Апеляційний суд Кіровоградської області

м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63

Справа № 22-5320/2010 Головуючий у 1 інстанції - Панасюк І. В.

Категорія-57 Доповідач - Черниш Т.В.

УХВАЛА

31 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного судуКіровоградської області у складі:

головуючої судді - Бубличенко В. П.

суддів - Голованя А. М. Черниш Т. В.

при секретарі - Димановій Н. І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області на постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2010 року,

встановила:

У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про поновлення строку для звернення до суду та зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зазначав, що він має статус дитини війни та відповідно до ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив поновити строк для звернення до суду та зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни.

Постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволення прозову.

Позивачем постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах, визначених ст.ЗОЗ ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно єт.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Суд встановив, що позивач набув статусу дитини війни відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі, визначеному ст.6 цього Закону .

Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується ст.46 КонституціїУкраїни.

У 2007-2008 роках управління Пенсійного фонду не нараховувало позивачу кошти, передбачені ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи наведене, суд обґрунтовано зобов'язав управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити ОСОБА_1, зазначені кошти за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з того, що рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, Інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що розмір підвищення до пенсії не може бути визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте з такими доводами погодитись не можна.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

. Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) I виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Також не можна погодитися з доводами апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни та відсутність механізму перерахування, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке ґрунтується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304-1,307, 308, 313-315 ЦПК України, Законом України № 1691-VI від 18.02.2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області відхилити.

Постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною І касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча

Судді