ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
12.07.06 Справа № 1/1261-14/322(18/88)
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В., Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну cкаргу Приватного підприємства “Авіана” № 21 від 31.03.2006 року (вх. № 1152 від 14.04.2006 року)
на рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2006р.
у справі № 1/1261-14/322(18/88)
за позовом Приватного підприємства “Авіана”, м.Івано-Франківськ.
до Львівської державної залізниці в особі Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Львівської державної залізниці, м.Івано-Франківськ.
про стягнення 37299 грн.
за участю представників:
від позивача: Петрів М.Ф., довіреність № 44 від 12.07.2006 року; Николюк І.О., довіреність № 45 від 12.07.2006 року.
від відповідача: Турчин Н.І., довіреність № НЮ-439 від 16.03.2006 року.
Присутнім в судовому засідані представникам сторін роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.02.2006 року у справі № 1/1261-14/322(18/88) відмовлено в позові Приватному підприємству “Авіана” до Львівської державної залізниці про стягнення 37299 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема в апеляційній скарзі № 21 від 31.03.2006 року (вх. № 1152 від 14.04.2006 року) не погоджується з даним рішенням місцевого господарського суду, вважає його незаконним, оскільки його прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, В обгрунтування наведених підстав для скасування рішення місцевого суду наводить слідуючі доводи:
- судом не враховано, що договір від 01.11.2001 року № 4 від імені орендодавця - Львівської державної залізниці підписано начальником Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд –Бороденчиком С.Г., якому згідно довіреності № АЮ 116 від 15.12.2001 року надано всі повноваження орендодавця, жодних обмежень по виконанню договору від 01.11.2001 року № 4 в даній довіреності не зазначено, а тому дана особа була уповноважена виконувати умови цього Договору, в тому числі й давати згоду на проведення капітального ремонту орендованого приміщення;
- позивачем доведено факт капітального ремонту невідокремлюваних поліпшень нежилого приміщення площею 22,8 кв.м. по вул. Залізничній, 14 в м.Івано-Франківську з дозволу орендодавця, в підтвердження чого подано відповідні докази, які однак, місцевий суд не взяв до уваги;
- судом порушено вимоги ст.ст. 165, 264 ЦК УРСР, ст. 526 ЦК України, та не дано належним чином оцінку п. 7.4 договору від 01.11.2001 року № 4.
Виходячи з вищенаведеного, апелянт просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2006 року у справі № 1/1261-14/322(18/88) скасувати і прийняти нове, яким задоволити поданий ним позов.
Відповідач у справі заявив суду клопотання № БМЕС-725 від 09.06.2006 року (вх. № 5635 від 14.06.2006 року) про зміну найменування відповідача з Львівської державної залізниці на Державне територіально-галузеве об‘єднання “Львівська залізниця”.
Оцінивши дане клопотання відповідача, та докази яким воно стверджується, апеляційний суд прийшов до висновку про його задоволення та зміну найменування відповідача на Державне територіально-галузеве об‘єднання (надалі ДТГО) “Львівська залізниця”.
У відзиві на апеляційну скаргу ДТГО “Львівська залізниця” просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП “Авіана” без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд у відповідності зі ст. 101 ГПК України, дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу слід задоволити. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
01.11.2001 року між Львівською державною залізницею в особі начальника Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Бороденчика С.Г., який діяв на підставі довіреності № А-Ю 116 від 15.02.2001 року та ПП "Авіана" укладено договір оренди № 4 (надалі Договір) державного майна: нежитлового приміщення загальною площею 22,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.3алізнична,14, терміном до 31.12.2002 року (п.п. 1,1, 10).
Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору орендар вступав у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами Договору та акту прийому-передачі вказаного майна. По акту приймання-здачі нежитлового приміщення від 01.11 2001 року позивачу було передано в оренду нежитлове приміщення по вул.Залізничній, 14 загальною площею 22,8 кв.м. для використання під перукарню. Згідно п.2.3 Договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеному за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Вартість орендованого за Договором майна згідно з проведеною оцінкою на день укладення договору оренди становила 9500 грн.
Відповідно до угоди № 1 від 28.12.2002 року про внесення змін до договору оренди державного майна № 4 від 01.11.2001 року термін дії договору оренди був продовжений до 31.12.2005 року.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2005 року у справі № 1/П-16/281 договір оренди державного майна № 4 від 01.11.2001 року, укладений між Львівською державною залізницею та приватним підприємством "Авіана" розірвано. Дане рішення, як вбачається з матеріалів справи, набрало законної сили, оскільки доказів протилежного сторонами не подано, і відповідно до ст.124 Конституції України, ст. 4-5, 115 ГПК України підлягає обов‘язковому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунальноого майна”, ч. 1 ст. 785 ЦК України наслідками розірвання договору оренди є обов‘язок орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. При цьому згідно вищезазначеної норми Закону України “Про оренду державного та комунальноого майна”, якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини. Зазаначені положення Закону знайшли своє втілення в п. 5.7 Договору.
Дане зобов‘язання позивачем, як вбачається з акту приймання-передачі нежитлового приміщення в будівлі адмінбудинку БУ-4 по вул. Залізничній, 14, від 31.03.2005 року було виконано.
В даному позові ПП “Авіана” ставить вимогу до Львівської державної залізниці про відшкодування її збільшеної вартості орендованого по договору від 01.11.2001 року № 4 майна в сумі 37299 грн.
Апеляційним судом, з матеріалів справи вбачається факт виконання позивачем робіт по ремонту орендованого за Договором майна на загальну суму 18000 грн., що стверджується поданим позивачем договором від 08.04.2002 року № 4 на виконання будівельних робіт по переобладнанню нежитлового приміщення з відповідним кошторисом, актом № 4 приймання виконаних робіт від 20.05.2002 року, квитанцією до прибуткових касових ордерів на загальну суму 18000,00 грн, датованих травнем місяцем 2002 року.
Згідно з п.5.4 Договору орендар зобов'язується вчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна після попереднього погодження їх з орендодавцем.
Відповідно до п. 6.3 договору оренди, абз. 4 ч. З ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендарю надано право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переоснащення та поліпшення.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
Договором (п. 7.4) сторони обумовили, що відповідач зобов‘язується відшкодувати позивачу вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, за наявності дозволу відповідача на такі поліпшення, в межах суми збільшеної вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень.
Позивачем в обгрунтування підставності поданого ним позову, зокрема надання відповідачем згоди на проведення поліпшень орендованого майна, що не можна відокремити від нього, подано місцевому суду лист № 1 від 27.01.2003 року, який був ним адресований начальнику БУ-4 Львівської державної залізниці - Бороденчику С.Г., з проханням надання дозволу на переобладнання орендованого ним приміщення по вул.3алізничній,14 під офіс терміном на 1 рік, у зв"язку із неможливістю використання орендованого приміщення за цільовим призначенням (під перукарню) через його незадовільний стан, на якому п. Бороденчиком С.Г. зроблено запис про незаперечення проти проведення позивачем таких робіт.
Однак, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги даний лист як належний доказ погодження відповідачем проведення поліпшень орендованого майна. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Так, апеляційний суд вважає безпідставним посилання місцевого суду в обгрунтування вищезазначеного висновку на те, що вищезазначений Лист адресований начальнику БУ-4 п.Бороденчику С.Г, який не є стороною по договору оренди від 01.11.2001 року № 4, а, отже, й неуповноважений узгоджувати від імені Львівської державної залізниці з ПП "Авіана" питання щодо проведення ремонту орендованого майна і його поліпшення, оскільки такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, право начальника БУ-4 Львівської державної залізниці п.Бороденчика С.Г. на вчинення зазначених дій від імені Залізниці стверджується довіреністю № НЮ-116 від 15.02.2001 року, Положенням про Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Львівської державної залізниці, що відповідає вимогам ст. 29, 62, 64 ЦК УРСР. При цьому необгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що зазначеною Довіреністю п. Бороденчику С.Г. було надано лише право укладення договору оренди від 01.11.2001 року № 4, оскільки такий висновок грунтується на обмеженому трактуванні інституту представництва особи перед третіма особами щодо укладення цивільно-правових угод, оскільки враховуючи відсутність в довіреності № НЮ-116 від 15.02.2001 року та положеннях Закону (ст.ст. 4, 5, глава 4 ЦК УРСР) прямої заборони особі, що уклала договір (начальника БУ-4 Львівської державної залізниці п.Бороденчика С.Г. від імені юридичної особи (Львівської державної залізниці) з третьою особою (ПП “Авіаною”) на вчинення дій по виконанню, укладеного нею Договору, вважається, що повіреній особі надано всі права по виконанню даного Договору, в тому числі й права на надання дозволу орендарю на здійснення поліпшень орендованого майна.
Також безпідставним й висновок місцевого суду про те, що погодження згідно вищезазначеного листа надано після проведення робіт по ремонту приміщення, оскільки вчинення відповідачем в особі уповноваженої особи - начальника БУ-4 Львівської державної залізниці погодження виконаних робіт вже по факту їх вчинення позивачем не змінює правового значення і оцінки такої згоди: свідчить про безумовне погодження відповідачем вчинених позивачем поліпшень орендованого майна.
За наведеного, апеляційний суд погоджується з підставністю заявленого ПП “Авіана” позову в частині стягнення 18000 грн. вартості вчинених поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від орендованого майна, оскільки дана сума підтверджується доказами вчинення зазначених поліпшень, вищеоцінених апеляційним судом.
Щодо решти суми позову, то суд апеляційної інстанції вважає, що позов в цій частині є необгрунтованим, оскільки не відповідає положенням ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому місцевим судом підставно відмовлено в позові в цій частині вимог.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2006 року у справі № 1/1261-14/322(18/88) cлід скасувати в частині відмови в позові про стягнення 18000 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити, а в решті - рішення місцевого суду залишити без змін.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 104, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Авіана” частково задоволити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 07.02.2006 року у справі № 1/1261-14/322(18/88) скасувати в частині відмови в позові про стягнення 18000 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. Стягнути з ДТГО “Львівська залізниця” на користь Приватного підприємства “Авіана” 18000 грн. вартості здійснених поліпшень орендованого майна. В решті рішення залишити без змін.
3. Стягнути з ДТГО “Львівська залізниця” на користь Приватного підприємства “Авіана” 180 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 90 в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, 56 грн. 95 коп. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Доручити господарському суду Львівської області видати накази на виконання даної постанови у відповідності до ст. 116 ГПК України.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
6. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Городечна М.І.
Судді Юркевич М.В.
Кузя В.Л.