Cправа № 127/14391/15-а

Провадження № 2-а/127/441/15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 серпня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Жмудя О.О., за участі секретаря судового засідання: Шарапанівського Р.П.,

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинии дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до відповідача про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання до перерахунку та виплати пенсії посилаючись на те, що він перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м. Вінниці та з 09.12.2011 р. йому призначено пенсію за інвалідністю як державному службовцю.

З метою перерахунку пенсії та керуючись постановою Правління Пенсійного фонду України «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670» № 5-1 від 14.02.2011 року позивачем до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці Вінницької області 15.04.2015 року подано заяву з клопотанням про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням всіх нарахованих та виплачених йому виплат.

Також мотивує заяву, що відповідно до приписів ст. 40 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

На підставі вищевикладеного просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.07.2015 року позовні вимоги заявлені поза межами строку звернення до суду залишені без розгляду.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом, та відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови йому у здійсненні перерахунку призначеної пенсії, включивши до її розміру складові заробітної плати (інші виплати), а саме: суми індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01.08.2005 року по 31.07.2010 року, протиправною; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок позивачу призначеної пенсії 03.10.2011, включивши до її розміру складові заробітної плати (інші виплати) у розмірі 80 % (відповідно до редакції ст. 37 Закону України "Про державну службу", яка діяла на момент призначення пенсії) на які нараховані внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: суми індексації, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 01.08.2005 року по 31.07.2010 року, починаючи з 20.12.2014 року.

Представник відповідача проти задоволення вимог позивача заперечувала з підстав зазначених у письмових запереченнях, в яких  посилалась на те, що заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, премії, доплат за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок.  Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», виплати, які просить врахувати позивач не передбачені, а тому і не включаються до заробітної плати. Матеріальна допомога, як структура заробітної плати, не передбачена і ст. 2 Закону України «Про оплату праці», яка визначає структуру заробітної плати. Окрім того зазначає, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, а відтак підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні. За таких обставин просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці з 03.10.2011 року та отримував пенсію по інвалідності, а з 09.12.2011 року перейшов згідно заяви на пенсію по інвалідності згідно ЗУ «Про державну службу»

При нарахуванні пенсії головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не було враховано виплати, що були нараховані та виплачені позивачу, а саме: премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду; - одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (до ювілейних та пам’ятних дат як у грошовій, так і натуральній формах); грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення, які є складовими сум заробітної плати працюючих державних службовців.

14.04.2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці та просив перерахувати призначену пенсію з урахуванням всіх нарахованих та виплачених виплат.

Листом від 05.05.2015 року № 116/Д-1 у проведенні перерахунку ОСОБА_1 відмовлено, та зазначено, що врахування матеріальної допомоги та інших виплат законодавством не передбачено.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державу службу» (в редакції, яка діяла на момент призначення розміру пенсійного забезпечення позивачу), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону України «Про державу службу» перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

При цьому, внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року зміни до статті 37 Закону України "Про державну службу" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Враховуючи наведене, при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії таким особам.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частиною 7 ст. 33 Закону України "Про державну службу", встановлено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Ст. 41 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про оплату праці" та Наказу Державного комітету статистики України № 5 "Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати" від 13 січня 2004 року структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до вказаних нормативних актів пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та відповідно відповідач зобов'язаний був врахувати вказані суми. До такого висновку суд дійшов виходячи з того, що перевага надається спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії (ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), а не Законів України "Про державну службу" та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними. Аналогічна позиція викладена і у постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року, 04 березня 2014 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13, 21-14а14 відповідно).

Суд звертає увагу на те, що позивач має право на одержання пенсії державного службовця в розмірі 80 відсотків суми її заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України «Про державу службу», в редакції, яка діяла на момент призначення розміру пенсії, тому посилання відповідача на чинну редакцію цієї норми є безпідставне. При цьому, суд також звертає увагу, що позивачу під час перебування на посаді державного службовця в період з 01.08.2005 року по 31.07.2010 року були виплачені премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду; - одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (до ювілейних та пам’ятних дат як у грошовій, так і натуральній формах); грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення. Однак відповідачем при призначенні розміру пенсії позивача вказані виплати не включені до обчислення її розміру. Разом з тим, суд зауважує, що про вказані суми виплат відповідача було повідомлено при зверненні до нього з відповідною заявою 14.04.2015 року, тому з метою належного захисту порушених прав позивача, та у відповідності до частини 2 статті 11 КАС України, суд приходить до висновку про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у врахуванні при перерахунку пенсії державного службовця розміру цих виплат.

Визначаючись щодо періоду за який у позивача виникло право на захист порушених прав слід зазначити наступне.

Основні засади призначення та перерахунку пенсії визначенні Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 1 п. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія призначається (перераховується) з дня звернення за пенсією.

Відповідно до п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 14.04.2015 року, тобто з моменту звернення позивача до Управління із заявою про перерахунок пенсії.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України в постанові від 21.01.2015 року по справі №К/800/53362/14.

Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 8, 9, 17, 71, 72, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови здійснення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням всіх нарахованих та виплачених йому виплат.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити з 14.04.2015 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням при її обчисленні матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати за період з 01.08.2005 року по 31.07.2010 року з розрахунку 80% заробітної плати.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області. У разі, якщо судом було проголошено лише вступну та резолютивну частини, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О.О. Жмудь