Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2010 року Рівненський міський суд

в особі судді Мельника О.В. при секретарі Яремі Е.В..

з участю позивача ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Житомирспецбуд» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві вказується, що з 10.12.2008 р. позивач працював у відповідача машиністом копра за трудовою угодою.26 грудня 2008 року об 11.30 на будівельному об'єкті в м. Рівне, де він працював стався нещасний випадок при загрузці контргрузів під будівлю - відбувся обвал бетонної глиби зі стіни, внаслідок чого позивач отримав травму правої руки, що стверджується актом №5 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 29.12.2008 року. Згідно з актом №5 спеціального розслідування нещасного випадку (аварії), що стався від 26.12.2008 р. відповідальним за настання нещасного випадку є виконроб ОСОБА_4. За допущені порушення ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 93 КУпАП. Внаслідок отриманої 26.12.2008 р. травми позивач втратив працездатність на 50% і став інвалідом 3-ї групи. Внаслідок виробничої травми йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що він тривалий час лікувався, був відірваний від сім'ї та друзів, зазнав фізичного болю через перенесені операції, знаходився на стаціонарному лікуванні тривалий час, під час якого переніс три операції. Внаслідок травми відчуває незручності при спілкуванні та в побуті, був звільнений з роботи та через наявну травму не може влаштуватися на роботу самостійно, що впливає на матеріальне становище його сім'ї, призводить до надмірних хвилювань і безсоння. На даний час стан здоров'я не покращився, тому вимушений продовжувати лікування.

У судовому засіданні позивач та його представник з указаних підстав позов підтримала та просять суд стягнути з закритого акціонерного товариства «Житомирспецбуд» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 30000 гривень

Представник відповідача позовні вимоги не визнав і в заперечення на позов суду пояснив, що вину у заподіянні травми лежить не лише на виконробі, а й на самому позивачі який допустив порушення правил охорони праці. Внаслідок проведеного розслідування виконроба ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності. Просив у задоволені позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач з 10.12.2008 року перебував у трудових відносинах з ЗАТ «Житомирспецрембуд», працюючи за трудовою угодою на посаді машиніста копра. 26 грудня 2008 року об 11.30 годині на будівельному майданчику при реконструкції торгово-офісних приміщень в м. Рівне, де працював позивач, стався нещасний випадок, зокрема при загрузці за завданням виконроба ОСОБА_4 контргрузів під будівлю - відбувся обвал бетонної глиби зі стіни, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав травму правої руки та внаслідок чого став інвалідом 3 групи з втратою працездатності на 50%. що стверджується актом №5 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 29.12.2008 року, .

Згідно із Актом №5 спеціального розслідування нещасного випадку (аварії), що стався від 26.12.2008 р. відповідальними за настання нещасного випадку є виконроб ОСОБА_4 та позивач ОСОБА_1.

Постановою Держгірпромнагляду по Рівненській області від 31 грудня 2008 року виконроба ЗАТ «Житомирспецрембуд» за порушення нормативно - правових актів з безпечного ведення робіт на підконтрольних об’єктах було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 93 КУпАП.

Із досліджених епікризів судом встановлено, що позивач внаслідок отриманої травми неодноразово перебував на лікуванні, де йому проводились лікарські операції.

Судом також встановлено, що 05.08.2009 року позивача було звільнено з роботи в ЗАТ «Житомирпромспецбуд» у зв'язку з закінченням строку дії трудового договору й будь-яких інших записів про працевлаштування позивача після вказаного звільнення, трудова книжка не містить.

Відповідно до частин першої та другої статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

За статтею 237 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, суд вважає доведеними наявність заподіяної позивачеві моральної шкоди, що виразилась у фізичних і душевних стражданнях, яких зазнав ОСОБА_1 з вини відповідача, який не створив та не забезпечив безпеки ведення робіт на об’єкті будівництва, де була отримана травма позивачем, у необхідності тривалий час лікуватись, бути відірваним від сім'ї та друзів. Суд приймає до уваги також те. що внаслідок травми позивач змушений відчувати незручності при спілкуванні та в побуті. Внаслідок втрати 50% працездатності через отриману травму позивач не має змоги самостійно працевлаштуватись, що впливає на матеріальне становище його сім'ї, призводить до його надмірних хвилювань.

Визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_1, суд виходить із глибини, характеру та обсягу психічних хвилювань та страждань позивача та приймає до уваги те, що в певній мірі відповідальним за настання страхового випадку окрім працівників відповідача є сам ОСОБА_1, що встановлено судом із акту №5 (спеціального) розслідування нещасного випадку від 26 грудня 2008 року.

З урахуванням таких обставин, виходячи із вимог розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги карафи В.П. про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково на суму 10000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88.212,214,215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Житомирпромспецбуд» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10000 гривень.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка повинна бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду через Рівненський міський суд.

Суддя