Справа № 22ц-906/2009                                 Головуючий у 1інст. - Олійник В.П.

                                                                          Доповідач - Литвиненко І.В.

             У Х В А Л А             

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області  від 12 лютого  2009 року в справі за позовом дочірнього підприємства  „Управління майном” закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд”  до виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області  про визнання  незаконним рішення,

В С Т А Н О В И В :

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення  міськрайонного суду через порушення норм матеріального та процесуального права та закрити провадження у справі.

    Рішенням Ніжинського міськрайонного суду  Чернігівської області   від 12 лютого 2009 року позовні вимоги ДП „УМ” ЗАТ „Чернігівоблбуд” задоволені і визнано незаконним рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради  Чернігівської області № 434 від 21 серпня 2008 року „Про недопущення призупинення  приватизації” в частині квартири АДРЕСА_1

    Апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги доказів на  підтвердження того, що спірний будинок відноситься до житлового фонду Ніжинської міської ради і його сім'я вже приватизувала спірну квартиру. Також в апеляційній скарзі вказується на те, що вирішуючи питання відносно майнових прав  неповнолітнього ОСОБА_2, суд не залучив до участі у справі відділ опікунства Ніжинської міської ради. Крім того, апелянт вважає, що дана справа не повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства, оскільки оскарження рішення суб'єкта владних повноважень розглядається в порядку КАС України.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить  до  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

    Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення виконкому Ніжинської міської Ради народних депутатів № 5 від 21.01.1997 року ОСОБА_1 видано ордер № 10 від 24.01.1997 року на житлове приміщення  - кв. АДРЕСА_1, склад сім'ї якого ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

    Будівництво вищезазначеного будинку  розпочато в грудні 1989 року, введення в експлуатацію відбулося 19.06.1996 року, замовником та генеральним підрядником будівництва є Ніжинське  РБУ, що підтверджується  Актом прийняття до експлуатації  від 19.06.1996 року. Ніжинське РБУ являлось структурним підрозділом  Чернігівського ремонтно-будівельного тресту  без права юридичної особи.

    Відповідно до договору від 31.03.1989 року облжитлокомунуправління Чернігівського  облвиконкому передано трудовому колективу  Чернігівського ремонтно-будівельного тресту в оренду основні  фонди  виробничого та невиробничого призначення, оборотні засоби,  закріплено  грошові кошти  на рахунках, при цьому трест прийняв зазначене майно в оренду до 2011 року. Згідно п. 2.11 договору трест зобов'язався здійснювати будівництво житла як за рахунок коштів бюджету, так і за рахунок  власних коштів. Додатковою угодою  до договору оренди  орендар має право  на виготовлену  на основі орендованого майна  продукцію та інше створене ним майно. У відповідності  до п. 4.2 Статуту  в господарському обороті  тресту маються дві форми  власності - державна, у виді  орендованого майна і колективна, створена  в результаті господарської діяльності треста, що підтверджується рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 17.03.2008 року.

    Відповідно до  протоколу  засідання інвентаризаційної комісії  Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства „Чернігівоблбуд” № 1 від 05.05.1994 року  за „Чернігівоблбуд” рахується  колективна власність незавершеного капітального будівництва в кількості 72 одиниць, до яких відноситься також будинок по АДРЕСА_1

    За таких облавних, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що будинок АДРЕСА_1, не входить до складу державного майна, переданого в оренду Чернігівському ремонтно-будівельного тресту, оскільки будівництво будинку здійснювалось  за рахунок прибутку, отриманого колективом орендарів.

    Відповідно до ст. 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендареві належить право власності  на виготовлену  продукцію, в тому числі у незавершеному  виробництві. На час створення ЗАТ „Чернігівоблбуд”  всі об'єкти незавершеного будівництва  ввійшли до статутного капіталу  товариства, як майно орендаря. Спірний будинок не був приватизований  як державне майно, а тому являється колективною власністю ЗАТ, яке передало цей будинок до статутного капіталу свого новоствореного підприємства ДП „Управління майном”.

    Відповідно до ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” приватизація житлового фонду можлива лише державного житлового фонду, при цьому державний житловий фонд це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів  та житловий фонд, який знаходиться  у повному господарському віданні  чи  оперативному управлінні державних підприємств, установ організацій.

    Враховуючи наведене, підстави для прийняття рішення Ніжинською міською радою  „Про недопущення призупинення приватизації” щодо квартири АДРЕСА_1 були відсутні.

    Доводи апеляційної скарги  стосовно того, що суд не взяв до уваги докази про  належність будинку до державного житлового  фонду є безпідставними, оскільки відсутні беззаперечні докази в матеріалах справи.     

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішенням виконкому йому  видано ордер на спірну квартиру, проте, це не є  підтвердженням належності  даного будинку  до житлового фонду Ніжинської міської ради, так як згідно діючого законодавства, зокрема ст.ст.15, 58 ЖК України, всі ордери видаються за рішенням відповідного виконкому. Також приватизація спірної квартири сім'єю ОСОБА_1 не позбавляє права власника житла звернутись у суд за захистом своїх прав.

    Твердження апелянта про те, що рішення, яким зачіпаються майнові права неповнолітнього, прийняте без представника органу опіки і піклування , є необґрунтованим, тому що оскаржуване  рішення місцевого суду  не позбавило  прав власності неповнолітню особу, предметом даного спору є лише повноваження виконкому міської ради відносно приватизації спірної квартири.

    Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що дана справа не повинна розглядатись  в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір стосується права власності і захист такого права проводиться саме в порядку цивільного судочинства.

    Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав  для її задоволення та скасування  рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу    ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області   від 12 лютого 2009  року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.        

   Головуючий:                                       Судді :