ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2006 р. Справа № 52/153-06 (н.р. 37/73-05)
вх. № 4257/4-52 (н.р. 2520/4-37)
Суддя господарського суду Білоусова Я.О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Кривошеєнко за дорученням б/н від 25.12.2005 року; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом ДП "Харківське управління виробничої комплектації", м. Харків
до АТ Проектно-констукторське бюро "Укрелектромонтаж", м. Харків
про стягнення 21290,48 грн.
ВСТАНОВИВ:
Розглядається вимога позивача - Державного підприємства "Харківське управління виробничої комплектації" щодо стягнення з відповідача - Акціонерного товариства "Проектно-конструкторське бюро "Укрелектромонтаж" збитків у розмірі 21290,48 грн., які складаються з втраченої вигоди, не отриманої орендної плати у розмірі 8170,73 грн. та реальних збитків, тобто витрат, понесених у зв’язку з утриманням майна у розмірі 13119,75 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач без будь-яких правових підстав займав нежитлові приміщення загальною площею 321, 9 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Смольна, 32, які знаходяться в оперативному управлінні позивача, що спричинило позивачу збитки у розмірі 21290,48 грн. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на послуги адвоката у розмірі 1500 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, зокрема посилаючись на те, що відповідач не несе відповідальності за невиконання позивачем своїх зобов'язань перед ТОВ НВФ "Промкомплект" щодо передачі орендованого майна у користування за договором оренди №1 від 01.10.03 р., крім того, вважає, що позивач безпідставно просить суд стягнути з відповідача витрати балансоутримувача на утримання майна та надання комунальних послуг в розмірі 13119, 75 грн., що були перераховані Науково-виробничою фірмою "Промкомплект" у формі ТОВ за договором №2 від 01.11.03 року, крім того, відповідач посилається на те, що після укладення договору оренди №1 від 01.10.03 року він не мав можливості використовувати приміщення, у зв'язку з тим, що позивач фізично перешкоджав доступу відповідача до приміщення та свого майна.
У судовому засіданні 11.07.2006 року оголошувалась перерва до 13.07.2006 року о 14-30 для виготовлення повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено.
01 жовтня 2003 року між позивачем та науково-виробничою фірмою "Промкомплект" у формі ТОВ було укладено договір оренди № 1. Згідно п.1.1. вказаного договору орендодавець - позивач передає, а НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме нежитлові приміщення, розташовані по вул. Смольна, 32, загальною площею 321,9 кв.м. Пунктом 2.1. зазначеного договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту прийому-передачі.
У відповідності до п. 7.1. вказаного договору строк виконання позивачем зобов'язання по передачі приміщень, що є об'єктом оренди - 01 жовтня 2003 року - тобто у день підписання договору оренди.
Але свої зобов'язання по фактичній передачі майна за договором оренди № 1 від 01 листопада 2003 року позивач не виконав посилаючись на те, що вказані приміщення, були безпідставно та неправомірно зайняті відповідачем, зазначаючи про встановлення цього факту рішенням господарського суду Харківської області від 11 березня 2004 року по справі № 20/59-04 за позовом НВФ "Промкомплект" до АТ проектно-конструкторського бюро "Укрелектромонтаж", за участю третьої особи на стороні відповідача Державного підприємства "Харківське управління виробничої комплектації" про виселення, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2004 року.
Крім того, на виконання договору оренди №1 від 01.11.2003 року між позивачем та НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ було укладено договір № 2 від 01.11.2003 року на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
На виконання вказаного договору НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ перерахувало на рахунок позивача 13119,75 грн. Зазначені кошти, сплачені на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, згідно рішення господарського суду Харківської області від 01 лютого 2005 року по справі № 44/429-04, яке набрало законної сили, були стягнуті з позивача на користь НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ.
Відповідно до заявленого позову позивач зазначає про безпідставне зайняття відповідачем приміщень площею 321,9квм., які знаходяться в його оперативному управлінні, в зв"язку з чим посилається на неможливість передачі цих приміщень в користування НВФ "Промкомплект" відповідно до договору оренди.
Суд розглянув заявлений позов про стягнення з відповідача збитків у розмірі 21290,48 грн., які складаються з втраченої вигоди, не отриманої орендної плати у розмірі 8170,73 грн. та реальних збитків у розмірі 13119,75 грн. та вважає його таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно п.1.1. вказаного договору орендодавець - позивач передає, а НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме нежитлові приміщення, розташовані по вул. Смольна, 32, загальною площею 321,9 кв.м. Пунктом 2.1. зазначеного договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту прийому-передачі. У відповідності до п. 7.1. вказаного договору строк виконання позивачем зобов'язання по передачі приміщень, що є об'єктом оренди - 01 жовтня 2003 року - тобто у день підписання договору оренди.
Позивач не передав НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ визначені пунктом 1.1. приміщення у розмірі 321,9кв.м., як він зазначає з причин його зайняття відповідачем. Але виходячи з матеріалів справи відповідачем самовільно, відповідно до наданої ним довідки (т.1 а.с. 76) займалися приміщення загальною площею 113,80кв.м., відповідно до акту від 26.01.2004 року складеного позивачем та НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ (т.1 а.с. №117) 141,8кв.м., відповідно до абзацу 3 аркушу 2 рішення господарського суду по справі №20/59-04 від 11.03.2003 року залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 лютого 2004 року, загальна площа самовільно займаємих відповідачем приміщень склала 121,8кв.м., тобто відповідачем самовільно були зайняті приміщення орієнтовно до 145кв.м., в той час як договором оренди визначена площа 321,9кв.м. Позивач не надав суду доказів неможливості передачі НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ тієї частини частини приміщень яка не була зайнята відповідачем. Крім того, як зазначено у рішенні господарського суду по справі №20/59-04 від 11.03.2003 року, на яке позивач посилається в обгрунтування заявленого позову, НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ, виявило знаходження в орендованих приміщеннях відповідача в процесі експлуатації приміщень. Виходячи з наведеного незрозуміло яку частину приміщень екплуатував орендар та який період, оскільки позивач заперечує сам факт передачі приміщень орендарю та посилається на те, що приміщення орендарю взагалі не були передані.
Крім того, як було зазначено раніше, пунктом 2.1. зазначеного договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту прийому-передачі. Оскільки виходячи з матеріалів справи приміщення за договором не були передані орендарю за актом приймання передачі, то орендар не вступив у платне користування, а за таких підстав і не мав сплачувати орендні платежі і відповідно експлуатаційні витрати за договорами.
Крім того, слід зазначити, що у заявленому позові позивач зазначає, що у відповідності до пункту 7.1. договору він повинен був передати орендареві майно по акту приймання передачі , який повинен бути підписаний одночасно з договором, але зважаючи на зайняття відповідачем досить значної площі приміщення та знаходження у ньому майна відповідача, суд вважає, що позивач на момент підписання договору знав про знаходження в приміщеннях сторонньої особи та про неможливість передання цих приміщень за актом приймання-передачі орендарю. Але на власний ризик підписав договір оренди та похідний від нього договір про відшкодування витрат балансоутримувача та на власний ризик приймав платежі за послуги які завідомо не надавав орендарю з яким підписав договір на незвільнене приміщення. В той же час як НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ, знову ж таки, на власний ризик, безпідставно, продовжувало їх пераховувати.
Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Предметом доказування при розгляді даної категорії спорів є наявність у поведінці відповідача складу цивільно-правової відповідальності. Зокрема, умовами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна строна повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відшкодування, відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 01 лютого 2005 року по справі № 44/429-04, позивачем сум перахованих НВФ "Промкомплект" у формі ТОВ на рахунок позивача на виконання вказаних договорів у розмірі 21290,48грн., не доводять вину відповідача по цій справі.
Зважаючи на наведене, позивач не довів суду, що у діях відповідача є склад цивільно-правової відповідальності у вигляді заявленої до стягнення суми збитків, зокрема причинного зв"язку між протиправною поведінкою та шкодою.
За результатами розгляду справи, у відповідності до положень статей 44,49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у складі державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та оплати послуг адвоката покладаються на позивача.
Керуючись статтями 6,8,19,124,129 Конституції України, статтею 22 Цивільного кодексу України, статтями 1,4,12,28,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Білоусова Я.О.
Повний текст рішення підписаний 13.07.2006 року.