В И Р О К справа 1-179/11

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2011 р. Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді КРАСЮК Г.П.

за участю секретаря ПЕДЧЕНКО Т.Ю.

прокурора ГОНЧАРА В.П.

адвокатів ОСОБА_1І,

ОСОБА_2

представника служби в справах дітей ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола, Черкаської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, україня, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -

в с т а н о в и в :

в ніч з 18.04.2005р. на 19.04.2005р., близько 00 год., підсудний ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в квартирі АДРЕСА_1, в ході суперечки, яка раптово виникла на грунті неприязних відносин між ним та потерпілим ОСОБА_5, з метою вгамувати потерпілого, умисно наніс ОСОБА_5 в обличчя удар кулаком, в результаті чого ОСОБА_5 отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва, яке згідно висновку судово-медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи № 14/183 від 19.04.2011р. відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров’я.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4, свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся і показав, що він 18.04.2005р. пішов в кафе м’ясокомбінату на проводжання, де вже відпочивали ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Потім вони вирішили піти до ОСОБА_6 додому на квартиру відпочити, бо ОСОБА_5 був дуже п’яний. Ми клали ОСОБА_5 спати, але він схвачувався і вставав неодноразово та лаявся. Потім він взяв пусту пляшку і вдарив нею себе по голові. Ми його знову положили на кровать, але він знову схватився і я вдарив його рукою по ключиці. Ми пішли до виходу, а ОСОБА_5 схватив свій розкладний ніж, який був у нього на поясі, відкрив його і приставив собі до грудей. ОСОБА_7 вихватила ніж, а я вдарив його за це рукою в плече. Ми вийшли в загальний коридор, де ОСОБА_5 ще розбив скло в дверях кімнати відпочинку, яка виходить на цей коридор. Ми всі зійшли до низу покурить. ОСОБА_5 пішов за вугол будинку по своїх надобностях. Більше я його не бачив.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним ОСОБА_4., його винність підтверджується наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що 18.04.2005р. вона, Шевшур, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були в кафе м’ясокомбінату на випроваджанні. Десь після 23 год. ми пішли до ОСОБА_6 на квартиру, щоб положити ОСОБА_5 спати, бо він дуже напився. ОСОБА_5 лежав, потім схватився, дістав ніж і почав ним вимахувати, я ніж вихватила, а ОСОБА_4 вдарив його кулаком в обличчя. Потім ОСОБА_4 вдарив його в плече, а в коридорі штовхнув його босою ногою. Ми сиділи на вулиці на сходах будинку і чекали ОСОБА_5, який пішов за вугол в туалет. Ми його почекали хвилин 10-15, його не було і ми розійшлися по домах.

-показаннями свідка ОСОБА_6, про те, що 18.04.2005р. він, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були в кафе м’ясокомбінату на випроваджанні. Гуляли в барі до 23 год., потім ми купили ще пива і ОСОБА_5 розвезло.Ми вирішили піти до мене додому, щоб положити ОСОБА_5 проспатися. Він лежав на кроваті і щось бурмотів, потім схватив ніж, який був у нього на поясі і почав ним розмахувати. ОСОБА_7 вихватила ножа , а ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 рукою в щелепу з гори до низу.

- висновком судово-медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи № 14/183 від 19.04.2011р., згідно якого тілесне ушкодження ,яке могло виникнути при обставинах на які вказують ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є перелом нижньої щелепи зліва, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров’я. (а.с.218).

Досудовим слідством дії підсудного ОСОБА_4 були кваліфіковані по ч.1 ст.115, ст. 386 КК України, але доказів вчинення підсудним ОСОБА_4 цих злочинів в процесі судового розгляду не добуто, тому державним обвинувачем 30.06.2011р. була винесена постанова про зміну обвинувачення і дії підсудного ОСОБА_4 були перекваліфіковані з ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.122 КК України, ст..386 КК України з обвинувачення виключена.

Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримують обвинувачення по ч.1 ст.115 КК України, але під час розгляду даної кримінальної справи по суті не добуто доказів вчинення підсудним ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ст.386 КК України, тому суд вважає необхідним перекваліфікувати дії підсудного ОСОБА_4 з ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.122 КК України, ст..386 КК України виключити.

Винність підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України доказана і суд вважає, що його дії кваліфіковані по ч.1 ст.122 КК України правильно, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

При призначенні підсудному ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризуються виключно позитивно, його каяття, що він вчинив злочин в неповнолітньому віці і має на утриманні неповнолітню дитину.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_4 покарання, передбачене ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі.

Цивільний позов, заявлений потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди в зв’язку зі смертю сина ОСОБА_5, залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст. 122 КК України і призначити покарання - 2 роки позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст.49,74 п.5 КК України.

Запобіжний захід підписку про невиїзд –скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з часу його проголошення.

Суддя