ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2012 р. Справа № 151728/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Макарика В.Я., Обрізка І.М.,
за участі секретаря судового засідання: Баранкевич А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на ухвалу судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2011 року про повернення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні,
встановив:
У листопаді 2011 року позивач ОСОБА_1 відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просив скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Львівській області від 28.10.2011 р. про накладення штрафу (ВП № 28801320).
Ухвалою судді Сихівського районного суду м. Львова від 08.11.2011 року вищевказану позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із цією ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду є незаконною, необґрунтованою та прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції повертаючи позовну заяву з підстав непідсудності цієї справи місцевому суду як адміністративному, безпідставно проігнорував вимоги ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 09.03.2011 року), де передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ. Оскільки постанова про накладення штрафу державним виконавцем винесена при виконанні виконавчого листа № 2а-61/11, виданого 05.09.2010 року Сихівським районним судом м. Львова, тому даний спір підсудний саме Сихівському районному суду м. Львова.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 08.11.2011 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави і межі апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції свою ухвалу про повернення позовної заяви обґрунтував тим, що адміністративна справа за вищевказаним позовом, відповідно до частини 2 статті 18 КАС України підсудна окружному адміністративному суду, оскільки спір виник за участі органу державної влади – органу ДВС.
Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України (в редакції чинній на час подання адміністративного позову), учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органів ДВС в порядку, передбаченому КАС України можливе за умови, що законом не встановлено іншого порядку судового оскарження таких рішень, дій або бездіяльності.
Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції від 09.03.2011 року), зокрема ч. 4 ст. 82 цього Закону встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Суд апеляційної інстанції враховує, що положення вищевказаного Закону є спеціальним щодо регулювання відносин у сфері виконавчого провадження, в редакції, яка прийнята пізніше аніж положення ст. 18 КАС України, а тому до застосування підлягають саме ці спеціальні норми, які визначається підсудність адміністративної справи щодо оскарження дій (рішень) державного виконавця.
Враховуючи наведені вище правові норми, а також враховуючи, що позивачем, який є стороною виконавчого провадження, оскаржуються дії і постанова (рішення) державного виконавця ВП № 28801320 від 28.10.2011 року щодо накладення штрафу за невиконання судового рішення за виконавчим листом № 2а-61/08, виданого 05.09.2011 року Сихівським районним судом м. Львова, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що даний спір підсудний Сихівському районному суду м. Львова, як адміністративному, тобто суду який прийняв судове рішення, видав виконавчий лист і повинен здійснювати контроль за його виконанням.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції винесена за результатами неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, з порушеннями норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви, а тому оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду, зі стадії відкриття провадження у справі.
Одночасно, суд апеляційної інстанції звертає увагу суду першої інстанції на те, що слід з’ясувати питання чи є ОСОБА_1 відділ соціального захисту юридичною особою та належним позивачем по адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради – задоволити.
Скасувати ухвалу судді Сихівського районного суду м. Львова від 08 листопада 2011 року про повернення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: В.Я. Макарик
ОСОБА_2