Судове рішення #4662672
Справа № 22ц-925/2009 Головуючий у 1інст

 Справа № 22ц-925/2009                                  Головуючий у 1інст. - Маслюк Н.В.

                                                                          Доповідач - Литвиненко І.В.

 

                    

 

               У Х В А Л А             

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2009 року                  

 

м. Чернігів

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

 

головуючого- судді

ЛИТВИНЕНКО І.В.

суддів:               

ЄВСТАФІЇВА О.К., СМАГЛЮК Р.І.

при секретарі  з  участю                                  

Штупун О.М.  ОСОБА_1

      розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1  на рішення  Новозаводського  районного суду м. Чернігова  від 10 березня 2009 року  у справі за позовом ОСОБА_1 до  Чернігівської міської ради, Новозаводської районної у місті Чернігові ради  про визнання права власності на самочинне будівництво,

 

В С Т А Н О В И В :

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення  районного суду через його незаконність та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

    Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова  від 10 березня 2009 року  у задоволенні позову відмовлено.

    Апелянт зазначає, що поза увагою суду залишились надані ним докази щодо відсутності  перешкод для узаконення самочинного будівництва у його квартирі та положення  Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” де йде мова   про можливість оформлення  правовстановлюючих документів на прибудову при фактичному використанні  земельної ділянки при наявності  погодження з землевласником. Крім того, в апеляційній скарзі вказується, що рішення виконкому  про заборону приймати в експлуатацію самочинно збудовані об'єкти нерухомості прийнято після того, як було вже розпочато узаконення прибудови, а тому дане рішення виконкому не може бути застосованого в даному випадку.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить  до  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

    Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 06.08.2004 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. На час придбання позивачем  квартири, її загальна площа становила 78,1 кв. м., з яких 48,6 кв. м. було житлової площі. Квартира також була обладнана  балконом „І”, що підтверджується  копією технічного паспорту.

    Позивачем, без отримання дозволу виконкому місцевої ради, було проведено переобладнання квартири та здійснено на земельній ділянці прибудову до балкону, внаслідок чого була збільшена житлова проща  квартири на 13,7 кв. м. та загальна площа на 11,2 кв. м.

    У зв'язку з тим, що Новозаводська районна у м. Чернігові рада не узаконила самочинне переобладнання квартири, то ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в порядку ст. 376 ЦК України і просив визнати за ним право власності на самочинно прибудований балкон.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що положення ст. 376 ЦК України не розповсюджуються на дані правовідносини.

Такі висновки суду є обґрунтованими та відповідають нормам матеріального права.

Зокрема, у ст. 376 ЦК України мова йде про самочинно збудоване нерухоме майно, споруду, будівлю, житловий будинок на земельній ділянці.

 Ст.380 ЦК України визначає, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Ст. 181 ЦК України  встановлює, що до нерухомих речей належать об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знищення та зміни їх призначення.

Згідно до ст. 3 Закону України „Про основи містобудування” об'єктами містобудування є будинки і споруди, їх комплекси.

Позивач є власником квартири у багатоквартирному житловому будинку, правовий статус якої визначається ст.382 ЦК України.

Квартира, як головна річ, може мати такі приналежності як балкони, лоджії, та інше, яке призначене для її обслуговування і пов'язане з нею спільним призначенням, що визначено ст. 186 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

В ст. 152 ЖК України визначено, що переобладнання і перепланування квартири, що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів. Це узгоджується  з положеннями Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” ( ст.ст. 31, 40, 41), Законом України „Про архітектурну діяльність”(ст. 13). В разі самовільної зміни архітектурного вигляду будинку або споруди під час експлуатації настає адміністративна відповідальність за ст.97 КУпАП і в подальшому виконком ради вирішує питання про можливість узаконення самовільного переобладнання і прибудови.

Таким чином, зроблені позивачем без дозволу переобладнання та прибудови у квартирі, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, про які зазначено у приписі до виконавчого комітету Новозаводської районної у м.Чернігові ради в.о. Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора В.М.Негоди на  а.с.24-25, узаконення яких регулюється ст. 376 ЦК України. Ці питання відносяться до компетенції виконавчого комітету місцевої ради, а тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову про визнання права власності на прибудований балкон, який є приналежністю квартири і не може бути самостійним об'єктом права власності.

Доводи апеляційної скарги про можливість прийняття в експлуатацію прибудованого до квартири балкону не дають підстав для скасування рішення, оскільки це не передбачено ст. 376 ЦК України.

Відповідно до ст. 308  ЦПК України апеляційний суд відхиляє  апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо  визнає, що  суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України,

апеляційний суд,

 

                                             У Х В А Л И В :

 

Апеляційну скаргу    ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова  від 10 березня 2009  року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.        

 

  

  Головуючий:                                       Судді :

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація