СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
14 лютого 2007 року |
Справа № 2-13/18036-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Котлярової О.Л.,
Латиніна О.А.,
за участю представників сторін:
прокурора: Бернацька О.В., посвідчення № 06135 від 11.12.2006,
позивача: Булат К.М., довіреність № 155/09/10.0 від 10.02.2007,
відповідача: ОСОБА_1., паспортНОМЕР_1,
3 особи: не з'явився,
розглянувши апеляційне подання прокурора міста Сімферополя на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 30.11.2006 у справі №2-13/18036-2006
за позовом прокурора міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11, місто Сімферополь, 95000)
в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, 95053)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
3-тя особа: Управління державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб Сімферопольської міської Ради (пр. Кірова, 52, місто Сімферополь, 95000)
про припинення державної реєстрації
ВСТАНОВИВ:
Прокурор міста Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про припинення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 Вимоги мотивовані тим, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1. був зареєстрований за відсутністю наміру здійснювати підприємницьку діяльність. У зв'язку з цим порушуються інтереси держави, якою встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності. На думку прокурора, недотримання цього порядку тягне можливість здійснення фіктивного підприємництва, що у свою чергу може заподіяти істотні майнові збитки державному і місцевим бюджетам.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2006 у справі № 2-13/18036-2006 (суддя Жукова А.І.) у позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відсутні законні підстави для припинення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, які визначені Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” № 755-IV від 15.05.2003. Реєстрацію ОСОБА_1. здійснював особисто, розуміючи значення і характер дій, усвідомлюючи, що реєструється як приватний підприємець. Він здійснював не заборонену законом підприємницьку діяльність, одержував доходи згідно з законом, платив податки, здавав податкову та іншу звітність.
Не погодившись з рішенням суду, прокурор звернувся з апеляційним поданням, в якому просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення і задовольнити позов.
Сторона вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. У своєї позовної заяві прокурор посилався на Закон України „Про підприємництво” № 698-XII від 07.02.1991, який діяв на момент реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. Згідно з вищевказаним законом підприємництво -це безпосередня самостійна, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, надання послуг з метою одержання прибутку, що здійснюється фізичними і юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законом. З матеріалів справи, на думку прокурора, вбачається, що на момент реєстрації волевиявлення ОСОБА_1 було спрямовано не на здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку, а на одержання винагороди за здійснену на його ім'я реєстрацію. З моменту реєстрації і по дійсний час ОСОБА_1. жодного разу не здійснював підприємницьку діяльність. Прокурор вказує також на порушення судом норм процесуального права, а саме порушення принципу змагальності. Більш детальніше доводи вказані у апеляційному поданні.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 змінено склад судової колегії, суддів Видашенко Т.С. та Заплаву Л.М. замінено на суддів Котлярову О.Л. та Латиніна О.А.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Судова колегія розглядає апеляційну скаргу за відсутністю третьої особи, оскільки її явку не визнано обов'язковою.
Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.
ОСОБА_1, якій проживає у АДРЕСА_1 (гуртожиток), не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність, 14.07.2003 за винагороду від незнайомих йому осіб, дав згоду здійснити державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності „ПП ОСОБА_1”. У зв'язку з чим за допомогою інших осіб надав до Виконавчого комітету Київської районної Ради міста Сімферополя наступні документи: реєстраційну картку суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, заповнену та підписану особисто ОСОБА_1., квитанцію від 14.04.2003 про сплату реєстраційного збору у розміру 25,50 грн., та ідентифікаційний номер ОСОБА_1.
Відповідно до статті 9 Положення про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності НОМЕР_2, яке діяло на час здійснення реєстрації, формально реєстрацію фізичної особи-підприємця проведено згідно з діючим законодавством.
Як пояснив відповідач у засіданні судової колегії після державної реєстрації він жодного разу не здійснив ніякої діяльності, не має ніяких відносин до господарської діяльності, яку провадили інші особи від його імені, не отримував грошей за цю діяльність, не підписував жодного фінансового документу.
Таким чином, волевиявлення ОСОБА_1 було спрямовано не на здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку, а на одержання винагороди за здійснену на його ім'я реєстрацію.
Вказані обставини підтверджуються протоколом допиту свідка (а.с.12-15).
Але суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини.
Висновок суду про те, що ОСОБА_1. здійснював не заборонену законом підприємницьку діяльність, одержував доходи згідно закону, платив податки, здавав податкову та іншу звітність, суперечать поясненням самого ОСОБА_1, який взагалі не займався підприємницької діяльністю, а отримував гроші за земляні роботи.
Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, на підставі пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
При прийнятті нового рішення судова колегія задовольняє позовні вимоги на підставі такого.
Відповідно до Закону України „Про підприємництво” № 698-XII від 07.02.1991, який діяв на момент утворення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та втратив чинність з 01.01.2004, підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законодавством, статут (положення) суб'єкта господарювання.
Згідно з пунктом 1 статті 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державної реєстрації.
На момент державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 його реєстрацію призведено на підставі статті 8 Закону України „Про підприємництво” № 698-XII від 07.02.1991, згідно з яким реєстраційна картка встановленого зразку є водночас заявою про державну реєстрацію.
Оскільки при оформленні суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 заявник не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність, рішення про утворення „ПП ОСОБА_1” визнається судовою колегією недійсним.
Таким чином, установчий документ - рішення суб'єкта господарювання про утворення приватного підприємця є недійсним.
Відповідно до пункту 15 статті 58 Господарського кодексу України скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсним або такими, що суперечить законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом.
Оскільки позовні вимоги прокурора фактично ґрунтуються на порушеннях вимог законодавства при державної реєстрації суб'єкта господарювання, судова колегія не виходить за межи заявлених вимог.
Таким чином, судова колегія задовольняє позовні вимоги прокурора та припиняє державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 3), 104 (пункт 3 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційне подання прокурора міста Сімферополя задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2006 у справі № 2-13/18036-2006 скасувати.
Постановити нове рішення.
Позов задовольнити.
Припинити державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - НОМЕР_3).
Копію постанови направити Державному реєстратору відповідної адміністративно-територіальної одиниці по місту знаходження суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь держави (п/р 31118095600002, банк отримувач: Управління Державного казначейства в АР Крим, МФО 824026, ідентифікаційний код в ЄДРПО України 22301854, державний бюджет міста Сімферополя, код платежу 22090220) 127,50 грн. державного мита.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр" (місто Київ, пр.Перемоги, 44, т/с 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", місто Львів, МФО 325707, ідентифікаційний код в ЄДРПО України 30045370) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді О.Л. Котлярова
О.А.Латинін