УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 року Справа № 876/7426/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Богаченка С.І., Мікули О.І.,

з участю секретаря Волошин М.М.,

представника позивача Коцовського В.С.,

представника відповідача Тимківа О.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохавина» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохавина» до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування розрахунків,-

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Кохавина» звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування розрахунків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ТзОВ «Кохавина» оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення їхнього адміністративного позову, оскільки пільгові пенсії згідно з оскаржуваними розрахунками призначено відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Виплата таких пенсій згідно з абз. 5 пп. 1 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.05р. повинна здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України. Тому, такі пенсії не відносяться до витрат Пенсійного фонду України та відшкодуванню не підлягають.

Представник ТзОВ «Кохавина» в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою їхній адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТзОВ «Кохавина» не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач - ТзОВ «Кохавина» зареєстрований в Жидачівському районі Львівської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управлінням ПФУ в Жидачівському районі Львівської області було призначено пенсії на пільгових умовах працівникам позивача відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», скеровано позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій за січень-квітень 2015 року, а також здійснено доставку та виплату таких. Позивачем отримано вказані розрахунки та у зв'язку з незгодою з відшкодуванням визначених у них сум пенсій оскаржено такі розрахунки до суду.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до пункту 1 статті 1 цього закону - платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон - N 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж пункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" -"е" та "ж" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII (далі - Закон N 1788-XII) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема згідно з п.п. "в" частини першої цієї статті до таких працівників відносяться трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (надалі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України і деякі закони України (відносно податкової реформи)» від 28.12.14 № 71-VІІІ передбачене об'єднання двох спеціальних режимів в один.

Такий спецрежим оподаткування, як фіксований сільськогосподарський податок, переноситься в єдиний податок шляхом введення окремої (четвертої) групи платників єдиного податку - сільськогосподарських товаровиробників.

В свою чергу для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що аналіз оскаржуваних розрахунків, довідок про підтвердження пільгового стажу працівникам позивача та протоколів про призначення пільгових пенсій, а також положень вказаних вище нормативних актів свідчить, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам ТзОВ «Кохавина» за пунктом "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є об'єктом оподаткування для позивача та повинні ним відшкодовуватись.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. N 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.5 Інструкції № 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що вірними є втсновки суду першої інстанції, що Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області надсилаючи позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень - квітень 2015 року діяло в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, відтак наведені позивачем доводи є безпідставними.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ТзОВ «Кохавина» слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кохавина» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 813/2187/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді С.І.Богаченко

О.І.Мікула

Повний текст ухвали виготовлено 07 серпня 2015 року.