ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"13" липня 2006 р. | Справа № 13/119-06-3870А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Л.І. Бандури
суддів: Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко
при секретарі судового засідання Селіховій Г.В.
за участю представників сторін
від позивача: Д.В. Козлов, М.Ю. Чайка
від відповідачів: І.С. Любарчік, Т.С. Ворожбит, Т.І. Петрова, С.Ю. Кривогуз, за участю прокурора С.С. Цулейскірі
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси, заступника прокурора Приморського району м. Одеси, УДК в Одеській області
на постанову господарського суду Одеської області від 24.05.2006р.
у справі № 13/119-06-3870А
за позовом ТОВ фірма „Ільметсервіс”
до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, УДК в Одеській області
про стягнення 9304639грн.
встановив:
ТОВ Фірма „Ільметсервіс” звернулась до господарського суду з адміністративним позовом та уточненням до нього про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по ПДВ за період з січня по березень 2005 р., травень 2005 р, з липня 2005р. по лютий 2006 р. в сумі 9 304639 грн., на підставі ст.7 Закону України „ Про податок на додану вартість”.
Постановою господарського суду Одеської області від 24.05.2006 р. (суддя О.Л.Панченко) адміністративний позов задоволено, стягнуто бюджетну заборгованість в сумі 9 304639 грн., з мотивів наявності бюджетної заборгованості з ПДВ за результатами господарської діяльності позивача в січні, лютому, березні, травні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2005 р., січні, лютому 2006 р.
ДПІ у Приморському районі м. Одеси не погодившись з постановою суду, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом враховані лише доводи позивача, а заперечення податкової служби не взяті до уваги без надання їм правового обґрунтування.
З апеляційними скаргами звернулись також заступник прокурора Приморського району м. Одеси та УДК в Одеській області, і просять скасувати постанову суду, прийняти нове рішення про відмову в позові.
Апеляційна скарга прокурора обґрунтована тими ж обставинами, що і скарга ДПІ у Приморському районі м. Одеси. УДК в Одеській області посилається на те, що відшкодування ПДВ здійснюється органами держказначейства виключно на підставі висновків податкових органів, а також на те, що відповідно до ст.176 ЦК України юридичні особи, створені державою не відповідають по зобов’язанням держави.
Одночасно УДК в Одеській області заявило клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке апеляційним судом відхиляється, в зв’язку з тим, що цей строк не пропущено.
Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для зміни або скасування судового рішення, виходячи із наступного:
Відповідно до п. п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ТОВ Фірма „Ільметсервіс” подало до СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси, правонаступником якої є ДПІ у Приморському районі, податкові Декларації з податку на додану вартість за січень –грудень 2005 р., січень, лютий 2006 р. В названих Деклараціях, згідно з п. п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” задекларовано бюджетне відшкодування на загальну суму 11420954 грн. Бюджетна заборгованість на 10884167 грн. була підтверджена податковою службою, згідно акту звірення розрахунків від 23.03.2006 р.( а.с.68 т.2). Актами про результати перевірки ТОВ „Ільметсервіс” з питання відшкодування з бюджету ПДВ від 09.03.05 р., 05.04.05 р., 31.05.05 р., 10.08.05 р., 12.10.05 р., 23.11.05 р., 24.11.05 р., 26.01.06 р. податкова служба не встановила порушень при визначені сум бюджетного відшкодування.
Актом документальної перевірки правильності задекларованого до відшкодування з бюджету ПДВ за лютий, березень, квітень, травень 2005 р. від 01.02.06 р. ДПА в Одеській області виявлено порушення п.1.8 ст.1, п. п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, яке полягало в тому, що підприємством неправомірно заявлена до відшкодування частка суми податку на додану вартість, яка фактично не сплачена до бюджету постачальником ПП ВКФ „Джерело” металобрухту лому чорних металів позивачу через посередника ПП „Феррум-Сервіс”, що призвело до завищення чистої суми зобов’язань з ПДВ за вказаний період на 1393177 грн.
На підставі цього акту перевірки, СДПІ у Приморському р-ні м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення №000052350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 1393177 грн.
Відповідно до вимог п. п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ” ТОВ „Ільметсервіс” крім наданих Декларацій з ПДВ, подало до податкової служби заяви про повернення сум бюджетного відшкодування.
Податкова служба, в порушення п. п.7.7.5 вищеназваного Закону, не надала органу державного казначейства висновок із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню із бюджету.
Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції ретельно дослідив матеріали справи, які містять податкові накладні, вантажно-митні декларації, договори, Декларації з ПДВ, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування, дав їм належну юридичну оцінку, врахував вимоги п. п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4, 7.7.5, 7.7.6, 7.7.7 п.7.7 ст.7, п.8.1 ст.8 Закону України „Про ПДВ”, ст.4 Указу Президента України „Про деякі зміни в оподаткуванні” від 07.08.1998 р. з подальшими змінами і дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача бюджетного відшкодування з ПДВ за січень, лютий, березень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 р., січень, лютий 2006 р. на загальну суму 9304639 грн.
При розгляді спору в апеляційній інстанції було встановлено, що при визначені розміру бюджетної заборгованості позивач врахував зменшення сум бюджетного відшкодування за актом перевірки від 01.02.06 р.
Стосовно бюджетного відшкодування за лютий 2006 р., то позивач заявив цю суму до настання строку на таке відшкодування, але спір по суті вирішено 24.05.06 р., тобто після настання строку на відшкодування, яке не було здійснено відповідачами.
Посилання податкової служби і прокурора на п.1.8 ст.1 Закону України „Про ПДВ” не заслуговують на увагу, оскільки, зазначений пункт дає загальне розуміння терміна „бюджетне відшкодування” є відсильною нормою, та безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону. Такою нормою є п. п.7.7.1 ст.7 вищеназваного Закону, який на момент виникнення спірних відносин передбачав, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При цьому відшкодуванню платнику податків підлягає сума, яка при її визначенні за п. п.7.7.1 має від’ємне значення. Отже сума бюджетного відшкодування прямо залежить від правильного визначення суми податкових зобов’язань та податкового кредиту.
Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст.19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон України „Про ПДВ”, не встановлює обов’язок покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.
Враховуючи, що відповідачі не надали доказів про відшкодування ПДВ, суд першої інстанції правомірно стягнув бюджетну заборгованість.
З урахуванням викладеного, постанова суду відповідає матеріалам справи, чинному законодавству і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Постанову господарського суду Одеської області від 24.05.2006р. у справі № 13/119-06-3870А залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Судді: Л.В.Поліщук
В.Б.Туренко