Справа № 2-217-08

УКРАЇНА

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Дніпропетровської області

Рішення

Іменем   України

20 березня 2008р. Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Баранник Н.П., при секретарі Горбаченко Ю.О., за участю позивача, представника відповідача Воронського CO., розглянувши у відкритому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Укрсельхозпром» про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2008р. до суду надійшов позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Укрсельхозпром» про розірвання договору оренди землі.

Позивач посилається на те, що 31 серпня 2001р. між ним та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки. Орендна плата, відповідно до умов договору повинна була виплачуватися в натуральній та відробітковій формі. Відповідач порушив свої зобов'язання і змінив без його на те згоди форму орендної плати на грошову. В зв'язку з зазначеним, просить суд винести рішення, яким розірвати існуючий договір оренди, укладений 31 серпня 2001р..

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні своїх позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позовних вимог не визнав. Вказав, що підприємство не порушувало умов договору, а лише змінило форму орендної плати з натуральної на грошову, про що позивачу було відомо. ОСОБА_2 в рахунок орендної плати за 2006р. та 2007р. отримав 1190,87 грн. та 1587,83 грн. відповідно, що підтверджується наданими доказами. Такі дії позивача свідчать про його згоду на зміни щодо форми виплати орендної плати. Вважає, що законних підстав для розірвання договору оренди не має.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

31 серпня 2001р. було укладено договір оренди земельної ділянки між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Укрсельхозпром» та ОСОБА_2, який був нотаріально посвідчений та зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди землі Новопетрівської сільської Ради Магдалинівського району за № 41. Термін дії договору складає десять років, тобто до 31 серпня 2011р. (а.с.7-8).

Згідно договору /розділ 2/ п. 2.3, за використання земельної частки орендар сплачує щороку орендну плату у натуральній та відробітковій формах в розмірах: 1300кг зерна або 1200кг зерна та 30кг цукру, 200кг зерна соняшника, 20кг цукру, 1000кг соломи, оранка та культивація присадибної ділянки до 0,5га, сівба та збирання до 0,2 га та ритуальні послуги в разі потреби.

В статті 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що використання землі в країні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

В ст. 409 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Згідно ч.2 ст. 410 ЦК України землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою.

Представник відповідача надав суду копії відомостей, які свідчать про виплату позивачу орендної плати за 2006-2007р.р. в грошовому виразі, а саме: 1190,87 грн. - за 2006р. та 1587,83 грн. за 2007р..

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_3, який пояснив, що підписи в наданих відомостях ставив він, підтверджуючи факт отримання орендної плати. Батько доручив йому отримувати орендну плату, оскільки він працював у даному господарстві. Хоча позивач і заперечував проти отримання у грошовому виразі орендної плати, він взяв гроші та придбав на них зерно для потреб батька, щоб той не хвилювався, тобто діяв таким чином перш за все в інтересах батька.

Позивач не заперечував того, що довірив сину - ОСОБА_3 отримувати за нього орендну плату та ставити в документах відповідні підписи.

Судом встановлено, що письмових звернень з запереченнями проти зміни форми орендної плати та щодо відмови від її отримання до відповідача ні сам ОСОБА_2, ні його син не надсилали.

Таким чином, суд вважає, що отримавши гроші від відповідача, позивач вчинив дії, які свідчать про його згоду на зміну умов договору щодо форми виплати орендної плати.

Відповідно до п.4.4. укладеного сторонами договору зміна умов та розірвання договору оренди можливі за взаємною згодою сторін.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог щодо розірвання договору оренди земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 10,11,212,213,223 ЦПК України, ст. 2 Закону України «Про плату за землю», ст.ст. 409-410 ЦК України, суд

РІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Укрсельхозпром» про розірвання договору оренди землі від 31 серпня 2001р. - відмовити.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, віднести за рахунок держави, оскільки позивач за законом звільнений від оплати судового збору.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.