Ізяславський районний суд Хмельницької області

м. Ізяслав, вул. Незалежності, 3, 30300, (03852) 4-13-47

Справа № 2-а-1248/2010р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

1 листопада 2010 року                                                                     м.Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області П’єнта І.В.., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення невиплаченої соціальної допомоги як дитині війни,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративними позовами про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни, мотивуючи тим, що він є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, проте у 2007-2009 роках дана надбавка в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не виплачувалася.

У поданій заяві позивач просить розглянути справу у його відсутності.

Представнику відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі ОСОБА_3 була вручена копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів, про що свідчить наявна в матеріалах розписка представника відповідача. Відповідачем суду надані письмові заперечення проти позову, в яких він вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в позові, оскільки виплата підвищення до пенсії як дитині війни позивачеві здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, яка на даний час чинна і є обов’язковою до виконання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20.10.2010 року ОСОБА_1 було поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про стягнення невиплаченої соціальної допомоги як дитині війни.

Відповідно до посвідченя, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є дитиною війни. На підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 року, позивач має право на доплату до пенсії у розмірі 30   відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця, яка відповідачем йому не виплачувалася за період часу з 2007 року по 2009 рік.

Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі позивачу підвищення пенсії як дитині війни виплачувалось відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня по 31 березня 2008 року проводилось у розмірі 47 грн., з 1 квітня по 30 червня 2008 року – у розмірі 48 грн. 10 коп., з 1 липня по 31 грудня 2008 року – у розмірі 49 грн. 80 коп., 01.01.2009 року по 01.09.2010 року – 49 гр. 80 к. Протягом 2007 року надбавки до пенсії як особам, що мають статус «дитина війни», позивач не отримував.

Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Таким чином, із 1 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали положення статті 111 3акону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в новій редакції, та передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.  

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) вищевказані зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

Таким чином, з 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.  

Відповідно до ст.152 ч.2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому вважаю, що недоплачена частина пенсії, починаючи з 22.05.2008 року, підлягає стягненню на користь позивача у зв’язку з визнанням неконституційними положень закону, що обмежили виплати.

Частиною 2 статті 54 розділу VI Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 8 постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2  ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії "дітям війни", встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеним Законом не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати конкретний розмір державних соціальних гарантій дітям війни. Положення цього Закону мають пріоритетну силу над постановами Кабінету Міністрів України як підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України - виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є Верховна Рада України. Конституцією України не передбачено права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія ст. 6 Закону України від 18.11.2004р. № 2195-IV „Про соціальний захист дітей війни” у 2009 році не призупинялась.

Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нарахування пенсій проводять територіальні управління Пенсійного фонду України.

Посилання представника відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-ІV не можу прийняти до уваги.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

В силу ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Тому, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Положення частини 3 цієї статті не є перешкодою для застосування зазначеної величини, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

При таких обставинах знаходжу, що дії управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі, щодо ненарахування та невиплати підвищеної пенсії з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року є неправомірними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про соціальний захист дітей», згідно якого позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, тому слід задовольнити позовні вимоги позивача до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ізяславському районі про стягнення доплати до пенсії, як дитині війни за 2007 рік, починаючи з 9 липня 2007 року, і за 2008 рік, починаючи з 22 травня 2008 року, за 2009 рік, починаючи з 01 січня 2009 року.

За таких умов приходжу до висновку, що відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум.

Керуючись ст.ст. 8, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України, ст..ст.1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом  України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст. ст. 9, 14, 86, 122, 158, 160, 163, 183-2, 256 КАС України,

п о с т а н о в и л а:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 16, Хмельницької області) щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області, (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 16, Хмельницької області) нарахувати та виплатити для позивача підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

- ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року; з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року; з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з  моменту отримання копії постанови.

Суддя: