Справа № 2 а - 228 / 09/ 0108
ПОСТАНОВА
іменем України
« 05 » травня 2009 року, 11 50 год. м. Керч АР Крим.
Керченський міський суд
у складі: судді - Белоусова Е.Ф.
при секретарі – Зінгерман К.В.
за участю:
позивачки – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Керчі адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі про визнання дій неправомірним і стягненні недоплаченої суми надбавки,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що маючи статус «Дитини війни» вона ні в 2006, ні в 2007 р. не одержувала передбачену ст. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а в 2008 р. одержала її в меншому розмірі – 10 %, незважаючи на визнання неконституційним положень п. 12 ст. 71 ЗУ « Про державний бюджет України на 2007 рік», що призупинив підвищення розмірів пенсії даної категорії пенсіонерів. Вважає дані дії відповідача неправомірними й, уточнивши свої позовні вимоги, просить стягнути з нього недоплачену суму допомоги за період з 01.01.2008 г. по 30.04.2009 р. у розмірі 1557 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши заперечення за позовом письмово, пояснивши, що ні сам закон, на який посилається позивачка, ні інші нормативні акти пенсійного законодавства України не містять механізму розрахунків даної надбавки, вказівки фондів з яких вона повинна виплачуватися і яким органом, не визначений у законодавчому порядку й сам термін – «мінімальна пенсія за віком». Крім того, після визнання неконституційним ЗУ « Про державний бюджет України на 2007 рік», зміни до нього не вносилися й кошти на виплату спірної надбавки з бюджету не надходили ні в 2007 р., ні в 2008 році. В 2008 р. були внесені зміни в ст. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» і їх надбавка була прирівняна до надбавки, встановленої для учасників війни, і в цьому розмірі вона виплачується позивачці, тому просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 14-17).
Заслухавши позивачку й дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючім частковому задоволенню по наступних підставах. Із сукупності зібраних у справі доказів судом встановлено, що позивачка, що народилася 30.10.1937 г., дійсно є пенсіонером за віком і має статус «Дитини Війни» (а.с. 6). Отже, має право, у відповідності зі ст. ст. 6-7 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 г., на одержання надбавки у вигляді 30 % мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Держбюджету, тим більше що положення п. 12 ст. 71 ЗУ « Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-v від 19.12.2006 г. і пп.2 п.41 розділу II ЗУ « Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI від 28.12.2007 г. рішеннями Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 г. і № 10-рп/2008 від 22.05.2008 г. визнані неконституційними, що не оскаржується відповідачем. Відсутність механізму виплат зазначеної надбавки в законі у відповідності зі ст. 3 Конституції України не дає підстав Пенсійному Фонду України відмовити позивачці в її виплаті, тому що норма ст. 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» є діючої, а при відсутності закону, що регулює дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, що регулює подібні правовідносини, відповідно до вимог ч.4 ст. 8 і ч. 7 ст. 9 КАС України. Таким чином, для розрахунків зазначеної надбавки необхідно керуватися ст. 28 ЗУ «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 г., де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, який у свою чергу щорічно встановлюється законом про державний бюджет України на наступаючий рік. Доводи відповідача про те, що ця норма закону застосовується виключно до розмірів надбавок до пенсій, призначуваних відповідно до даного закону, не може служити підставою до відмови в позові, оскільки інший розмір чинним пенсійним законодавством України не передбачений. Не можуть бути покладені в основу відмови в задоволенні позову доводи відповідача про відсутність перерахувань із Державного бюджету коштів на зазначені виплати, оскільки, хоча в ст. 7 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» зазначено, що фінансове забезпечення соціальних виплат здійснюється не за рахунок бюджету Пенсійного Фонду України, а за рахунок коштів Держбюджету, у ст. 58 ЗУ « Про обов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що саме на Пенсійний Фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція й облік страхових внесків, призначення пенсій і підготовка документів для їхньої виплати, забезпечення своєчасного й у повному обсязі фінансування й виплати пенсій, здійснення контролю над цільовим використанням коштів Пенсійного Фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені законом і статутом Пенсійного Фонду. Тому відповідач є головним розпорядником коштів для виплати пенсій і надбавок «дітям війни», а, отже, належним відповідачем за позовом.
Доводи відповідача про пропуск позивачкою строку позовної давнини є помилковими, оскільки позивачка, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути суми у межах цього строку, а тому вони підлягають задоволенню, але у більшому розмірі, ураховуючи неможливість порушення прав позивачки та допущену позивачкою при складанні розрахунку помилку у розмірі мінімальної пенсії, а також отримання нею 10%. надбавки з травня 2008 року, а саме – у сумі 1589 грн. 80 коп. (141х3 + 144,3 + 96,2х2 + 96,4х3 + 99,6 х7).
Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осі, про захист яких вони просять.
У відповідності зі ст. 94 і п.3 ст. 3 розділу VII КАСУ судові витрати позивачці відповідно до задоволених вимог, у розмірі 3,40 грн. відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 99-100, 159-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_2 задовольнити, визнати дії Управління пенсійного Фонду України в м. Керчі неправомірними, і стягнути з УПФ України в м. Керчі на її користь – 1589 (одну тисячу п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 80 коп. невиплаченої надбавки до пенсії за період з січня 2008 року по квітень 2009 року, а у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.
Стягнути з рахунку Державного Казначейства України, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України, на користь ОСОБА_2 – 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат, решту судових витрат віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги, з одночасним напрямком її копії в апеляційну інстанцію, протягом 20 днів від дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається в 10-денний строк з моменту складання постанови в повному обсязі, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя / ОСОБА_3Ф./