Справа № 2-98/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    17.04.2009 р. Борівський районний суд Харківської області в складі

головуючого                                  Любої В.І.

при секретарі                               Тетерук О.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в смт. Борова цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  агрофірма «ЮОМІ» Борівського району Харківської області в особі  директора  ОСОБА_2  

про визнання договору застави нерухомого майна під  позику грошових коштів дійсним, про  визнання права власності на  майно та стягнення суми позики

в с т а н о в и в :

        ОСОБА_1 звернулася до Борівського районного суду з позовною заявою, в якій вказала, що 03 січня 2007 року   згідно письмового договору  позичила СТОВ а/ф “ЮОМІ” Борівського району Харківської області в особі  голови правління ОСОБА_2 на розвиток господарства, а саме купівлю нової сільгосптехніки 120 000 грн.  під заставу нерухомого майна: будівлі механічної майстерні, складу № 446, які знаходяться  на території Борівської селищної ради за межами смт. Борова Харківської області поблизу с. Новоселівка Борівського району Харківської області.

    03 січня 2008 року  згідно письмового договору  позичила СТОВ а/ф “ЮОМІ” Борівського району Харківської області в особі  голови правління ОСОБА_2  на розвиток господарства: купівлю елітних сортів пшениці та соняшнику, мінеральних добрив, тощо 190 000 грн.  під заставу нерухомого  майна:  складу № 40, складу № 10, кузні, будівлі петкуса, петкуса, комплексу зерноочищувального стаціонарного-20 (КЗС-20), вагів, будівлю вагової, які знаходяться  на території Борівської селищної ради за межами смт. Борова Харківської області поблизу с. Новоселівка Борівського району Харківської області.

    Згідно умов  договору СТОВ а/ф “ЮОМІ” Борівського району Харківської області в особі директора ОСОБА_2  зобов”язався повернути мені суму позику в строк до 31 грудня 2008 року.

    На підтвердження договору ОСОБА_2 написав розписки про отримання грошових коштів у сумі 120 000 грн. та 190 000 грн. та надав акт передачі майна під заставу на суму позики.  

    Крім того, відповідач СТОВ а/ф “ЮОМІ” в особі  директора ОСОБА_2 15.01.2008 року  під  розписку позичив у неї на розвиток господарства  ще 58,240 грн., які зобов»язався повернути до 31 .12.2008 року.

     Вказує на те, що  при укладенні  даних договорів відповідач ОСОБА_2 ухилився від його нотаріального посвідчення, посилаючись на відсутність коштів для оплати послуг нотаріуса та відсутності на заставлене майно технічних документів.

    02.02.2009 року вона звернулася з вимогою до  директора  СТОВ а/ф “ЮОМІ”  ОСОБА_2 з вимогою повернути їй грошові кошти в сумі  368 240 грн., або ж передати їй заставлене нерухоме майно. Однак,  ОСОБА_2   відмовився повернути  суму позики по причині відсутності грошових коштів, а передати  у власність нерухоме майно, яке було надано  в заставу під грошові кошти не має можливості, оскільки договір не посвідчений та не зареєстрований в установленому порядку.

    Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру ОСОБА_2 дійсно перевів позичені нею грошові кошти на рахунок СТОВ а/ф “ЮОМІ” на розвиток господарства.

    Вважає, що письмові договори від  03 січня 2007 року, 03 січня 2008 року та  усний договір від 15 січня 2008 року повністю виконані, що підтверджується розписками ОСОБА_2 про отримання грошових коштів та квитанціями до прибуткового касового ордеру про вкладення даний коштів у господарство та просить суд визнати договір   застави нерухомого майна під  позику грошових коштів від 03 січня 2007 року та від 03 січня 2008 року та усний договір позики від 15 січня 2008 року укладений між ОСОБА_1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю  агрофірма «ЮОМІ» Борівського району Харківської області   в особі  директора  ОСОБА_2 — дійсним, визнати право власності за нею- Мірошниченко ОСОБА_3 на нерухоме майно  заставлене під позику в сумі 218 220 грн. : будівлю механічної майстерні, склад № 446, склад № 40, склад № 10, кузню, будівлю петкуса, петкус, комплекс зерноочищувальний стаціонарний-20 (КЗС-20), ваги, будівлю вагової, які знаходяться  на території Борівської селищної ради за межами смт. Борова Харківської області поблизу с. Новоселівка Борівського району Харківської області , а залишок позики — 150 020 грн.  стягнути  грошовими коштами.

             У  судовове засідання позивач не з”явилася,  оскільки зп станом здоров”я не може прибути в судове засідання, однак надала суду письмову заяву  в якій просить суд розглянути справу без її участі,  свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

             Відповідач ОСОБА_2 в  судовому засіданні пояснив, що  не заперечує проти позовних вимог позивача, оскільки дійсно позичив у ОСОБА_1 під заставу нерухомого майна агрофірми СТОВ “ЮОМІ” Борівського району Харківської області грошові кошти  приблизно в сумі 370 000 грн.  3 січня 2007 року   згідно письмового договору  позичив 120 000 грн. на купівлю нової сільгосптехніки  під заставу нерухомого майна: будівлі механічної майстерні, складу № 446, які знаходяться поблизу с. Новоселівка Борівського району Харківської області. 03 січня 2008 року  згідно письмового договору  позичив  190 000 грн. на купівлю елітних сортів пшениці та соняшнику, мінеральних добрив   під заставу нерухомого  майна:  складу № 40, складу № 10, кузні, будівлі петкуса, петкуса, комплексу зерноочищувального стаціонарного-20 (КЗС-20), вагів будівлю вагової, про що написав розписки про отримання грошових коштів у сумі 120 000 грн. та 190 000 грн., які зобов”язався повернути до 31.12.2008 року та надав акт передачі майна під заставу на суму позики.  

     15.01.2008 року  під  розписку позичив у ОСОБА_1 на розвиток господарства  ще 58,240 грн., які зобов»язався повернути до 31.12.2008 року. Однак, від нотаріального посвідчення договору нерухомого майна під  позику грошових коштів  ухилився, щоб не нести додаткові витрати на оформлення договорів.  На теперішній час зобов”язання по поверненню позики не виконав.

            Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши  матеріали справи вважає, що  позовні вимоги  підлягають задоволенню з наступних підстав.

    Стаття 577 ЦК України  передбачає, що якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

    Однак,  законодавець передбачає, що якщо  одна із сторін договору застави, який всупереч Закону не посвідчений нотаріально, виконала його повністю або частково, а друга сторона  ухиляється від його нотаріального посвідчення, то сторона  яка виконала договір  може звернутися до суду з позовом про визнання даного договору дійсним.

    Дана норма закону передбачена ч. 2 ст. 220 ЦК України,  згідно якої якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджуються письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із  сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

    Судом встановлено, що  письмові договори від  03 січня 2007 року, 03 січня 2008 року та  усний договір від 15 січня 2008 року повністю виконані, що підтверджується розписками ОСОБА_2 про отримання грошових коштів в  загальній сумі 368 240 грн., актом  передачі майна під заборгованість по договору застави та квитанціями до прибуткового касового ордеру про вкладення даний коштів у господарство. (а.с.8-27,40).

    Відповідно до ст. 572 ЦК України “ в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов”язання , забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами....”

     Зобов”язання по поверненню  позики  СТОВ а/ф “ЮОМІ” Борівського району Харківської області в особі  директора ОСОБА_2 не виконало, тому у ОСОБА_1 є всі підстави отримати задоволення за рахунок заставленого  майна, заставленого під позику.

                Згідно  акту  передачі майна під заборгованість по договору застави  (а.с.12)  відповідачем було заставлене   майно на суму 218 220 грн.

    Різниця між  одержаними грошовими коштами  СТОВ а/ф “ЮОМІ” Борівського району Харківської області та сумою заставленого  під позику майна  складає 150 020 грн. (368240-218220 = 150 020), яка підлягає стягненню з СТОВ а/ф “ЮОМІ” Борівського району Харківської області.  

       З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.10,11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України,  ст.220,572,577  ЦК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги – задовольнити.

    Визнати договір   застави нерухомого майна під  позику грошових коштів від 03 січня 2007 року, від 03 січня 2008 року та усний договір від 15 січня 2008 року укладений між ОСОБА_1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю  агрофірма «ЮОМІ»  Борівського району Харківської області  - дійсним.

Визнати право власності за  ОСОБА_1 на нерухоме майно  заставлене під позику в сумі 218 220 грн. : будівлю механічної майстерні, склад № 446, склад № 40, склад № 10, кузню, будівлю петкуса, петкус, комплекс зерноочищувальний стаціонарний-20 (КЗС-20), ваги, будівлю вагової, які знаходяться  на території Борівської селищної ради за межами смт. Борова Харківської області поблизу с. Новоселівка Борівського району Харківської області.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  агрофірми «ЮОМІ» Борівського району Харківської області   залишок  позики в сумі 150 020 грн.  

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Рішення складене та надруковано суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

    Головуючий                                           В.І.Любая