Апеляційний суд Рівненської області
м. Рівне,
Справа № 11-379 / 2010 Головуючий у і інстанції – Бокій В.Ю.
Категорія: ч.2 ст.125 КК України Доповідач – Збитковська Т.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого - судді Полюховича О.І.
Суддів - Збитковської Т.І, ОСОБА_1
За участю прокурора – Ютовець Н.І.
Засудженого – ОСОБА_2
Представника потерпілого – ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Рівненського районного суду від 7 червня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець м. Рівне вул. Гарна 8/52, громадянин України, одружений, працюючий, раніше не судимий,-
засуджений за ч. 2 ст.125 КК України на один рік обмеження волі.
На підставі ст.75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням – іспитовим строком в один рік з покладенням обов”язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з”являтися для реєстрації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.
Як визнав доведеним суд, 17 червня 2007 року біля 24 год. в с. Понебель Рівненського району Рівненської області поблизу будинку № 23 на вул. Л.Українки, ОСОБА_2 після конфлікту в побуті з неповнолітнім ОСОБА_3М, що мав місце близько 22 год, умисно, на грунті особистих неприязних відносин, наніс останньому два удари – головою та коліном в голову, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров”я у вигляді струсу головного мозку та закритої черепно-мозкової травми.
В поданій апеляції захисник інтересів засудженого – адвокат ОСОБА_4 доводить, що на його думку, тілесні ушкодження з короткочасним розладои здоров’я не могли виникнути у ОСОБА_3 від нанесеного йому ОСОБА_2 удару з незначною силою, оскільки видимих ушкоджень у потерпілого не було. Покликається на суперечливість доказів у справі, яким не дана відповідна оцінка, і просить вирок скасувати, як незаконний, із закриттям справи провадженням на підставі п.2 ст.6 КПК України.
Апеляція прокурора, який затвердив обвинувальний висновок у справі, відкликана в порядку ст.355 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_2П, який підтримав апеляцію, думку представника потерпілого та прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладене в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який його засуджено, підтверджено сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом першої інстанції дана правильна юридична оцінка.
За показаннями потерпілого ОСОБА_3М, як на досудовому слідстві, так і в суді, 17 червня 2007 року близько 22 год. між ОСОБА_2 і ним виник конфлікт, оскільки він, їдучи на велосипеді, зі слів ОСОБА_2П, заднім колесом забруднив його світлі брюки, за що останній облив його водою з пляшки. Згодом, біля 24 год, коли він разом із своєю подругою - ОСОБА_5 стояли біля її будинку, до них підійшли ОСОБА_6 і ОСОБА_2П, який, впізнавши його, взяв за груди і вдарив головою в голову, після чого нагнув його, та завдав удар коліном в голову. Після отриманих ударів втікав від ОСОБА_2П, який намагався його наздогнати, і заховався в плодорозсаднику, де його знайшла ОСОБА_5 Ю,С. із своїм дідусем- Коханко І.М, які провели до будинку, де він мешкає.
Показання потерпілого повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_5С, яка підтвердила факт заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень в область голови з боку ОСОБА_2 за вищевказаних обставин, та свідка ОСОБА_6А, який ствердив, що був очевидцем того, як ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_3 головою в голову, і як потерпілий втікав від засудженого, який намагався його наздогнати, але не зміг. /а.с.259-260/.
Твердження ОСОБА_2 про те, що він не бив потерпілого в голову, а завдав удар кулаком в область вилиці, і від його дій ОСОБА_3 не міг отримати тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров”я, не ґрунтуються на зібраних у справі доказах, та судово - медичних даних.
Згідно висновків судово – медичних експертиз /а.с.22, 32-33/, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку та ангіопатії сітківки обох очей, які спричинені дією твердих тупих предметів, могли виникнути і від однієї травматичної дії, є не характерні для само падіння, і не суперечать терміну 17 червня 2007 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров”я.
Допитаний в судовому засіданні судово - медичний експерт ОСОБА_7 повністю підтвердив свої висновки, зазначивши при цьому, що тілесні ушкодження у ОСОБА_3 виникли не менше, як від одного удару, могли виникнути від удару головою в голову, і з врахуванням індивідуальних особливостей особи, зовнішні ушкодження не завжди наявні. Діагноз підтверджено неврологічною симптоматикою та об”єктивними клінічними даними.
За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України. При обранні міри покарання засудженому суд, як видно з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, скоєного щодо неповнолітнього, особу ОСОБА_2П, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, і призначив ОСОБА_2 покарання в межах закону.
Враховуючи наведене, підстав для скасування оскаржуваного вироку і закриття справи щодо ОСОБА_2 на підставі п.2 ст.6 КПК України, як про це йдеться в апеляції захисника інтересів засудженого, не вбачається.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Рівненського районного суду від 7 червня 2010 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію захисника- адвоката ОСОБА_4- без задоволення.
ГОЛОВУЮЧИЙ
СУДДІ
Вірно: Суддя Т.І.Збитковська