Справа №   1743 2008р.

Головуючий інстанції Бондаренко В.М.

Категорія: право власності                                                    

Доповідач - Хребтов В.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2008 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Шаповал Н.М.

Суддів - Кіпенка І.С., Хребтова В.П., При секретарі - Татаріновій А.М розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Банківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на Уі частину будинку і господарських будівель,-

ВСТАНОВИЛА:

2 листопада 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним, встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на 1А частину будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1.

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що з лютого місяця 2002 року вона стала проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 В 2003 році вони купили у ОСОБА_3 будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 за 1500 доларів США. Однак, замість договору купівлі-продажу будинку був оформлений договір дарування. Про те, що угода була оформлена як договір дарування, а не як договір купівлі-продажу вона дізналася у 2004 році.

Вони збиралися зареєструвати шлюб, а тому не придавали значення тому, в якій формі була укладена угода. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 трагічно загинув. У зв'язку з цим вона вимушена була звернутися до суду з позовом і просила визнати договір дарування житлового будинку недійсним, встановити факт проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю і визнати за нею право власності на Уг частину спірного домоволодіння.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову не заперечував, в наданому до суду листі підтвердив факт, що між ним та ОСОБА_6 було оформлено договір дарування спірного будинку, тоді як фактично була укладена угода купівлі-продажу і ОСОБА_6 з ОСОБА_2 сплатили йому гроші за будинок в розмірі 1500 доларів США.

Треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти позову заперечували.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову. Рішення вважає необгрунтованим, оскільки судом не враховано, що позивачка не надала дотовірних доказів про те, що вона проживала з ОСОБА_6 однією сум'єю і спірний будинок було

і, куплено також і за її гроші . Крім того, позивачка пропустила строк позовної давності на звернення до суду з позовом.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині визнання договору дарування недійсним та визнання за позивачкою права власності на Уг частину житлового будинку з господарськими будівлями, з відмовою ОСОБА_2 в задоволенні цих вимог.

Матеріали справи свідчать про те, що спірним є будинок АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 16 жовтня 2003 року, укладеного між ОСОБА_6 і ОСОБА_3

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним і визнання за нею права власності на половину домоволодіння, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 фактично було укладено договір купівлі-продажу спірного будинку, а ОСОБА_2 і ОСОБА_6, проживаючи однією сім'єю, купили спірний будинок за сумісні кошти, у зв'язку з чим позивачка має право на половину спірного будинку.

Судова колегія не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права, а також по недоведеним обставинам, що мають значення для справи.

Факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 2002 року по 2007 рік підтверджено поясненнями свідків, а також тим, що позивачка з 2003 року зареєстрована як мешканець спірного будинку і проживала в ньому.

Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без шлюбу передбачено п. 5 ст. 256 ЦПК України, а тому суд першої інстанції мав право встановити такий факт.

Також суд обгрунтовано прийшов до висновку про те, що правовідносини, які пов'язані з придбанням будинку повинні вирішуватися за правилами ЦК України в редакції 1963 року і за правилами Закону України „ Про власність".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 112 ЦК України (1963р.) майно може належати на праві спільної власності двом чи кільком громадянинам.

Згідно з. Ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, позивачка повинна надати достовірні докази на підтвердження того, що нею були витрачені кошти і в якому розмірі на придбання спірного будинку та з ОСОБА_6 була домовленність про набуття права сумісної власності на спірний будинок.

Матеріали справи свідчать про те, що за договором дарування від 16 жовтня 2003 року, який нотаріально засвідчений, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_1.

З моменту дарування, тобто з 2003 року, до смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 вказаний договір ніким не оспорювався. Тільки після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом.

Відповідач ОСОБА_3 також за життя ОСОБА_6 договір дарування не оспорював. Його письмові пояснення про те, що будинок було продано ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не можна вважати такими, що тягнуть за собою визнання договору дарування недійсним.

Сам по собі факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_6 не свідчить про наявність між ними угоди про набуття права сумісної власності на спірний будинок.

Судова колегія вважає, що позивачкою не надано достовірних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

З врахуванням наведеного судова колегія скасовує судове рішення в частині визнання договору дарування недійсним і визнання за ОСОБА_2 права власності на Уг частину спірного домоволодіння.

Оскільки підстав для направлення справи на новий розгляд немає, судова колегія на підставі наданих сторонами доказів і діючого на той час матеріального права, ухвалює рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні вказаних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 18 лютого 2008 року в частині встановлення факту проживання ОСОБА_2 і ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з лютого 2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін.

В іншій частині рішення скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним і визнання права власності на ½  частину будинку з господарськими будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але можу бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.