Справа № 1-13/2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2007 року Путильський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді Лисака І.Н. при секретарі Помазан М.В. за участю прокурора Вудвуда A.M. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Путила справу по обвинуваченню
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, не судимого, за ст. 289 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, спричинивши власнику матеріальні збитки в сумі 18321,60 грн,, при наступних обставинах.
Так, 25 листопада 2006 року приблизно в 17-30 годин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в АДРЕСА_1, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та водія автомобіля КАМАЗ-4310, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_3, який залишив ключі від запалювання в замку, незаконно заволоділи вищевказаним транспортним засобом вартістю 100000 грн. користувача ОСОБА_3, яким проїхали по власним питанням в центр с Шепіт, але під час руху із-за відсутності навиків керування у ОСОБА_2, останній перекинув даний автомобіль з мосту через ріску Сучава верх колесами, внаслідок чого ОСОБА_3 були заподіяні матеріальні збитки у вигляді пошкоджених деталей та вартості відновлювального ремонту всього на суму 18321,60 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєному визнав повністю та показав суду, що 25.11.2006р. після вживання спиртних напоїв у ОСОБА_2 виникла думка проїхати автомобілем ОСОБА_3 в центр с Шепіт придбати алкогольних напоїв. ОСОБА_2 сів за кермо, запустив залишеними власником ключами в замку запалення двигун та разом із ОСОБА_1 проїхали даним автомобілем до бару п/п ОСОБА_4 в с Шепіт. Під час того, як ОСОБА_2 був в барі, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля та проїхав, щоби розвернути автомобіль, після чого під'їхав до того ж бару. Від бару за кермо знов сів ОСОБА_2, який проїхав автомобілем в сторону Шепітської сільської ради. Від сторонніх осіб йому стало відомо, що з автомобілем щось трапилось, а прийшовши до Шепітської прикордонної застави,
2
побачив, що ОСОБА_2 перекинув автомобіль КАМАЗ з мосту в річку Сучава верх колесами.
Підсудний ОСОБА_2 вину в скоєному визнав повністю, щиро кається в скоєному та показав суду, що після вживання спиртних напоїв за пропозицією ОСОБА_1 вирішили без дозволу скористатись автомобілем КАМАЗ, належним ОСОБА_3 ОСОБА_1 сів за кермо та разом проїхали до бару п/п ОСОБА_4 за спиртними напоями. Коли ОСОБА_1 пройшов до бару, ОСОБА_2 вирішив в цей час розвернутися даним автомобілем біля Шепітської застави, але проїхавши до мосту через річку Сучава не впорався з керуванням та перекинув даний автомобіль з мосту верх колесами.
Потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що відповідно до доручення ПП "ОСОБА_5" є користувачем даного автомобіля на правах власника. Коли йому повідомили про пошкодження автомобіля, він прибув на місце ДТП та виявив свій автомобіль у пошкодженому стані. Спершу йому стало відомо, що це скоїв ОСОБА_2, але згодом він дізнався, що від місця стоянки автомобіля КАМАЗ ним незаконно заволодів ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 На відновлення автомобіля він витратив близько 8000 доларів США, з яких тільки кабіна автомобіля йому коштувала 26000 грн. Оскільки він та його дружина ніде не працюють, а автомобіль був джерелом доходів, завдана шкода для нього є значною. З висновками експертизи відносно вартості відновлювального ремонту не погоджується, оскільки для встановлення ринкової вартості відновлювальних деталей необхідно провести комерційну експертизу. На час розгляду справи в суді ОСОБА_2 частково відшкодував завдані збитки в сумі 15000 грн., а ОСОБА_1 не бажає цього робити. Вважає, що покарання підсудних не повинно бути пов'язане з позбавленням волі, а цивільний позов тепер заявляти не бажає.
Вислухавши покази підсудних, потерпілого, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєні незаконного заволодіння автомобіля доведена в повному обсягу, а органами досудового слідства їх дії кваліфіковані вірно за ст. 289 ч.2 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, оскільки заволоділи транспортним засобом без дозволу власника та користувача, а не змогли використати автомобіль згідно запланованої мети із-за незалежних від них обставин. Але враховуючи суму завданих збитків, що є значною для ОСОБА_3, та те, що даний автомобіль був єдиним джерелом доходів сім'ї потерпілого, суд вважає за необхідно включити додаткову кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, як завдання значної матеріальної шкоди потерпілому та остаточно кваліфікувати дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 289 ч.2 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та яке завдало значної матеріальної шкоди потерпілому. Умисел на заволодіння виник у підсудних до вчинення злочину, про що свідчать їх дії, пов'язані із керування даним автомобілем по черзі. Крім визнання вини підсудними, вона доведена зібраними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом усної заяви (а.с.З), згідно якої потерпілий повідомляє про незаконне заволодіння ТЗ; протоколом огляду місця пригоди (а.с.4-7), відповідно до якого виявлений автомобіль з пошкодженнями верх колесами; протоколами огляду на встановлення стану сп'яніння (а.с.14-15), відповідно до яких під час вчинення злочину підсудні були в стані алкогольного сп'яніння; дорученням (а.с.17), відповідно до якого ОСОБА_3 є потерпілим від злочину; висновками експерта-автотоварознавця (а.с. 18-21), відповідно до яких сукупний розмір збитків становить 18321,60 грн.; протоколом очної ставки між
З
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.72), відповідно з показів яких вбачається керування викраденим ТЗ по черзі.
Призначаючи підсудним вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного.
Обставин, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1, судом не встановлено
Підсудному ОСОБА_2 до обставин, які пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття у вчиненому, часткове відшкодування завданих злочином збитків в сумі 15000 грн.
До обтяжуючих покарання обставин підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи особу винних та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання останніх з метою попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, тобто із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням. Крім того, за наявності у підсудного ОСОБА_2 декількох пом'якшуючих обставин, суд вважає за можливе застосувати ст.69 КК України та призначити покарання того ж виду, передбаченого санкцією статті, але нижче від найнижчої межі.
Речовий доказ: автомобіль КАМАЗ, д/н НОМЕР_1 за минуванням потреби залишити ОСОБА_3
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 в скоєні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Визнати винним ОСОБА_2 в скоєні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, і призначити йому покарання із застосування ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
В силу ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, навчання та періодично з'являтися до них для реєстрації.
До вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.
Речовий доказ по справі: автомобіль КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1, залишити у користуванні ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти днів з дня проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Путильський районний суд.