Апеляційний суд Рівненської області

м. Рівне,

Справа № 10 – 308 / 2010 Головуючий у і інстанції – Головчак М.М.

Категорія: Запобіжний захід Доповідач – Збитковська Т.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 листопада 2010 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого - судді Міщенко О.А.

Суддів – Збитковської Т.І, ОСОБА_1

За участю прокурора – Рогальчука К.Л.

Слідчого –Савчука І.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Рівненського міського суду від 27 жовтня 2010 року.

Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні 22 жовтня 2010 року дій, спрямованих на організацію зустрічі осіб для добровільних сексуальних стосунків між собою, тобто, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.302 КК України.

В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, покликається на те, що інкриміновані ОСОБА_2 дії є злочином проти громадського порядку і моральності, та зазначає про можливість ОСОБА_2М, перебуваючи на волі, чинити тиск на свідків, а тому просить постанову суду скасувати, як незаконну, і направити матеріали подання на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення слідчого Савчука І.М, перевіривши матеріали подання й матеріали кримінальної справи № 1/1251–10, наданої в розпорядження апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляції , колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 148 КПК України та роз”яснень, що містяться в п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25. 04. 2003 року / з послідуючими змінами/ „ Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”, взяття під варту обирається лише за наявності достатніх підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов”язків, що випливають із ч. 2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.

У поданні органу досудового слідства йдеться про небезпечність ОСОБА_2М, як особи, для суспільства у зв”язку із вчиненим злочином проти моральності, і те, що останній, перебуваючи на волі, зможе перешкоджати встановленню істини по справі.

Однак, як матеріали подання, так і матеріали справи не містять жодних даних про те, що ОСОБА_2 буде перешкоджати встановленню істини по справі. Не навів таких доказів і прокурор при розгляді апеляції в апеляційній інстанції.

Із справи вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину, який законом віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, раніше не судимий, має постійне місце проживання, розкаявся у вчиненому, дав детальні показання щодо обставин скоєного злочину, з”являється на виклики слідства, що не знайшло заперечення і в судовому засіданні .

За таких обставин суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2М, належним чином вмотивувавши своє рішення.

Підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365,366.382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Постанову Рівненського міського суду від 27 жовтня 2010 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції , – без задоволення.

ГОЛОВУЮЧИЙ

СУДДІ

Вірно: Суддя Т.І.Збитковська