Справа № 2а - 197/2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2009 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої - судді Баєва О.І.
при секретарі Шутяк З.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов'язання до вчинення дій -
в с т а н о в и в :
21.01.2009 р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, в якому просить визнати протиправними дії Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо невиплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.02.2008 року по 30.09.2008 року та зобов'язати Шевченківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради перерахувати в користь ОСОБА_1 недоплачену суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 3 068,49 грн.
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона народила дитину - ОСОБА_1 і перебуває у відпустці по догляду за ним до досягнення трирічного віку. Всупереч вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та п. 3 ст. 22 Конституції України допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй виплачувалась не в повному обсязі. Просить стягнути різницю між допомогою по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку та розміром прожиткового мінімуму, що становить 3 068,49 грн. Крім того просила стягнути з відповідача суму з урахуванням індексу інфляції за час прострочення виплати, а саме 392,15 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити в повному об'ємі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Від відповідача надійшли письмові заперечення щодо позову. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивачки, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, суд дійшов висновку. Що позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 народила дитину - ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про народження дитини.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим же Законом та іншими законами України.
Відповідно до цього ж Закону призначається, як вид державної допомоги сім'ям з дітьми - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вказаний вид державної допомоги сім'ям з дітьми призначається і виплачується через органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим же Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції що діяла у 2007 році, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктом 23 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в новій редакції:
"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз'яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.
Хоча вказане Рішення Конституційного Суду України прямо не встановлює неконституційність пункту 23 розділу 2 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» висновок Кунституційного Суду України щодо неможливості внесення законом про Державний бюджет зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх носить загальний характер, стосується не лише неможливості внесення цим законом змін до Закону України «Про статус суддів», Закону України «Про судоустрій України», Закону України «Про оплату праці», а і до інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожної людини.
Така позиція висловлена у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) справа N 1-29/2007 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 пункт 4, де зазначено, що зі змісту положень Конституції України та Бюджетного Кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Бюджетного Кодексу України. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України Бюджетному Кодексі то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Відтак суд вважає, що позивачці з 01.02.2008 року по 30.09.2008 року повинна була нараховуватися і виплачуватися допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла до 28.12.2007 р.
Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень.
Незважаючи на це допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 виплачувалася в меншому розмірі, відповідно до представленої довідки.
Різниця між виплаченою та недоплаченою позивачці допомогою за спірний період з 01.02.2008 р. по 30.09.2008 р. становить 3 068,49 грн., яка підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.
Суд також вважає підставною вимогу позивачки про стягнення з відповідача заборгованої допомоги за цей період з врахуванням індексу інфляції в розмірі 392,15 грн.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.6,8,9,11,69,71,86,128,158,160,162,163 КАС України, ст. 22 Конституції України, Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. , суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в користь ОСОБА_1недоплачену суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення у розмірі 3 460,64 грн.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Шевченківський районний суд м. Львова. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.
Суддя Баєва О.І.