України від 28.12.2005 p., яким ОСОБА_1 визнаний таким, що не відповідає займаній посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 „ІНФОРМАЦІЯ_2" Магістральної митниці, прийнято у відповідності з вимогами, пе­редбаченими „Порядком проведення атестації посадових осіб митної служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2004 р. № 1984, і Положенням про проведення атестації державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1922.

Голова Державної митної служби України не вбачав підстав для перегляду рішення Вищої атеста­ційної комісії Держмитслужби України від 28.12.2005 p., наказом Голови Державної митної служби Укра­їни НОМЕР_4 від 01.03.2006 p., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1„ІНФОРМАЦІЯ_2" Магістральної митни­ці, визнаний таким, що не відповідає займаній посаді.

Оскільки ОСОБА_1 не дав своєї згоди на переведення на запропоновані вакантні посади Ма­гістральної митниці, віднесені до номенклатури посад начальника Магістральної митниці, суд проходить до висновку, що радника митної служби 1 рангу ОСОБА_1 законно звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 „ІНФОРМАЦІЯ_2" Магістральної митниці у зв'язку з виявленою невідповідніс­тю займаній посаді відповідно до п.2 ст. 40 КЗпП України.

Так як відповідачами не були порушенні права позивача при звільненні у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 6,9,10,17,24, 25, 71,159 - 163 КАС України, ст. 40,43-1 КЗпП України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Ма­гістральної митниці Державної митної служби України, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлені на роботі на займаній посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в пов­ному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів піс­ля подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її' копії до апеляційного суду, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.