Справа № 2а-1959/09/1270
Категорія № 2.19.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
(вступна та резолютивна частини)
«09» квітня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Смішливої Т.В.,
при секретарі: Попові М.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дов. Від 20.01.2009 року
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 04.11.2008 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 25.03.2003 року є пенсіонером та отримує пенсію. У вересні 2008 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із заробітку, отриманого за період з грудня 1991 року по березень 1995 року включно. У задоволенні вказаної заяви відповідач відмовив, посилаючись на ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, що набрав чинності з 01.01.04 року. З вказаною відмовою позивач незгоден, вважає, що необхідно застосовувати положення абзацу третього ч.1 ст. 40 вказаного Закону, згідно з яким для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року з виключенням періоду до 60 календарних місяців за умови, що зазначений період становить не більше 10% тривалості страхового стажу. Позивач вважає свій стаж 31 рік 5 місяців 9 днів, що складає 377 повних місяць, а тому вважає, що з 60 місяців може виключити до 10 відсотків від тривалості страхового стажу.
Позивач просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо відмови в перерахунку його пенсії виходячи з заробітної плати за грудень 1991 - березень 1995 року неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок з 01.09.2008 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду повідомлений належним чином. У раніше наданих запереченнях позов не визнав, вважав, що у даному випадку перерахунок пенсії позивача можливий, однак, з врахуванням обмежень, передбачених ч.2 ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 25.03.2003 року призначено пенсію, а з 07.09.2003 року позивач припинив свою трудову діяльність.
Відповідно до записів в трудовій книжці позивача загальний страховий стаж становить 31 рік, 5 місяців та 9 днів. (а.с. 6-10). Вказані обставини сторонами не оскаржуються.
На час призначення пенсії позивачу діяв Закон України «Про пенсійне забезпечення», на підставі якого і було призначено пенсію.
У вересні 2008 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи із заробітку, отриманого у період за грудень 1991 року по березень 1995 року. (а.с. 13-14)
Листом від 16.09.2008 року № 171/2-11 Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області відмовило у перерахунку пенсії, виходячи з вказаного позивачем періоду, мотивуючи свою відмову тим, що зазначений період становить менше 60 місяців, а такий перерахунок суперечить положенням ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (а.с. 15)
З першого січня 2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), стаття 43 якого передбачає умови перерахунку пенсії, призначених до набрання чинності цим Законом.
Для визначення розміру пенсії за віком за змістом частини другої статті 27 Закону 1058 заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Перерахунок пенсій за віком, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Стаття 43 Закону 1058 регламентує порядок перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, а саме, перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Наведені закони не передбачають права на перерахунок пенсії, призначеної за раніше діючим законодавством в тому порядку, на якому наполягає позивач.
З посиланням позивача на рішення Вищого адміністративного суду України у справі, яка позивача не стосується, погодитись не можна, тим більше що в деяких справах про вимоги перерахувати пенсію, призначену за раніше діючим законодавством Вищого адміністративного суду України наголошував на тому, що пенсія визначається виходячи з 60 місяців страхового стажу, якщо це мало місце до 1 липня 2000 року.
Пенсійним законодавством чітко визначено період, за який повинна вираховуватись середня заробітна плата для перерахунку пенсії, а саме за період не менше 60 місяців.
Крім того, на період призначення пенсії позивачу такої норми не існувало. Раніше діючим законодавством передбачалось обчислення заробітку за час не менше 60 місяців підряд. Додані в закон зміни про право пенсіонера просити виключити при підрахунку заробітку до 10 відсотків стажу не може звести цей підрахунок за строк в кілька місяців.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.40, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р..№1058, ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимогОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Первомайську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 13 квітня 2009 року.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя
Секретар с/з