Справа № 344/5533/15-к

Провадження № 11-сс/779/85/2015

Категорія ст. 183 КПК України

Слідчий суддя у 1 інстанції Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Попович С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області

в складі суддів : Поповича С. С., Томенчука Б. М., Хруняка Є. В.

з участю секретаря с/з Гладун О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 17 квітня 2015 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4, який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, з участю прокурора Павліва Р.І., захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_4 20 лютого 2015 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

І, зокрема, в тому, що в період часу з 07 год. 45 хв. по 14 год. 30 хв. 16 лютого 2015 року, він за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, повторно, шляхом віджиму вікна, проникли в приміщення квартири АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську, звідки таємно викрали ювелірні вироби, речі та грошові кошти на загальну суму 428 183,19 грн., чим спричинили майнову шкоду потерпілій ОСОБА_7 Заволодівши вказаними речами, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з місця вчинення злочину скрились та в подальшому розпорядились викраденим на власний розсуд.

Ухвалою слідчого судді від 20 лютого 2015 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 12 год. 40 хв. 19 квітня 2015 року та визначено заставу - 80 розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 97 440 грн.

У вказаному кримінальному провадженні строки досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 20 травня 2015 pоку, що зазначено в постанові виконувача обов`язків прокурора м. Івано-Франківська від 16 квітня 2015 року.

Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання і продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 травня 2015 року, що відповідає закінченню строку дії даної ухвали, із залишенням розміру застави, визначеним в ухвалі про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя, вивчивши та дослідивши клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою та матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_4, задовольняючи ухвалою від 17 квітня 2015 року вказане клопотання, погодився з тим, що вказані слідчим обставини не дають можливості у відповідний строк завершити досудове розслідування, що підтверджується і відповідною постановою виконувача обов`язків прокурора м. Івано-Франківська від 16 квітня 2015 року про продовження строку досудового розслідування, і що зазначені слідчим ризики не зменшилися, дійсно мають місце і що при таких обставинах виправдовується подальше продовження обраного запобіжного заходу. Що по даному кримінальному провадженню досудове слідство не закінчено, існує необхідність у проведенні ряду слідчих дій, а розумна підозра, повідомлена ОСОБА_4 до інкримінованих йому дій підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а також доказами, зібраними в кримінальному провадженні, при цьому не відпали та жодним чином не зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Що слідчий дотримався вимог ч. 5 ст. 115 КПК України в контексті ст. 197 КПК України. Слідчий суддя враховував і вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. В судовому засіданні не було встановлено підстав для зміни чи скасування підозрюваному обраного запобіжного заходу, який на даний час є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків, а також є доцільним та співмірним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, доведено відсутність можливості зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Не погодившись з вказаною ухвалою захисник подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивуючи свою позицію тим, що виходячи зі змісту ст. ст. 177-178 КПК України при вирішенні питання про обрання міри запобіжного заходу слідчий суддя повинен оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину і посилається на докази якими обґрунтовується клопотання слідчого.

Що застосування до підозрюваної особи запобіжних заходів є істотним порушенням її права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявністю передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку, і який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що більш з м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, чого, вважає, доведено не було. Слідчий суддя не врахував, що на день слухання клопотання не здобуто інших доказів, крім зазначених нею, які були у сторони досудового розслідування на день обрання міри запобіжного заходу та які би поза розумним сумнівом підтверджували причетність ОСОБА_4 до даного злочину.

В ході апеляційного розгляду захисник та підозрюваний доводи апеляційної скарги підтримали. Прокурор вважав, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали судового провадження, оглянувши надані прокурором матеріали кримінального провадження зібрані органом досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Вказана вище перша ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не оскаржувалась. Як вбачається з клопотання слідчого, останній мотивував свою позицію щодо продовження строку уже обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись при цьому як на обставини, що не дають можливості у відповідний строк завершити досудове розслідування, так і на зазначені ним ризики.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання, погодився, з чим погоджується і колегія суддів, що вказані слідчим обставини не дають можливості у відповідний строк завершити досудове розслідування, що підтверджується і відповідною постановою виконувача обов`язків прокурора м. Івано-Франківська від 16 квітня 2015 року про продовження строку досудового розслідування, і що зазначені ним ризики не зменшилися, дійсно мають місце і що при таких обставинах та з врахуванням того, що в даному провадженні на даний час необхідно провести ряд слідчих дій, що 03 березня 2015 року в одне кримінальне провадження стосовно об'єднано вже шість кримінальних проваджень по фактах вчинення ще і інших злочинів, чим, відповідно, виправдовується подальше продовження обраного запобіжного заходу.

А тому колегія суддів приходить до висновку, що досліджені судом першої інстанції та перевірені в ході апеляційного розгляду матеріали кримінального провадження підтверджують вказані в клопотанні слідчого та в оскаржуваній ухвалі слідчого судді обставини та ризики.

Матеріали судового провадження суду першої інстанції та оглянуті в ході апеляційного розгляду матеріали зібрані органом досудового розслідування, надані прокурором, дають підстави вважати, що підозра ОСОБА_4 у вказаному вище є обгрунтованою.

При цьому колегія суддів враховує, що в даному випадку має місце оскарження не ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу, з чого по суті виходить захисник у своїй апеляційній скарзі, а оскарження ухвали слідчого судді про продовження строку уже обраного запобіжного заходу, і що при цьому слід виходити не зі змісту обставин та законодавства яке регулює обрання запобіжного заходу, а в даному випадку зі змісту ст. ст. 183, 199 КПК України і що слідчий суддя повинен був вирішувати чи продовжити строк уже обраного запобіжного заходу чи відмовити в такому, а не вирішувати питання про можливість обрання іншого запобіжного заходу. Питання щодо зміни уже обраного запобіжного заходу вирішується в порядку визначеному ст. ст. 200, 221 КПК України, в тому числі і за клопотанням захисника.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржена ухвала слідчого судді відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування та обрання підозрюваному ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 309, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 17 квітня 2015 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4, який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - залишити без змін.

Ухвала слідчого судді та ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

С У Д Д І :

_________________ ____________________ ____________________

С. С. Попович Б. М. Томенчук Є. В. Хруняк

Згідно з оригіналом

Суддя С. С. Попович