Справа № 344/16884/13-п

Провадження № 33/779/7/2014

Категорія ст. 124 КУпАП

Головуюча у І інстанції Пастернак І. А.

Суддя - доповідач Попович С. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Попович С. С., з участю захисників адвокатів Любчика С.Р., Дворського В.М., розглянувши за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2013 року справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_5, -

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Суддя встановила, що з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 18 вересня 2013 року о 09 год. 55 хв. водій ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом марки «Opel Omega» д. н. з. НОМЕР_1 в м. Івано-Франківську перед перехрещенням проїзних частин вулиць Незалежності - Шота Руставеллі - Залізнична на зелений сигнал світлофора не дав дорогу т/з, що завершували рух через перехрестя, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Audi Q7» д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_5 своїми діями вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до п. 16.5 Правил дорожнього руху України ( надалі ПДР ) у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.

Що в суді ОСОБА_5 вину не визнав та пояснив, що рухався в крайній правій смузі по вул. Незалежності в напрямку до центра міста. Наближаючись до регульованого перехрестя вказаних вулиць на зелений сигнал світлофора, що дозволяв йому подальший рух, в той час автомобіль «Audi Q7» д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 почав рух з другорядної дороги вул. Ш. Руставеллі на заборонений жовтий сигнал світлофора і виїхав на вказане перехрестя вже на заборонений червоний сигнал світлофора, що чітко видно з відеофайла, зафіксованого камерою зовнішнього стеження «Прикарпаттрансгазу», що працює в автоматичному режимі. А тому вважає винним в ДТП ОСОБА_4, оскільки, саме він порушив ПДР та здійснив рух на перехрестя на заборонений сигнал світлофора.

А ОСОБА_4 в суді пояснив, що в той час, прямуючи в напрямку автовокзалу, виїжджав з вул. Ш. Руставеллі на вул. Залізничну, перетинаючи перехрестя. Почав рух на зелене світло і перетнувши умовну лінію перехрестя, знаходячись на ньому був змушений зупинитися, оскільки, автомобілі, що прямували з вул. Залізничної наліво в сторону моста на вул. Незалежності порушили п. 16.6 ПДР України, не пропустили його. Продовжував стояти на перехресті доти, поки видалась можливість завершити маневр і не створювати затор на дорозі. Водій, який керував автомобілем «Opel Omega» д. н. з. НОМЕР_1 рухався з великою швидкістю по вул. Незалежності, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив зіткнення з його т/з. А тому вважає винним в ДТП ОСОБА_5

Давши відповідну оцінку дослідженим доказам, а саме : схемі наслідків дорожньо-транспортної пригоди від 18 вересня 2013 року, листу УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області від 04 жовтня 2013 року № 16/Р-7, висновку спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в області ОСОБА_7 від 16 жовтня 2013 року № 09/17-5, висновку експерта Львівського НДІСЕ ОСОБА_8 № 3717 від 04 листопада 2013 року, суддя прийшла до висновку, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому відповідно до змісту ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У апеляційній скарзі зі змінами та доповненнями ОСОБА_4 просить скасувати постанову судді та винести свою постанову якою визнати ОСОБА_5 винним за ст. 124 КУпАП, мотивуючи свої вимоги тим, що в порушення ст. 280 КУпАП при розгляді справи не було належно з'ясовано чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Всупереч вимог ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП суд не вжив заходів до повного і всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а висновки суду не відповідають наявним у справі доказам.

Виходить з того, що відповідно до 1. 5. ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, що п. 1.10 ПДР передбачає : водій зобов'язаний обирати швидкість, за якої він має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, а п. 12.1 ПДР регламентує, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Вважає, що суд не з'ясував належно обставин скоєння ДТП та не дав належної оцінки його доводам про те, що водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Опель-Омега» д. н. з. НОМЕР_1, рухався по вул. Незалежності на великій швидкості, не врахував дорожню обстановку та не переконався в безпеці дорожнього руху у конкретних дорожніх умовах, зокрема, центральна частина міста, з'їзд з моста, чотири смуги руху, мокре асфальтне покриття, наявність заторів на перехресті, обмежена видимість дороги зліва, внаслідок чого і допустив зіткнення з його автомобілем, коли він, рухаючись в напрямку вул. Залізничної, вже перетнув на вул. Незалежності три смуги руху і перебував на четвертій смузі, завершуючи проїзд через перехрестя. Ширина проїжджої частини дороги в цьому місці згідно схеми ДТП становить 17,6 метри., з яких він подолав на момент зіткнення більше як 3/4 цього відрізку. Що суддя неправильно поклала в основу судового рішення висновок № 3717 від 04 листопада 2013 року Львівського науково-дослідницького інституту судових експертиз, де у п. 3 значиться, що у заданій дорожній ситуації, при якій в момент виникнення небезпеки для руху ( в момент настання об'єктивної можливості виявити автомобіль «Ауді Q7» ) автомобіль «Opel Omega» знаходився на відстані 9,3 метри до місця зіткнення, а тому водій ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування гальмування, діючи відповідно до вимог ПДР.

Посилається на те, що згідно ст. 11 КпАП України адміністративне правопорушення вважається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Вважає, що водій ОСОБА_5, рухаючись автомобілем з моста та не зменшуючи швидкості руху перед перехрестям, маючи обмежену видимість ділянки перехрестя зліва, міг передбачити настання шкідливих наслідків своїх дій, але легковажно розраховував на їх відвернення. Про те, що дорожньо-транспортна подія сталася з вини водія ОСОБА_5, свідчить також схема наслідків ДТП, характер пошкоджень на автомобілях. І що згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ УМВСУ в Івано-Франківській області ОСОБА_7, в ситуації, яка розглядається, водій автомобіля «Опель -Омега» д. н. з. НОМЕР_3 ОСОБА_5 перед виїздом на перехрещення проїзних частин на зелений сигнал світлофора повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами пункту 16.5 ПДР України, який передбачає, що у разі ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.

Що з висновку за результатами перевірки його скарги, проведеної УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, відповіді на його адресу вбачається, що ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 16.5 КУпАП, а за допущені порушення майора міліції ОСОБА_9, що склав протокол, притягнуто до дисциплінарної відповідальності, і що прийнято рішення про внесення відповідних змін у автоматизованій базі «АРМОР» та направлення висновку службового розслідування в Івано-Франківський міський суд для закриття провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України. Однак, суд безпідставно не взяв до уваги вказаний висновок НДЕКЦ та матеріали службової перевірки.

При постановленні рішення судом не дано оцінки п. 1 висновку експертного дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, де зазначено, що водій автомобіля «Опель-Омега» ОСОБА_5 при наближенні до регульованого перехрестя повинен був, якщо відбувалася зміна сигналу і увімкнувся зелений сигнал, діючи відповідно до вимог п. 16.5 ПДР, дати дорогу транспортним засобам, які в цей момент завершували рух через перехрестя, після чого міг продовжувати рух. У разі виникнення небезпеки для руху водій ОСОБА_5 відповідно до вимог п. 12.3 ПДР повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Що з запису камери відеоспостереження чітко видно, що він виїхав на перехрестя при ввімкненому зеленому сигналі світлофора, а тому, відповідно до п. 16.8 ПДР, повинен був виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора.

Визначення поняття «перехрестя» міститься у п. 1.10 ПДР як місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг.

Що він, вже перебуваючи на перехресті, зупинився, пропускаючи автомобілі, які рухалися з порушенням ПДР зі сторони вул. Незалежності та вул. Залізнична. В цей час на світлофорі, що розташований на початку вул. Залізнична, включився сигнал миготіння зеленого світла, потім жовтий сигнал, після чого на червоний сигнал світлофора він завершив маневр.

З долученої до справи схеми організації дорожнього руху на перехресті вул. Незалежності - Залізнична - Шухевичів та циклограми, згенерованої «Ком- Кон-СПОД» для об'єкта «Незалежності - Залізнична - Шухевичів», вбачається, що час роботи світлофора, який знаходиться на виїзді з вул. Ш. Руставелі, звідки виїжджав ( напрямок № 5 ), у фазі № 2 в режимі зеленого сигналу становить 18 сек., після чого включається миготіння зеленого сигналу ( 3 сек. ), потім включається жовтий сигнал ( 3 сек. ).

В постанові суду не зазначено з яких мотивів суд не погоджується з висновком щодо порушення ОСОБА_5 п. 16.5 Правил дорожнього руху, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказане, на його думку, свідчить про недотримання судом п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Вважає, що розглядаючи справу, суд не виконав і вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 за № 14, яка звертає увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно вказати опис обставин, установлених при розгляді справи, навести докази, на яких ґрунтується висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення доводів, на які посилалися правопорушник і потерпілий при розгляді справи.

Заслухавши ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги, ОСОБА_5 та його захисників, які вважали постанову судді законною та обґрунтованою, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги та вирішуючи апеляційну скаргу по суті виходжу з наступного.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно положень ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як правильно зазначив апелянт відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити в тому числі опис обставин, установлених при розгляді справи, прийняте по справі рішення. У постанові має бути наведено докази, на яких ґрунтується висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення.

Суддя, вказавши спершу у мотивувальній частині, що ОСОБА_5 фактично вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП, після зазначає, як у мотивувальній так і в резолютивній частині постанови, що у його діях відсутній склад вказаного правопорушення, допустивши тим самим протиріччя, що є підставою до скасування постанови, але при цьому не дає аналізу досліджених доказів котрі дали підстави прийти до цього висновку.

Якщо суддя вважала, що обставини відображені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, то повинна була з цього і почати мотивувальну частину постанови, відповідно її обґрунтувавши.

В той же час суддя у постанові зазначає, що з обставин справи вбачається, що 18 вересня 2013 року на регульованому перехресті вул. Незалежності - Залізнична - Ш. Руставеллі в м. Івано-Франківську водій ОСОБА_4, виїжджаючи на перехрестя з вул. Ш. Руставеллі мав намір в подальшому рухатися на вул. Залізничну в напрямку до вокзалу. Однак, через ущільнений рух автотранспорту на перехресті він зупинився безпосередньо перед виїздом на вул. Незалежності ( що чітко прослідковується на відеозаписі з камери відеоспостереження встановленої на будівлі поруч із місцем ДТП ), оскільки автомобілі, які виїжджали із вул. Залізничної на вул. Незалежності повертаючи ліворуч в напрямку до вул. Микитинецької, продовжували свій рух не даючи змоги виїхати на перехрестя автомобілю від керуванням ОСОБА_4 Після проїзду всіх автомобілів, що знаходились на перехресті, коли вже на світлофорі для автомобілів, що виїжджали на перехрестя із вулиць Ш. Руставеллі та Залізничної загорівся червоний сигнал, ОСОБА_4 вирішив проїхати дане перехрестя і в цей час відбулося зіткнення його автомобіля із автомобілем марки «Opel Omega», д. н. з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався на зелений сигнал світлофора по вул. Незалежності. Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Тобто, вказаним суддя встановила, що ОСОБА_4 дійсно виїхав на перехрестя, пропустив інший транспорт, що рухався по дорозі, який не давав йому можливості продовжувати свій рух, а після завершив проїзд перехрестя, так як він сам про це вказує.

Після виклала зміст висновків спеціалістів та листа УМВС в області, і прийшла до зазначеного вище висновку.

Проте така мотивація судді є протирічивою і неналежною, а тому оскаржена постанова не може вважатись законною і вмотивованою та підлягає скасуванню вже тільки по цій причині.

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_4 підтвердив свої показання дані в суді першої інстанції, пояснивши, що дійсно визнає, що завершував проїзд перехрестя вже на червоний сигнал світлофора, але вважає, що ПДР не порушив, а діяв відповідно до п. 16.8 ПДР, а ОСОБА_5, підтвердивши показання дані в суді першої інстанції, також додатково пояснив, що рухався по вул. Незалежності в напрямку до центру міста, спершу по лівому ряду, після приблизно за сім автомобілів до перехрестя зайняв крайній правий ряд, оскільки в ньому на той час не було автомобілів, швидкість руху його автомобіля в той час була 50 км/год., дивився на спідометр, оскільки там спуск вниз, то виключив передачу і рухався далі і біля повороту на вул. Залізничну зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_4, вважає, що ПДР не порушив оскільки рухався на зелений сигнал світлофора.

Відеозапис з камери спостереження «Прикарпаттрансгазу», фотографії з цього відеозапису, долучені до висновку експерта Львівського НДІСЕ ( а. с. 26 зворот ), копія схеми організації дорожнього руху на перехресті вулиць Незалежності - Залізнична -Шухевичів ( а. с. 21 ), викопіровка перехрестя вказаних вулиць ( а. с. 22 ) підтверджують, що виходячи зі змісту поняття перехрестку, яке дано у п. 1.10 ПДР ( перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг ), водій ОСОБА_4 на мигаючий зелений сигнал світлофора виїхав і зупинився на початку перехрестя вказаних вулиць.

Вказаний відеозапис також підтверджує, що водій ОСОБА_4, зупинившись на початку перехрестя вказаних вулиць на мигаючий зелений сигнал світлофора, пропустив ряд транспортних засобів які в порушення ПДР рухались як в напрямку з вул. Залізничної так і в по вул. Незалежності в напрямку з центра міста.

Той же відеозапис, і це визнав як у своїх показаннях в суді першої інстанції, так і у запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4, а так і в ході апеляційного розгляду і сам ОСОБА_5, пояснивши що це йому стало відомо саме із перегляду зазначеного відеозапису, ОСОБА_4 вже на жовтий сигнал світлофора продовжив рух і на червоний проїхав до початку вул. Залізничної де зіткнувся з автомобілем ОСОБА_5

Зазначені вище докази достовірно підтверджують, що водій ОСОБА_4, зупинившись на початку перехрестя вказаних вулиць на мигаючий зелений сигнал світлофора, пропустив ряд транспортних засобів, які в порушення ПДР рухались як в напрямку з вул. Залізничної так і по вул. Незалежності в напрямку з центра міста, після продовжив рух на жовтий та завершив проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофора.

Проте такі його дії не можуть вважатись порушенням ПДР оскільки відповідно до п. 16.8 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді, продовжив рух свого автомобіля, не порушивши при цьому вимог ПДР.

В той же час водій ОСОБА_5, рухаючись на спуску дороги з моста, що по вул. Незалежності в напрямку центра міста, зі швидкістю як це він сам визнав, інших доказів з цього приводу не здобуто, 50 км/год., порушив вимоги п. 12.1 ПДР відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його та безпечно керувати ним, порушив також і вимоги п. 12.3 ПДР який передбачає, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не врахував, що попереду перехрестя, хоч достовірно це бачив, бачив спершу червоний сигнал світлофора, а так його зміну на зелений, бачив у лівому ряду по ходу його руху ряд автомобілів котрі ще не продовжили рух по вул. Незалежності в напрямку до центра міста, а пропустили автомобіль ОСОБА_4, що достовірно підтверджується тим же відеозаписом з камери спостереження, не врахував, що у випадку якщо у нього не було видимості щодо того чи рухаються інші автомобілі по вказаному перехресті з вул. Шота Руставелі, оскільки як це він пояснив в суді апеляційної інстанції, у лівому ряду був автобус ( бус ) який закривав видимість, то йому слід було зменшити швидкість, і хоч він дійсно виїхав на перехрестя та зіткнувся з автомобілем ОСОБА_4 вже при зеленому для нього сигналі світлофора, але при викладених обставинах у їх сукупності слід прийти до висновку, що ОСОБА_5 порушив вимоги п. 16.5 ПДР який передбачає, що у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.

При викладених обставинах позиція судді про те, що у діях ОСОБА_5 відсутні подія та склад вказаного адміністративного правопорушення не ґрунтуються на фактичних обставинах та на вимогах чинного законодавства, а тому слід прийти до висновку, що порушення ОСОБА_5 вказаних вище вимог ПДР і призвели до ДТП, а тому слід вважати, що він, а не ОСОБА_4, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Визначаючись у питанні накладення стягнення за вчинене правопорушення враховую, що ст. 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення щодо ОСОБА_5 може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

В даному випадку вказаний строк закінчився 18 грудня 2013 року.

Відповідно до змісту ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в т. ч. при закінченні на момент розгляду справи зазначених строків, а тому, визнавши ОСОБА_5 винним, справу в частині накладення на нього стягнення слід закрити по вказаній підставі.

Керуючись ст. ст. 38, 245, 289, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2013 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП скасувати.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі в частині накладення на ОСОБА_5 стягнення закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області С. С. Попович

Згідно з оригіналом

Суддя С. С. Попович