Справа № 2а-2324/09/1270
Категорія 2.31
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«27» квітня 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.,
при секретарі: Попові М.Г.,
за участю:
позивача: Гаврашенко І.М.,
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1и до Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання сплатити недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною -
В С Т А Н О В И В:
07.11.2008 року позивач звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області (далі - УПСЗН), та просила визнати неправомірними дії відповідача щодо недоплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язання сплатити недоплачену грошову допомогу за 2007 - 2008 рік у сумі 5068,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона отримує державну допомогу по догляду за дитиною -ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, до досягнення нею трирічного віку. Розмір зазначеної допомоги повинен бути не менше прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак відповідач сплачує допомогу у меншому розмірі. Таким чином, недоплата за 2007 р. - 2008 р. включно складає суму позову.
У судовому засіданні позивач від позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області про визнання неправомірними дії відповідача щодо недоплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язання сплатити недоплачену грошову допомогу за 2008 рік, відмовився, відмову від частини позовних вимог прийнято судом про що постановлено ухвалу від 27.04.2009 року. В іншому позивач позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду,без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі доказів, наданих позивачем.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач має дитину Гаврашенко Івана Вадимовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та отримує допомогу по догляду за дитиною віком до 3-х років (а.с.6,7).
Згідно довідки УПСЗН Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області позивач отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у наступних розмірах: жовтень 2007 р. - 13,17 грн.; листопад 2007 р. - 140,05 грн.; грудень 2007 р. - 144,10 грн. (а.с.7).
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дитини і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту.
Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 13 Закону передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції, яка діяла на час здійснення виплат позивачці, передбачала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений Закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Порядок та розмір сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованою особою, яка фактично здійснює догляд за дитиною, визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Однак, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Однак, зазначеною нормою Закону не делеговано Кабінету Міністрів України функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Згідно п.1 ч.1 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Пунктом 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 56 та 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким була зупинена дія, у том числі статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто, з 09 липня 2007 року відновлено дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивач має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 29 жовтня 2007 року до 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З урахуванням викладеного сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку повинен був сплатити відповідач складає:
Вересень 2007 року 470 грн./ 31 день х 3 дня = 45,48 грн.
Листопад - грудень 2007 року 940 грн. (470 грн. х 2)
З урахуванням фактично виплачених сум позивачу недоплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 688,16 грн. (985,48 грн. - 297,32 грн. (13,17 грн. + 140,05 грн. + 144,10 грн.).
Враховуючи викладене, позов в частині стягнення коштів за 2007 рік підлягає задоволенню частково, на суму 688,16 грн.
Згідно п.п.3 п.3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить 1% від розміру таких вимог, але не більше 1700 грн. Тобто позивач повинен був сплатити державне мито у розмірі 6,88 грн. за вимоги, які суд визнає такими, що підлягають задоволенню, однак фактично позивачем сплачено 3,40 грн. (а.с.16). У зв'язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України несплачену частину державного мита у розмірі 3,48 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, ст.ст.159, 161, 163, 167 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1и задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.10.2007 року по 31.12.2007 року незаконними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області зробити донарахування та виплату ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 29.10.2007 року до 31 грудня 2007 року з урахуванням фактично виплачених сум, а саме у розмірі 688,16 грн.
Стягнути з ОСОБА_1и на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3,48 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1и відмовити з необґрунтованості.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ