Судове рішення #4681676

Справа №1-44/09

                                                                   

                                                П О С Т А Н О В А  

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15 квітня 2009 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

                        головуючого-       судді Сіліча І.І.

                       при секретарі-      Романчук С.М.

                      з участю прокурора-Шамринського О.Є.

розглянувши у попередньому  судовому засіданні в м.Рожище кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого ПП “Іванов” торговий представник, одружений,  раніше не судимого,

-   у вчиненні злочину передбаченого ст.191 ч.1 КК України,—

                                 ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04 червня 2008 року уклав договір фінансового лізингу (оренди) № 08060401 з ПП “Інтро” на право отримання та користування комп’ютерною технікою. На підставі накладної – вимоги № 20059244 від 04.06.2008 року ОСОБА_1 отримав в користування комп’ютерне обладнання (ноутбук), вартістю 7430,80 грн., який належав підприємству ЗАТ “Лізмнг ІТ”.

ОСОБА_1 усвідомлюючи , що комп’ютерна техніка йому на праві власності не належить , оплату протягом періоду липень-грудень 2008 року та січень-березень 2009 року взагалі не проводив, діючи всупереч вимогам ст.11 Закону України “Про фінансовий  лізинг”, згідно якої: “лізингоодержувач зобов’язаний відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані”, керуючись єдиним корисливим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, яке йому було ввірене та перебувало у його віданні – ОСОБА_1 продав комп’ютерне обладнання (ноутбук) належне  ЗАТ “Лізмнг ІТ” невстановленій особі за кошти в сумі 5600 грн., які привласнив та використав на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_1 , привласнив ввірене йому майно, а саме комп’ютерне обладнання на загальну суму 7430,80 грн.    

Своїми умисними протиправними діями, котрі виразились у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало у його віданні, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений  ч.1 ст.191 КК України.

Згідно  ст.1 ЗУ № 660-УІ “Про амністію” від 12.12.2008 року, підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, зокрема,  особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років , або дітей-інвалідів незалежно від їх віку   згідно ст.1 п. в Закону України “Про амністію”.

В попередньому судовому засіданні встановлено, що  ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості, на день набрання чинності Закону України «Про амністію»  має дитину, якій не виповнилося 18 років, тому він підпадає під дію ст.1 п. в  Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року.

 Відповідно до п.4 ч.1 ст.6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1, який просив закрити справу відповідно до ЗУ “Про амністію”, думку прокурора, який просить справу закрити відповідно до ст.1 п. в  ЗУ “Про амністію”, суд приходить до висновку, що кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 слід закрити згідно п. в ст.1 Закону України “Про амністію”.

Керуючись ст. 44 КК України, п.4 ч.1 ст.6, ст.248 КПК України, ст. 1 п. в  Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року, суд, —

                                        ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1  за ст.191 ч.1 КК України закрити на підставі п. в ст.1 Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року.

Запобіжний захід  - підписку про невиїзд – скасувати.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.  

    Суддя (підпис):                                                                         І.І.Сіліч

   Оригіналу відповідає:

              Суддя Рожищенського районного суду                              І.І.Сіліч

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація