РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 700/1277/14-ц

Провадження № 2/700/410/14

24 грудня 2014 року

Лисянський районний суд Черкаської області в складі: головуючого – судді: Пічкур С.Д.

при секретарі: Козак І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Босівської сільської ради Лисянського району про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на будинок та земельні ділянку після смерті ОСОБА_2 за заповітом.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 17 лютого 1998 року померла ОСОБА_2, яку він з дружиною доглядав і вона склала на нього заповіт. Після її смерті він фактично прийняв спадщину, але через відсутність правовстановлюючих документів на будинок нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з вищевикладених підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу відповідно до ст. 224 ЦПК України у відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення.

Суд,  вислухавши пояснення позивача,  дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно свідоцтва про смерть від 19.02.1998 року ОСОБА_2 померла 17 лютого 1998 року.

Відповідно до заповіту від 13 травня 1997 року, посвідченого Босівською сільською радою, ОСОБА_2 все своє майно на випадок смерті заповіла ОСОБА_1.

З довідки сільської ради від 04.08.2014 року №312 вбачається, що померла до смерті постійно проживала разом з ОСОБА_1, який по даний час проживає у її спадковому будинку по вул. Молодіжній, 6. Належить на праві власності померлій і земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,80 га. згідно державного акту І-ЧР № 014573.

Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, оскільки вступив у володіння спадковим майном як єдиний спадкоємець за заповітом.

Спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України 2003 року, тому до даних правовідносин застосовуються вимоги ЦК УРСР 1963 року.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, що передбачено ст. 1296 ЦК України.

Постановою нотаріуса від 22.11.2014 року №1834/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв’язку з неподанням правовстановлюючих документів на спадкове майно, житловий будинок.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Суд повинен вирішувати питання про визнання права на спадщину, щоб не заміщувати функції нотаріальної контори, тільки при наявності Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданою відповідною нотаріальною конторою.

За викладених обставин у суду не має підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки позивачем надано всі належні та допустимі докази законності та обґрунтованості своїх позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 549, 550 ЦК УРСР, ст. 10, 60, 212-215, 224 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Босівської сільської ради Лисянського району про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами в с. Босівка Лисянського району Черкаської області вул. Молодіжна, 6, що належав померлій ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,80 га. в адмінмежах Босівської сільської ради Лисянського району Черкаської області, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту серії І-ЧР №014573 від 06.06.2001 року.

Рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив протягом десяти днів з дня його отримання за заявою відповідача.

Головуючий суддя – С. Д. Пічкур