Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

13 серпня 2015 року                                                   Справа № 927/869/15

Позивач: Борзнянська міська рада,

вул. П. Куліша, 107, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область, 16400

Відповідач: Фізична особа – підприємець ОСОБА_1,

пров. Паризької комуни (Чернігівський), 1, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область, 16400

Предмет спору: про стягнення 30628,38 грн.

Суддя В.В.Шморгун

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_2 – міський голова, посвідчення № 1, термін дії 2010-2015 роки;

Від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Борзнянською міською радою подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 30628,38 грн.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач після спливу терміну дії договору оренди землі не подав заяву до міської ради про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки, чим порушив п. 8 цього договору, згідно якого орендар зобов’язаний подати міській раді не пізніше ніж за 30 днів до закінчення діючого договору письмову заяву про намір продовжити дію договору оренди землі, що унеможливило прийняття відповідного рішення сесією міської ради та складання договору на продовження оренди даної земельної ділянки і призвело до ненадходження коштів за оренду земельної ділянки площею 1998 м.кв. до бюджету міської ради у розмірі 30628,38 грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.06.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.07.2015.

Ухвалами суду від 28.07.2015 та 06.08.2015 розгляд справи відкладався на 06.08.2015 та 13.08.2015, відповідно.

У судові засідання 28.07.2015, 06.08.2015 та 13.08.2015 з’являвся представник позивача.

Представник відповідача у судові засідання 28.07.2015, 06.08.2015 та 13.08.2015 не з’являвся.

Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2015, яка направлялась відповідачу на фактичну адресу проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, та ухвала Господарського суду Чернігівської області від 28.07.2015, яка направлялась відповідачу на адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: пров. Паризької комуни, 1, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область, 16400, повернулись до суду не врученою адресату з позначкою оператора поштового зв’язку “за закінченням терміну зберігання”.

Ухвала суду від 06.08.2015р. про відкладення розгляду справи, яка направлялась відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, станом на 13.08.2015р. до суду не повернулась.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача позивачу невідомі.

За приписами ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі – Постанова № 18) передбачено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та п.3.9.1 Постанови № 18 суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Документи, витребувані ухвалами господарського суду від 22.06.2015, 28.07.2015 та 06.08.2015, відповідачем суду не надані.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача у судових засіданнях не заперечував щодо можливості розгляду справи без участі відповідача.

У судовому засіданні 13.08.2015 від представника позивача клопотань про фіксацію судового засідання технічними засобами не надходило.

У судовому засіданні представником позивача надано заяву №188 від 12.08.2015 про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме:

- розпорядження міського голови №10 від 24.07.2015 “Про створення комісії”;

- розпорядження міського голови №11 від 12.08.2015 “Про створення комісії”;

- акт обстеження земельної ділянки по вул. Незалежності, 8, площею 1988 кв. м. від 12.08.2015;

- довідка МБТІ №125 від 11.06.2015;

- рішення 2 сесії 6 скликання від 13.012.2010 “Про внесення змін до рішення дванадцятої сесії двадцять четвертого скликання від 18.01.2005”.

Одночасно представником позивача подано клопотання б/н від13.08.2015 про залучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме: копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції та копію розносної книги.

Заява та клопотання судом задоволені, документи залучено до матеріалів справи. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши надані представником позивача докази та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановив суд, рішенням дванадцятої сесії п’ятого скликання Борзнянської міської ради від 14.11.2007 "Про надання земельних ділянок несільськогосподарського призначення в оренду" надано СПД ОСОБА_1 в короткострокову оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 2200,кв.м. на якій розташовані комплекс нежитлових будівель – ательє ІІ розряду для ведення підприємницької діяльності, що знаходиться за адресою м. Борзна, вул. Незалежності, 8.

Пунктом 5.1. рішення міської ради передбачено заключити договора оренди земельних ділянок з 01 листопада 2007 року.

Між Борзнянською міською радою в особі міського голови ОСОБА_3 (орендодавець) та СПД ОСОБА_1 (орендар) було укладено типовий договір оренди землі 01 листопада 2007 року (далі – Договір), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарського призначення – комерційна діяльність та промисловість, яка знаходиться за адресою: м.Борзна, вул.Незалежності, 8.

Відповідно до п.п. 1, 2 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарського призначення – комерційна діяльність та промисловість, яка знаходиться у м. Борзна, вул. Незалежності, 8, загальною площею 2200,0 кв.м, в тому числі забудовані землі 2200,0 кв.м.

Згідно з п.п. 3, 4 Договору на земельній ділянці знаходяться під’їздна дорога, електрозабезпечення, газопостачання, водопостачання. Земельна ділянка передається разом з будівлями.

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 98461,00 грн.

За умовами п. 8 Договору його укладено строком на п’ять років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово чи іншим шляхом (збори, сходи, ЗМІ) Орендодавця про намір продовжити його дію.          

Відповідно до п.п. 9,11 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4923,05 грн, місячна плата – 410,26 грн, щомісяця не пізніше 30 числа наступного місяця.

У Договорі сторони передбачили (п. 13 Договору), що розмір орендної плати переглядається за потребою у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміна розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, у тому числі в наслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Даний договір зареєстровано у Борзнянській філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11 лютого 2008 року за № 040884200001.

22 жовтня 2008 року Рішенням вісімнадцятої сесії п’ятого скликання Борзнянської міської ради «Про надання земельних ділянок несільськогосподарського призначення в оренду», у зв’язку з продажем нежитлового приміщення СПД ОСОБА_4 в м. Борзна, вул. Незалежності, 8-б, вилучено з орендованої земельної ділянки СПД ОСОБА_1 132 м.кв.

Пунктом 4.1 цього рішення передбачено внести зміни в договір оренди земельної ділянки з СПД ОСОБА_1 з 01.11.2008.

Проте, як пояснив представник позивача у судових засіданнях будь-яких змін до діючого Договору не вносилось. Проект відведення земельної ділянки та встановлення нових меж у зв’язку зі зміною меж ділянки не розроблювався.

03 вересня 2012 року Рішенням позачергової сімнадцятої сесії шостого скликання Борзнянської міської ради «Про вилучення із орендованої земельної ділянки», з метою забезпечення проїзду до земельної ділянки фермерського господарства ОСОБА_5, із орендованої ділянки відповідача, яка знаходиться за адресою м. Борзна, вул. Незалежності, 8, вилучено земельну ділянку під проїжджою частиною площею 80,0 м.кв. з 01 листопада 2012 року.

Як пояснив представник позивача у судових засіданнях будь-яких змін до діючого Договору знову ж таки не вносилось. Проект відведення земельної ділянки у зв’язку зі зміною меж ділянки не розроблювався. Площу вилученої ділянки у розмірі 80 кв.м. було визначено землевпорядником міської ради. Проект відведення цієї ділянки не розроблювався.

Будь-яких доказів таких вимірів представником позивача суду також не надано.

Як зазначив представник позивача, після закінчення строку дії договору 01.11.2012, відповідачем не було вчинено жодних дій спрямованих на продовження строку дії договору.

Позивачем було направлено на адресу відповідача лист №45 від 18.02.2013, в якому позивач повідомляв відповідача, що оскільки 17.01.2013 тому було вручено чотири договори оренди на земельні ділянки по вулицях: Незалежності, 8, ОСОБА_6, 81 та 1 провулок Київський, 22 для їх підписання та реєстрації в Бортнянському відділенні Бахмацької МДПІ, а термін їх реєстрації спливає 20.02.2013, відповідачу необхідно терміново зареєструвати ці договори та один примірник надати до міськради.

Від отримання даного листа відповідач відмовився, що відображено у розносній книзі позивача №3-21 за 2013 рік.

Проекти договорів вручених відповідачу 17.01.2013, позивачем суду надано не було.

Листом №59 від 24.03.2015, позивач повідомив відповідача про закінчення терміну дії договору оренди землі за адресою вул. Незалежності, 8 та просив терміново заключити договір оренди землі за вищезгаданою адресою та добровільно сплатити заборгованість в сумі 24932,88 грн. за період із 01.11.2012 по 01.03.2015.

Розрахунок заборгованості суду не надано.

Відповідно до запису у розносній книзі позивача №03-13 відповідач від підпису про отримання листа №59 від 24.03.2015 відмовився.

Після цього, як зазначає позивач, згідно до “Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель”, виготовленої ДП Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою, зареєстрованої 16.12.2010 №445, ст. 288,5 “Податкового кодексу України”, “Положення про розрахунок орендної плати на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах міста Борзна (зі змінами і доповненнями)” яке затверджене рішенням 12 сесії 24 скликання Борзнянської міської ради від 18.01.2005 (далі – Положення) спеціалістом 1 категорії міської ради ОСОБА_7 було здійснено розрахунок спричинених збитків (упущеної вигоди) за оренду земельної ділянки за адресою м. Борзна, Незалежності, 8 ФОП ОСОБА_1 за період з 01.11.2012 по 01.06.2015 (з дня закінчення дії попереднього договору по час складання позовної заяви). Як зазначено у розрахунку, розрахунок складено на основі орендної плати за землю у зв’язку з тим, що ні спорудам ні земельній ділянці шкоди не заподіяно.

Загальна суму заборгованості за цим розрахунком становить 30 528,38 грн.

При цьому, розраховувалась орендна плата за користування земельними ділянками площею 841,4 кв.м. та 1146,6 кв.м.

Як пояснив представник позивача, 841.4 кв.м. це площа частини спірної земельної ділянки, яка використовується відповідачем як земля комерційного призначення, а тому при розрахунку орендної плати цієї частини ділянки були застосовані коефіцієнти функціонального призначення для земель комерції, а саме 2,5 та 0,12, які встановлені згідно “Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель” та Положення, відповідно.

Що стосується земельної ділянки площею 1146,6 кв.м., то це площа іншої частини спірної земельної ділянки, яка використовується відповідачем як земля промислового призначення, а тому при розрахунку орендної плати цієї частини ділянки були застосовані коефіцієнти функціонального призначення для земель промисловості, а саме 1,2 та 0,05, які встановлені згідно “Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель” та Положення, відповідно.

Розмір площ, які використовуються ФОП ОСОБА_1 на спірній земельній ділянці під комерційну діяльність та промисловість 841,4 кв.м. та 1146,6 кв.м. відповідно, та на підставі яких позивачем здійснено розрахунок збитків, згідно пояснень представника позивача, була визначена за усною домовленістю між Борзнянською міською радою та відповідачем на підставі поданої останнім заяви. Даної заяви представником позивача суду не надано.

Жодних доказів визначення таких площ за цільовим призначенням суду надано не було.

При цьому, відповідно до типового договору оренди землі при розрахунку орендної плати на усю земельну ділянку площею 2200 кв.м. був використаний коефіцієнт 0,05, який відповідно до Положення застосовується до земель промислового цільового признання.

Згідно наданого витягу відділу Держземагенства у Борзнянському районі Чернігівської області від 27.07.2015 № 18-28-0.3-1935/2-15 при розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 7420810100:01:001:0033 за адресою Чернігівська область, м. Борзна, вул. Незалежності, 8, використано площу цієї ділянки у розмірі 2200м.кв. та коефіцієнт Кф 2,5, як для земель комерційного призначення, для усієї площі земельної ділянки.

Розпорядженням виконавчого комітету Борзнянської міської ради №10 від 24.07.2015, з метою обстеження земельної ділянки на предмет використання ФОП ОСОБА_1 за адресою вул. Незалежності, 8, м. Борзна, було створено комісію у складі: Голови комісії ОСОБА_3 – заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів та членів комісії: ОСОБА_8 – інспектора міської ради; ОСОБА_9 – інспектора міської ради; ОСОБА_10 – депутата міської ради, члена постійної комісії міської ради із земельних відносин на території міської ради та питань охорони навколишнього середовища.

27.07.2015 комісією було складено акт б/н, згідно якого даною комісією проведено обстеження земельної ділянки за адресою вул. Незалежності, 8, м. Борзна площею 1988 кв. м. та встановлено, що на даній земельній ділянці розташовані:

- трьохповерхове приміщення розміром 30м х 15м, яке використовується в комерційних цілях;

- магазин 20 м х 7м;

- гаражі, склади.

Окрім того, у вищезазначеному акті вказано, що на час обстеження ФОП ОСОБА_1 використовує дану земельну ділянку без оформлення договору оренди, як і використовував її раніше починаючи із 01.11.2012.

Усно представник позивача зазначив, що дана територія використовується ФОП ОСОБА_1А для під'їзду та вивантаження автотранспорту. Під комерційні цілі використовується 2 приміщення: 3-х поверхове приміщення, в якому знаходиться магазин та окрема будівля магазину.

Також представником позивача усно було пояснено, що загальна площа земельної ділянки 1998 кв.м. була встановлена шляхом арифметичного підрахування, а саме: 2200 кв.м. (початкова площа земельної ділянки) мінус 132 кв.м. (вилучено на підставі рішення 18 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 22.10.2008 у зв’язку з продажем нежитлового приміщення СПД ОСОБА_4В.) мінус 80 кв.м. (вилучено на підставі рішення позачергової 17 сесії 6 скликання Борзнянської міської ради від 03.09.2012 з метою забезпечення проїзду до земельної ділянки ФГ ОСОБА_5І.). При складанні вищевказаного акту обстеження земельної ділянки виміри фактичної площі земельної ділянки та будівель, розташованих на цій ділянці, спеціалістами та спеціальними технічними засобами не проводилися, а розміри будівель комісією були встановлені шляхом приблизного виміру на кадастровому плані земельної ділянки, який був виготовлений ще до здачі в оренду земельної ділянки площею 2200 кв.м.

При цьому, позивач наполягає, що крім цього акту комісії зазначений кадастровий план є достатнім доказом використання відповідачем усієї спірної земельної ділянки.

Відповідно до наданої позивачем у судовому засіданні 13.08.2015 довідки КП “Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації ” №125 від 11.06.2015 станом на 31.12.2012 на підставі свідоцтва про право власності видане виконавчим комітетом Борзнянської міської ради від 03.03.2010 року, згідно рішення міської ради від 26.02.2010 №17-10 ФОП ОСОБА_1 є власником приміщень загальною площею 1152,8 кв.м., а саме: 3-ох поверховий будинок побуту площею 920,1 кв.м.; офіс банку 84,7 кв.м.; гараж 148 кв.м.; ганок; ганок, розташованих на земельній ділянці за адресою вул. Незалежності, 8, м. Борзна.

Суд вбачає, що у довідці МБТІ зазначено площу лише самих приміщень, площа земель які знаходяться під даними приміщеннями у даній довідці не зазначена.

Розпорядженням виконавчого комітету Борзнянської міської ради №11 від 12.08.2015, з метою додаткового обстеження земельної ділянки на предмет використання ФОП ОСОБА_1 за адресою вул. Незалежності, 8, м. Борзна, було створено комісію у складі:

Голови комісії ОСОБА_3 – заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів.

Членів комісії:

ОСОБА_8 – інспектора міської ради;

ОСОБА_9 – інспектора міської ради;

ОСОБА_10 – депутат міської ради, член постійної комісії міської ради із земельних відносин на території міської ради та питань охорони навколишнього середовища.

12.08.2015, було складено акт б/н, в якому даною комісією проведено обстеження земельної ділянки за адресою вул. Незалежності, 8, м. Борзна площею 1988 кв. м.. згідно даного акту на земельній ділянці розташовані:

- трьохповерховий будинок побуту загальні площа – 920,1 кв.м. із яких 544,35 кв. м. використовується як комерційна та 375,75 кв. м. для промисловості;

- офіс банку – 84,7 кв. м.;

- гараж 148 кв. м.;

- незавершене будівництво гаражів 333,61 кв. м.

Приміщення використовуються за призначенням.

Земельна ділянка площею 1988 кв.м. повністю огороджена і використовується виключно ОСОБА_1

Позивачем було пояснено суду, що при складанні вищевказаного акту виміри фактичної площі земельної ділянки та розташованих ній приміщень спеціалістами за допомогою спеціальних технічних засобів також не проводилися. Вказані площі приміщень, а саме: трьохповерховий будинок побуту загальною площею 920,1 кв.м.; офіс банку площею 84,7 кв.м.; гараж площею 148 кв.м., які розташовані на земельній ділянці по були зазнчені згідно довідки КП “Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації” №125 від 11.06.2015.

Площа ж незавершеного будівництва гаражів – 333,61 кв.м. не вимірювалася, а була визначена згідно кадастрового плану. Комерційна та промислова площа будинку побуту вимірювалась декілька років тому працівниками міської ради у присутності відповідача. При цьому, доказів таких вимірювань суду не надано.

Позивачем також було пояснено суду, що вказана у акті обстеження земельної ділянки від 12.08.2015 площа трьохповерхового будинку побуту 920,1 кв.м. із яких 544,35 кв.м. використовується як комерційна та 375,75 кв.м. для промисловості є загальною площею трьох поверхів, а не площею земельної ділянки на котрій розташоване дане приміщення.

Зазначеними актами обстеження від 27.07.2015 та 12.08.2015 не визначено межі, площі та конфігурації земельної ділянки.

Отже, з цих актів обстеження земельної ділянки за адресою вул. Незалежності, 8, м. Борзна неможливо встановити межі та фактичні розміри земельної ділянки.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як зазначається у п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Як зазначає Верховний Суд України у справі № 3-210гс14 статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Шкода, тобто, розмір спричинених збитків (упущеної вигоди) позивачем визначений як розмір орендної плати, яку він міг отримати при наявності укладеного та зареєстрованого договору оренди земельної ділянки.

Одною із основних складових для розрахунку орендної плати є площа земельної ділянки.

У Договорі встановлено загальну площу орендованої земельної ділянки у розмірі 2200 м.кв. для несільськогосподарського призначення – комерційна діяльність та промисловість. Будь-яких розмежувань під ці види діяльності Договором не передбачено.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством

порядку.

Суду не надано жодного належного та допустимого доказу правомірності визначення позивачем площі земельної ділянки під комерційне та промислове використання у розмірі 841,4 м.кв. та 1146,6 м.кв., відповідно, на підставі яких проведено розрахунок орендної плати.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

За приписами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою тощо.

Документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Видами такої документації є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання (ч. 1 ст. 25 цього Закону).

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Загальну площу спірної земельної ділянки у розмірі 1998 м.кв., як зазначає позивач, ним встановлено шляхом арифметичного підрахунку.

Суд не вважає підтвердженим зазначений розмір земельної ділянки, оскільки проект землеустрою такої ділянки суду не надано, розміри ж вилучених частин земельної ділянки (132 м.кв. та 80 м.кв.) належними та допустимими доказами не підтверджені, а при обстеженні земельної ділянки комісією Борзнянської міської ради не було встановлено фактичних меж, площі, конфігурації а ні земельної ділянки загалом, а ні її частин, на яких розміщено нерухоме майно.

Крім того, суд не приймає як доказ використання відповідачем земельної ділянки площею 1998 м.кв., як про це наполягає позивач, кадастровий план земельної ділянки, оскільки за приписами ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастрова карта (план) це лише графічне зображення, що містить відомості про об'єкти (земельні ділянки) Державного земельного кадастру. Крім того, наданий суду кадастровий план орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 7420810100:01:001:0033 містить графічне зображення ділянки загальною площею 0,22 га, тобто без врахування або визначення зазначених вище вилучених частин земельної ділянки.

Таким чином, суд вважає недоведеною правомірність здійснених розрахунків упущеної вигоди у вигляді орендної плати за земельну ділянку площею 1998 м.кв..

Суд, також, не приймає до уваги зазначену в актах обстеження обставину, що ця земельна ділянка повністю огороджена, оскільки у попередніх поясненнях представник позивача вказав, що вилучені 80 кв.м. це частина спірної ділянки, яка використовується як проїзд і до території ФГ ОСОБА_5 і до території, яка використовується відповідачем, а тому є неогородженою.

У письмових поясненнях та судових засіданнях представник позивача як неправомірну поведінку відповідача зазначає ухилення тим від укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно абз. 12 ч. с. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За приписами ст.. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору

листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Застосовуючи до спірних відносин зазначені норми позивач не зважає на приписи частини. 10 цієї статті, відповідно до яких у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Зазначена правова норма має імперативний характер, відхилення від якої неприпустимо.

У даному випадку має місце зміна меж земельної ділянки. Крім того, розмежування земельної ділянки при проведенні розрахунків орендної плати як упущеної вигоди на землі промисловості та землі комерційного використання є підставою вважати про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, оскільки у кадастровому плані цієї ділянки зазначено цільове призначення - комерційне використання.

Такий порядок одержання земельної ділянки на праві оренди встановлений статтями 123, 124 та 186-1 Земельного кодексу України і передбачає такі основні етапи, а саме:

- отримання дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на розроблення проекту або технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із встановлення її меж в натурі (на місцевості) та цільового призначення;

- розроблення такого проекту та його погодження;

- прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної

ділянки та надання земельної ділянки особі у користування;

- укладання договору оренди земельної ділянки.

Оскільки використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за своєю правовою природою є триваючим правопорушення, суд враховує правові норми, що регулюють зазначений порядок за весь час тривання спірних відносин.

Аналізуючи зазначені норми Земельного кодексу України, Законів України «Про оренду землі» та «Про землеустрій» суд дійшов висновку, що укладання додаткової угоди про поновлення Договору так само як і укладення нового договору не у визначеному законом порядку є неправомірним та таким, що прямо порушує земельне законодавство.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд не приймає обґрунтування позивача щодо неправомірної поведінки відповідача, яка полягає у ухиленні від укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та укладені договору оренди у такому порядку, як вимагав цього позивач, оскільки не вважається неправомірною поведінка , яка полягає у відмові вчинити дій, які порушують чинне законодавство.

Відповідно до п. ґ ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Частиною 2 статті 157 Земельного кодексу України передбачено, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.1, 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Натомість, позивачем не було створено відповідну комісію для визначення розміру заподіяних збитків у передбаченому порядку, розрахунок таких збитків здійснено лише працівником Борзнянської міської ради та підписаний її головою, а тому дії позивача щодо визначення збитків суд вважає неправомірними.

Відповідно до ст. ст. 33. Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 22, 29, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 18.08.2015.

           Суддя В.В. Шморгун