ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2008 року по справі за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про поновлення пропущеного строку, визнання неправомірною виплати щомісячної соціальної допомоги в меншому розмірі ніж передбачено законом,  -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі про визнання дій щодо невиплати у 2006 та 2007 роках щомісячної соціальної допомоги в меншому розмірі ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними, а також просив зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату суми заборгованості зазначеної щомісячної соціальної допомоги з розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком. Крім того, позивач просив визнати причину пропуску строку для звернення до суду з даним позовом поважною та відновити  його, оскільки його конституційні права обмежуються на всіх рівнях - від вищого органу законодавчої влади до управління ПФУ в Заводському районі та про їх порушення він дізнався після висвітлення цього питання у засобах масової інформації.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача з 1 січня 2008 року  проводити нарахування підвищення згідно з законом.

В обґрунтування позову зазначалося, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, відповідно до діючого законодавства пенсія дітям війни підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2008 року адміністративний позов ОСОБА_1  задоволено.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва виплатитиОСОБА_1  погашення заборгованості по виплаті зазначеного підвищення за 2006-2007 роки - 2744 грн. 31 коп., а також з 01 січня 2008р. підвищити пенсію на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та сплачувати в подальшому у  передбачених законом розмірах.

Відповідно до ч.1  ст. 94 КАС України повернутиОСОБА_1 з місцевого бюджету Заводського району м. Миколаєва внесений судовий збір в сумі 51 грн.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти по справі нове рішення, яким відмовитиОСОБА_1 у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року  позивач  має  право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %, однак  відповідач  необґрунтовано відмовив в перерахунку пенсії,  посилаючись на те, що дію ст.6 вище вказаного Закону було зупинено та не врегульовано в законодавчому порядку розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно застосовувати для обчислення пенсії позивачу відповідно до вказаного Закону.

Колегія суддів не може погодитися з вищевикладеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 46 ч.1 Конституції України передбачено право громадян на соціальний  захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»  зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-ІV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

З огляду на те, що Кабінетом Міністрів України в 2006 році не визначено порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни,  колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача за 2006 рік.     

Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V, з урахуванням статті 111. Зазначеною статтею  було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09 липня 2007 року - дати ухвалення рішення Конституційним судом України № 6-рп/2007, вищевказані норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а отже, з цього часу відновлено дію ст.6 Закону в повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України, управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва вказане підвищення позивачеві за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в межах бюджетного року не перераховано і не виплачувалось.

З огляду на вищевикладене колегія  суддів приходить до висновку, що відповідач повинен був здійснити нарахування пенсії позивачу у  розмірі, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», після прийняття рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

Подібні відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 Закону «Про соціальний захист  дітей війни», що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України  22 травня 2008 року № 10-пр\2008р.

 Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постановлене судове рішення на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове  задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст.205, 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі  м. Миколаєва  - задовольнити частково.

Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня  2008 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва   -  задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо невиплати підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за вікомОСОБА_1  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити нарахування та виплатитиОСОБА_1  підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в 2007 році, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22  травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 квітня 2009 року.