Справа № 2-198/07/11

РІШЕННЯ

                                        ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 січня 2007 року                                Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі -              Бутиріної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2005 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який в судовому засіданні доповнила та просить визнати батьком її сина ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_2, стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утриман­ня сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини із усіх видів заробітку відповідача, починаючи з дня подання позовної заяви до повноліття дитини, а у разі вступу сина на навчання до вищого навчального закла­ду - до закінчення ним цього закладу. Стягнути з відповідача аліменти на утримання сина (матеріа­льну компенсацію) за три останні роки (тобто з листопада 2002 року по 06.12.2006 р.) в розмірі 1/4 частини із усіх видів його прибутку за визначений період, з урахуванням тієї обставини, що позивач­ка вживала заходи з метою одержання аліментів перед зверненням до суду. В обґрунтування позов­них вимог позивачка посилається на те, що з 1989 року до весни 1990 року вона перебувала у факти­чних шлюбних відносинах з відповідачем. Дізнавшись про свою вагітність, ОСОБА_1 відразу ж повідомила про це ОСОБА_2. Він був не проти народження дитини, обіцяв одружитися. Стосу­нки з відповідачем з його власної ініціативи припинились за місяць до народження дитини. ОСОБА_2 не дав згоди на реєстрацію дитини на своє прізвище ІНФОРМАЦІЯ_1. 16.05.1990 p. позивачка народила сина ОСОБА_3. Батьком дитини в Книзі реєстрації народжень записано у графі „батько" прі­звище позивачки ІНФОРМАЦІЯ_2, а ім'я та по батькові батька сина ІНФОРМАЦІЯ_3. Коли син підріс, він виявив бажання познайомитися із батьком. Після зустрічі влітку 2004 року у м. Харкові, ОСОБА_2також виявив бажання бачитися з сином, спілкуватись, робити незначні подарунки, тощо. Проте відмовив позивачці в будь-якій матеріальній допомозі на утримання та виховання сина ОСОБА_3 та відмовився, в зв'язку з цим від подальших стосунків з неповнолітнім сином.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, відповідач та його пред­ставник позов не визнали, та пояснили, що відповідач познайомився з позивачкою в 1989 році на морі в Рибачому. Знайомі вони були один день, потім обмінялись адресами і він поїхав додому. Коли їздив у відрядженнях в м. Донецьк, зустрічався з позивачкою, спілкувався з нею, разом вони бували у сестри позивачки в м. Горлівка, ночували у неї один раз. В 1989 - 1990 p.p. позивачка перебувала у шлюбі, мала близькі стосунки з чоловіком. Розповідала відповідачу, що в неї багато чоловіків в м. Києві і вона бажає жити в м. Києві. Спілкувався з позивачкою з вересня 1989 р. до кінця року, писав її листи, але близьких відносин з нею ніколи не підтримував. Новий 1990 рік зустрічали в м. Києві у друзів позивачки, на той час не було видно, що ОСОБА_1 вагітна. В 1990 році відносини з пози­вачкою були припинені за її ініціативою. На момент їх знайомства з ОСОБА_1, відповідач пере­бував у шлюбі, розірвано який було 10.03.1991 р. Влітку 2004 року позивачка приїхала додому до відповідача, розповіла, що мешкає в м. Києві, разом з нею був її син ОСОБА_3 та племінник. Восени 2004 року ОСОБА_3 сам приїхав в гості додому до ОСОБА_2, а увечері його відвезли до племін­ника позивачки. Подарунків ОСОБА_3 відповідач не робив, батьком він його не називав. Зі слів ОСОБА_3 відповідачу відомо, що влітку 2005 року помер чоловік позивачки, а восени позивачка звернулась з позовом до суду. Вважає, що ОСОБА_3 не його дитина, тому в позові просить відмовити.

Вислухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3.

В свідоцтві про народження матерю дитини вказана ОСОБА_1, а батьком ОСОБА_2.

Як вбачається з довідки НОМЕР_1 відділу реєстрації актів цивільного ста­ну Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька, відомості про батька дитини ОСОБА_3, записані за вказівкою матері відповідно до ч.1 ст.135 СК Укра­їни.

Таким чином, ім'я та по-батькові батька ОСОБА_3 вказані в свідоцтві про народження, співпадають з ім'ям по-батькові відповідача.

Як вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу, на момент знайомства з відповідачем ОСОБА_2 і народження ОСОБА_3, позивачка ОСОБА_1 була не заміжня, шлюб з колишнім чоловіком ОСОБА_4 розірвано 12 січня 1988 року.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, підтвердили показання позивачки про її знайомство з відповідачем в липні 1989 року на морі та підтримання між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 стосунків до квітня 1990 року, а також факт неодноразового приїзду додому до ОСОБА_5 на вихідні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був обізнаний про вагітність позивачки, да­вав згоду на народження дитини.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила, що Новий 1990 рік ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зустрічали у неї вдома і на той час було видно, що ОСОБА_1 вагітна. Позивачка представила ОСОБА_2 як батька її майбутньої дитини і чоловіка, за якого вона збирається ви­ходить заміж, а ОСОБА_2 проти цього не заперечував.

З наданих позивачкою ОСОБА_1 листів, написаних їй відповідачем ОСОБА_2, вбачається, що вони були знайомі і зустрічались на початку серпня 1989 року (а.с.30-33), потім ще неодноразово зустрічались, відповідач жадав зустріч та висловлював в листах сильні почуття до по­зивачки як до жінки, був обізнаний про її вагітність, турбувався за позивачку та майбутню дитину.

Згідно висновку експерта № 85/06-і від 29.09.2006 р. судово-медичної експертизи крові в справі про спірне батьківство, молекулярно-генетичним аналізом встановлено, що ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 народженого ОСОБА_1, з імовірністю 99,9987%, що за даними K.Hummel відповідає формулюванню „батьківство практично доведене" (а.с. 145-155).

Згідно ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засві­дчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю дитини. Позов про ви­знання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що в судовому засіданні було доведено похо­дження дитини ОСОБА_3, від ОСОБА_2, тому позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_2 батьком сина позивачки - ОСОБА_3, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повно­ліття. Кошти на утримання дитини (аліменти), як передбачено ч. З ст. 181 СК України, присуджу­ються за рішенням суду у частці від доходу матері чи батька і (або) у твердій сумі.

Оскільки відповідач визнаний судом батьком ОСОБА_3 з відповідача підлягають стяг­нення аліменти на утримання дитини.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дити­ни ОСОБА_3 стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів відповідача ОСОБА_2 та наявність у нього аліментів в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку на іншу дитину ОСОБА_7, згідно рішення Київського районного суду м. Харкова від 14.03.2006 р. та вважає, що законним і справедливим буде задоволення позову ОСОБА_1 та стяг­нення на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3, аліментів у розмірі 1/4 частини із усіх видів доходів відповідача щомісяця, приймаючи до уваги також той факт, що з позовом про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_7 дружина відповідача - ОСОБА_8 звернулась до суду 23.03.2006 р. після звернення до суду 09.11.2005 р. з позовом про ви­знання батьківства та стягнення аліментів позивачки ОСОБА_1.

У відповідність зі ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжу­ють навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Пра­во на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 не момент розгляду справи не є повнолітнім, по­зовні вимоги позивачки в частиш стягнення аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у разі вступу сина на навчання до вищого навчального закладу - до закінчення ним цього закладу, задово­ленню не підлягають, що не позбавляє позивачку права в майбутньому звернуться до суду з позовом при наявності, передбачених законом обставин, за яких підлягають стягненню аліменти на утриман­ня повнолітніх дітей.

Не підлягають задоволенню також позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 алімен­тів на утримання сина ОСОБА_3 за останні три роки, починаючи з листопада 2002 року, оскі­льки згідно ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення по­зову. Доказів того, що позивачка вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх отримати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, позивачка ОСОБА_1 суду не надала.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд прису­джує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а якщо позов задо­волений частково, судові витрати присуджуються позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею судові витрати, пов'язані з переїздом позивачки ОСОБА_1 та її предста­вника ОСОБА_9, а також свідків ОСОБА_10, ОСОБА_6 з м. Києва до м. Харкова для уча­сті у судових засіданнях в сумі 1540 грн. 72 коп., а також понесені позивачкою судові витрати за проведення судово-медичної експертизи крові в справі про спірне батьківство у сумі 3050 грн.

Крім того, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 128, 135, 180-184, 194, 199 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, батьком ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, у розмірі 1/4 частини із усіх видів доходів щомісяця, починаючи з 09.11.2005 р. і до досяг­нення ОСОБА_3 повноліття.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 за три останні роки, починаючи з листопада 2002 року, в розмірі 1/4 частини із усіх видів його прибутку - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені по­зивачкою судові витрати, пов'язані з переїздом позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_9, а також свідків ОСОБА_10, ОСОБА_6 з м. Києва до м. Харкова для участі у судових засіданнях в сумі 1540 грн. 72 коп., а також понесені позивачкою судові витрати за проведення судо­во-медичної експертизи крові в справі про спірне батьківство у сумі 3050 грн., а всього стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 4590 /чотири тисячі п'ятсот дев'яносто/ грн. 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн. 50 коп., а всього стягнути на користь держави 58 грн. 50 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'яз­ковому негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської об­ласті через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дневний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.