ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа № 6/402
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Тищик І.В. Чимбар Л.О.
при секретарі Гайдук Ю.А.
за участю представників сторін :
від позивача: Карпов В.Ю., довіреність №б/н від 10.01.06
від відповідача : Панфілов О.Г., довіреність №131 від 19.04.06,
розглянувши апеляційну скаргу Кіровоградської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Кіровоград на постанову господарського суду Кіровоградської області від 27.02.06р. у справі № 6/402
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альбіон-Агротрейд", м.Кіровоград
до Кіровоградської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Кіровоград
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
- постановою господарського суду Кіровоградської області від 27.02.06р.у справі №6/402 (суддя О.М.Баранець) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Альбіон-Агротрейд” задоволено, податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції (далі-ОДПІ) №000062360/3 від 27.07.2005р. в частині визначення товариству суми зобов’язання по податку на прибуток в сумі 237 137грн. 70 коп. визнано нечинним;
- не погодившись з постановою суду, Кіровоградська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить цю постанову скасувати та закрити провадження у справі;
- у поданій скарзі йдеться про порушення судом норм матеріального і процесуального права;
- при цьому скаржник посилається на правомірність визначення податкового зобов’язання товариства по податку на прибуток та застосування відповідних фінансових санкцій за наслідками проведення перевірки, якою встановлено порушення ним вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині віднесення до складу валових витрат сум, які не підтверджені відповідними документами;
- позивач вважає постанову суду обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2005р. Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062360/3, яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ “Альбіон-Агротрейд” з податку на прибуток, у тому числі, в розмірі 237 137грн., з яких, 181 144грн. –основний платіж, 55 993грн. штрафні (фінансові) санкції.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту №6/23-6/32615805 від 27.01.2005р., складеного за результатами комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ “Альбіон-Агротрейд” за період з 01.09.03 по 30.11.04р.р.
Даною перевіркою встановлено порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яке полягає в тому, що товариством до складу валових доходів не включалися отримані від нерезидента кошти, що призвело до заниження валових доходів за 2, 3 квартали 2004 року на загальну суму 777 373 грн. 70 коп.
При цьому перевіряючими зазначалося, що згідно з кредитним договором №12-04/сс/2004р. від 12.04.04р., укладеним товариством з нерезидентом “АGRO COMMDTTIES LIMITED” (Лондон) на валютний рахунок ТОВ “Альбіон-Агротрейд”, в перевіряємому періоді надійшли кошти в сумі 777 373грн. 70 коп. Відповідно до умов договору, нерезидент (кредитодавець) надає ТОВ “Альбіон-Агротрейд” (кредиоотримувач) кредит у формі кредитної лінії, загальний розрахунковий обсяг якого складає 2 млн. доларів США, терміном на три роки . Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на валютний рахунок кредиоотримувача.
З посиланням на п.п.1.11.1 п.1.11 , п.1.22 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.1054 Цивільного кодексу України перевіряючими здійснено донарахування податку на прибуток в сумі 170 000грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 51 000грн. (розрахунок –т.1, а.с.136).
Як вбачається з додатку до акту перевірки, останньою встановлено, що в названому вище кредитному договорі зазначено цільове призначення наданого кредиту та не виконані умови, зазначені в реєстраційному свідоцтві №39 від 29.04.2004р., яке видано Національним банком України та містить такі відомості щодо “мети використання коштів” як поповнення обігових коштів підприємства та ведення будь-яких видів господарської діяльності, які не заборонені чинним законодавством України. Отримані кредитні кошти передані ТОВ “Хлібодар” як безпроцентна цільова позика для поповнення обігових коштів згідно з договорами №1/07 від 07.07.2004р. в сумі 400 000грн. та №2/09 від 14.09.2004р. в сумі 280 000грн. строком до 01.07.2007р.. При цьому в розумінні п.1.32 ст.1 “Про оподаткування прибутку підприємств” надання коштів іншому підприємству в безпроцентну позику не є господарською діяльністю, що приносить дохід.
Відповідно до п.п. 1.11.1 п. 11 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” фінансовий кредит - кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.
Кіровоградська ОДПІ не досліджувала в акті документальної перевірки статус нерезидента “COMMODTTIES LIMITED” як небанківської фінансової установи відповідно до законодавства країни перебування та не надала доказів визнання недійсними положень кредитного договору № 12-04/сс/2004 від 12.04.2004 року щодо нарахування та сплати відсотків ТОВ “Альбіон –Агротрейд”, як істотної умови кредиту. Позика не передбачає нарахування процентів за користування грошовими коштами. Податковою інспекцією не надано доказів того, що кредитор - нерезидент не є фінансовою установою, що кошти в позику надано не на визначений строк та не для цільового використання і не під процент.
Ознаками, що кваліфікують кошти, одержані товариством, як фінансовий кредит в контексті Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є: надання коштів кредитором –нерезидентом; визначеність строку користування коштами; визначеність цільового використання коштів, вказане в реєстраційному свідоцтві № 39 від 29.04.2004 року (т.1, а.с.50), виданому управлінням Національного банку України в Кіровоградській області; сплата процентів за користування кредитом.
Господарським судом зроблено правильний висновок про безпідставність посилань податкової інспекції на положення ст. 1054 Цивільного кодексу України та форму кредитного договору встановлену в ст. 1055 цього Кодексу, оскільки відносини щодо оподаткування відповідної господарської операції регулюються Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", в якому надане визначення статусу коштів, що є фінансовим кредитом. Відповідно, до податкових відносин має застосовуватися спеціальний закон, що має пріоритетне значення.
Цивільним кодексом України надано визначення кредитного договору як правочину, що є підставою виникнення зобов'язань. Відносини за кредитним договором, укладеним між товариством та нерезидентом як суб'єктами міжнародного приватного права є зовнішньоекономічними та регулюються відповідним законодавством України.
Кваліфікація податковою інспекцією одержаних товариством за кредитним договором № 12-04/сс/2004 від 12.04.2004 року коштів як поворотної фінансової допомоги є наслідком порушення нею п.п. 1.22.2 п.1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якої "поворотна фінансова допомога” - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій, як плати за користування такими коштами.
Пунктом 2.2. кредитного договору № 12-04/cc/2004 від 12.04.2004 року передбачено сплату відсотків за користування кредитом. Товариством на виконання. п. 2.2.5 кредитного договору, у встановлені строки, були перераховані нерезиденту грошові кошти по відсотках за користування кредитом на підставі платіжного доручення № l від 05.04.05 (а.с. 133).
Стосовно доводів податкової інспекції, викладених в додатку до акту перевірки, про використання коштів не за цільовим призначенням, у зв’язку з чим, останні не можуть вважатися фінансовим кредитом, слід зазначити, що чинним законодавством України не заборонена господарська діяльність, яка “не приносить доходу”.
Відповідно до ч.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність може здійснюватися і без отримання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Наведене положення знайшло відображення у реєстраційному свідоцтві Національного банку України №39.
Одночасно звертає на себе увагу той факт, що Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.09.2002р. №429 встановлено перелік інформативних додатків до акта документальної перевірки.
Додаткове обґрунтування змісту порушень платником податку вимог податкового та валютного законодавства таким переліком не передбачено.
Тому, наведені в додатку до акту перевірки обставини не можуть слугувати підставою для стверджень про порушення підприємством п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Перевіркою встановлено також порушення товариством п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” внаслідок віднесення до складу валових витрат витрат в сумі 14 519грн.74коп., пов’язаних з автоперевезеннями на підставі акта приймання-передачі робіт №73 від 11.05.2004р., наданими автоперевізником приватним підприємством (далі-ПП) “Інгул-Трейд”, без наявності підтверджуючих документів, а саме товарно-транспортних накладних, а також внаслідок віднесення на валові витрати витрат, пов’язаних з наданням посередницьких послуг по пошуку оптимальних контрагентів (продавців та покупців) в сумі 30 572грн.87 коп. та експедиторських послуг по перевезенню зерна від продавця або до покупця в сумі 7 901грн. 22 коп. без підтверджуючих документів, в яких були б відображені результати поточного дослідження кон”юктури ринку з практичними рекомендаціями та які б свідчили про те, що виконавець у процесі надання послуг провів повну роботу та отримав результати , які замовник може використовувати в діяльності, що приносить доход. Тобто, товариством не надано документ, який підтверджує економічну обґрунтованість таких витрат.
Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як випливає із змісту наведеної норми, кваліфікуючою ознакою документів, підтверджуючих валові витрати, є обов'язковість їх ведення (зберігання) за правилами ведення податкового обліку. Чинне законодавство не містить переліку документів, обов'язкових для ведення і зберігання з метою їх застосування в податковому обліку, а тому, жодний документ по формальній ознаці не може бути визнаний підтверджуючим або не підтверджуючим валові витрати. Вказаний висновок відноситься і до товарно –транспортних накладних, обов'язкове застосування яких в податковому обліку не передбачено чинним законодавством. Товарно –транспортна накладна не може бути виключним документом серед засобів доказування обставин правомірності (неправомірності) включення в склад валових витрат витрат платника податків, оскільки не грунтується на нормах законодавства, а також правилами податкового обліку.
Для перевірки товариством податковій інспекції було надано договір на надання транспортних послуг, акт приймання - передачі виконаних робіт, копії подорожніх листів і податкова накладна. Всі документи оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства і сумнівів в їх достовірності у працівників податкового органу не викликали.
На вимогу колегії суддів товариством також надані листи щодо зміни умов договору про надання транспортних послуг в частині визначення маршруту перевезення.
Крім того, згідно п. 11.5 ст. 11 і п.п. 19.3.5 п. 19.3, ст. 19 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених наказом Мінтрансу України від 14.l0.1997 pоку № 363 товарно-транспортну накладну, на відсутність яких посилається Кіровоградська ОДПІ, виписує вантажовідправник.
У даному випадку, господарський суд правомірно погодився з твердженням товариства про те, що у випадку низької якості зерна, від отримання якого товариство відмовилося, товарно –транспортна накладна не могла бути виписана. Валові вирати пов'язані з автоперевезенням, надані товариству ПП “Інгул –Трейд” підтверджені належними доказами.
Факти надання посередницьких послуг підтверджені актами приймання-передачі виконаних робіт, які оформлені у відповідності з вимогами чинного законодавства і містять всі необхідні реквізити, що свідчать про результати вивчення ринку, підбору покупців.
Апеляційному суду товариством надані договори купівлі-продажу, які свідчать про фактичне отримання ним посередницьких послуг і є кінцевим їх результатом, виписки банківських установ про отримання коштів за цими договорами.
П.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить конкретних вимог відносно форми і змісту документів, що підтверджують понесені витрати, а оформлення актів приймання-передачі виконаних робіт не суперечить вимогам правил ведення податкового обліку.
На підставі цього слід зазначити, що відсутність економічної обгрунтованості стосовно укладених договорів, на яку посилаються податкова інспекція, є безпідставною.
З огляду на викладене , позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Тому рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
У зв’язку зі складністю справи у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
- постанову господарського суду Кіровоградської області від 27.02.06р. у справі № 6/402 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя І.В.Тищик
Суддя Л.О.Чимбар
Дата виготовлення у повному обсязі 11.07.06р.