Справа № 2-2086

2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2008 року     м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: судді Данько В.В.,

при секретарі - Чумаковій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення - колишню квартиру АДРЕСА_1 в літ. «А-5» реконструйовані та переобладнані під нежитлові офісні приміщення з улаштуванням прибудови та відокремленого входу загальною площею 92, 1 кв.м., а саме: приміщення 1-1 основне приміщення, площею 8, 0 кв.м., приміщення 1-2 сан.вузол, площею 1, 7 кв.м., приміщення 1-3 основне приміщення , площею 17, 5 кв.м., приміщення 1-4 основне приміщення, площею м17, 5 кв.м., приміщення 1-5 основне приміщення, площею 17, 5 кв.м., приміщення 1-6 основне приміщення, площею 20, 8 кв.м., приміщення 1-7 основне приміщення, площею 9, 1 кв.м., посилаючись на те, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 61, 5 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 19.12.2007 року. Після придбання зазначеної квартири за власні кошти та власними силами позивачка провела її реконструкцію під нежитлові офісні приміщення з улаштуванням прибудов фасаду житлового будинку, яка проводилась без відповідного дозволу Харківської міської ради, але з дотриманням всіх технічних норм та правил. У зв'язку з тим, що даний об'єкт не був прийнятий в експлуатацію у встановленому порядку і він вважається самовільно побудованим, позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засідання встановлено, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17260613 від 29.12.2007 року, виданого позивачці Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», квартира АДРЕСА_1 загальною площею 61, 5 кв. м. належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу № 6768 від 19.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу - ОСОБА_2.

Після придбання зазначеної квартири за власні кошти та власними силами, була проведена реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлові офісні приміщення з улаштуванням прибудов з боку головного фасаду та з улаштуванням відокремленого входу з боку дворового фасаду житлового будинку, яка проводилась без відповідного дозволу Харківської міської ради, але з дотриманням всіх технічних норм і правил.

Після проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 під нежитлові офісні приміщення з улаштуванням прибудови та відокремленого входу, загальна площа складає 92, 1 кв.м., а саме: приміщення 1-1 основне приміщення, площею 8.0 кв.м.. приміщення 1-2 сан.вузол, площею 1, 7 кв.м., приміщення 1-3 основне приміщення, площею 17, 5 кв.м., приміщення 1-4 основне приміщення, площею 17, 5 кв.м., приміщення 1-5 основне приміщення, площею 17, 5 кв.м., приміщення 1-6 основне приміщення, площею 20, 8 кв.м., приміщення 1-7 основне приміщення, площею 9, 1 кв.м..

Згідно технічного висновку ВАТ „Харківреконструкція" від 01.2007 року (держ. Ліцензія серії АА № 775360) про можливість збереження самовільно проведеної реконструкції нежитлових приміщень колишньої квартири АДРЕСА_1 під нежитлові офісні

приміщення з улаштуванням прибудови та відокремленого входу і можливість подальшої експлуатації за призначенням - всі загальні будівельні конструкції розглядає мого об'єму під час обстеження будь-яких деформацій не мають, знаходяться у задовільному технічному стані, відповідають умовам міцності та стійкості. Проведена реконструкція не вплинула негативно на стан загальних будівельних конструкцій житлового будинку.

Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту звершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.3 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила самовільне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самовільно побудоване нерухоме майно бути визнано в судовому порядку.

Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 214-215 ЦПК України, ч.2 ст. 331, ст. 376 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення - колишню квартиру АДРЕСА_1 в літ. «А-5» реконструйовані та переобладнані під нежитлові офісні приміщення з улаштуванням прибудови та відокремленого входу загальною площею 92, 1 кв.м., а саме: приміщення 1-1 основне приміщення, площею 8, 0 кв.м., приміщення 1-2 сан.вузол, площею 1, 7 кв.м., приміщення 1-3 основне приміщення , площею 17, 5 кв.м., приміщення 1-4 основне приміщення, площею м17, 5 кв.м., приміщення 1-5 основне приміщення, площею 17, 5 кв.м., приміщення 1-6 основне приміщення, площею 20, 8 кв.м., приміщення 1-7 основне приміщення, площею 9, 1 кв.м..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.